Біографія
Особистісне становлення
Народилася я рівно посередині року, а саме 2 липня 1992 року. Все моє дитинство пройшло в невеликому місті Зугрес, де життя кожної людини на виду. Я оптимiстка по життю, тому і в цьому я змогла знайти свої плюси. По-перше, я змогла звикнути до загального контролю, постійної конкуренції, у мене сформувалося почуття власної гідності, що дозволяє мені не звертати уваги на злi чутки і бути вище всього, що відбувається навколо. По-друге, дитинство, проведене в маленькому місті, дозволило швидко здобути самостійність: все знаходиться не далеко від будинку, тому батьки не боялися мене залишати одну. Порівняно з однолітками, які виросли в Донецьку, я вважаю себе більш самостійною, заповзятливою, рішучою і смiливою. Я виросла в родині високоосвічених людей, тому планка про вищу освіту була поставлена ще при народженні. Велике значення для мене мало наявність в сім'ї старшої сестри. Це позбавило мене від егоїзму, властивого більшості дітей, у яких немає братів і сестер, а так само додало самостійності.
Дитиною я була звичайною, правда рано почала говорити, і як закладено на генетичному рівні у дівчат, говорила багато, часом без зупинки. Вже у віці двох років я дивувала усіх тим, що знала з десяток віршиків напам'ять і дуже вже любила їх розповідати з почуттям, толком і мімікою. У дитячий сад я пішла рано. Саме там відбулося моє перше становлення як особистості і набуття досвіду налагодження контактів з однолітками. Були звичайно і сльози, і бійки , і розбиті коліна, але в цілому дитиною я була слухняною і спокійною.
Професійне становлення
В школу я пішла натхнена, з двома великими білими бантами і букетом квітів. Мій клас мені відразу сподобався. Перша вчителька – прекрасна людина, вчила нас по-материнськи, з любов'ю.
У школі я вчилася добре, вчилася багато і навчання легко мені довалось. Паралельно я навчалася в художній школі. Я до сих пір дуже люблю малювати, навіть вже через багато років, як закінчила її. Це стало моїм хобі. Саме за допомогою кольорiв, палітр вдається розкрити стан своєї душі, свої емоції і переживання. За час навчання в художній школі я неодноразово приймала участь у багатьох конкурсах, займала призові місця. У мене досі зберігаються всі мої медалі та дипломи, але головним призом, який я вигравала була поїздка в "Артек". Саме вона залишила в моїй пам'яті безліч приємних спогадів і емоцій.
Закінчивши школу з медаллю і здавши успішно тестування стало питання про вибір професії. Я завжди була не байдужа до комп'ютерів. Могла годинами сидіти щось налаштовувати, розбирати. У школі я дуже любила інформатику та алгебру. Тому вирішила вибирати технічний напрям. Також на мій вибір вплинув мій друг, який тоді вчився в університеті інформатики і штучного інтелекту. Він так розрекламував даний ВНЗ, що я без сумнівів віддала документи саме туди.
Практично кожен, хто був студентом, скаже про те, що студентські роки – це найкращий час у житті. Я ніколи не забуду нових друзів, галасливі вечірки, пропущені пари і ще багато всього цікавого, що сталося зі мною за час навчання в університеті. Але, як правило, коли говорять про веселого студентського життя, то чомусь забувають про ту її частину, яка змушує кожного студента взяти за навчання – про сесії. Мабуть, немає жодної людини, яка б згадував з посмішкою про ці періоди свого життя. Що, втім зовсім не дивно. Але всі сесії ми переживали разом з моєю найкращою подругою Настею. Тому цей час я буду згадувати тепер тільки з посмішкою.
За час навчання в університеті я була головним редактором студентської газети "Якщо ти студент", приймала активну участь у житті університету і прагнула зробити студентське життя ще більш насиченим та яскравим. Серед пар у мене відразу з'явилися улюблені: бази даних, інтелектуальні навчальні системи і віртуальні навчальні середовища, проектування інформаційних систем я вчила з великим задоволенням. Коли справа дійшла до вибору теми магістерської роботи, мені було цікаво працювати в цих напрямках. З науковим керівником мені дуже пощастило. Ним став доцент кафедри Системи штучного інтелекту
Бабаков Роман Маркович. Саме він допоміг мені остаточно визначиться з темою випускної кваліфікаційної роботи. Тепер, як молодий вчений,
я займаюся розробкою алгоритмів визначення інформаційної безпеки веб-ресурсів для користувачів інтелектуальних навчальних систем.
Цілі, плани і бачення майбутнього
У мене, як і у будь-якої людини є безліч маленьких і великих цілей. Хочу подорожувати і побачити світ, самореалізуватися на улюбленій роботі, навчитися танцювати бачату, отримати права, стрибнути з парашутом, бути завжди поруч з коханою людиною, створити сім'ю. І це тільки початок. Цілей багато. Головне вірити і діяти.