Біографія
Особистісне становлення
Я Братусь Анжеліка Олександрівна народилася 28.06.1992 року в славному місті Донецьку Донецької області.
З 1999 року по 2009 рік навчалася в Навчально-виховному комплексі № 119, за період навчання постійно брала участь у художній самодіяльності, шкільних олімпіадах з різних предметів, наприклад, "Кенгуру", "Левеня", що підтверджує наявність сертифікатів. Моїм улюбленим предметом у школі була математика, я з раннього дитинства володію аналітичними здібностями і схильністю до точних наук.
Також була у складі гуртку акторської майстерності в місцевому будиноку культури імені О.С. Пушкіна Будьонівського району, з яким ми виступали не тільки по Донецьку, а й по всій області. Дуже часто ми виступали на заходах, присвячених до таких свят як День Перемоги, Міжнародний день праці, День Вчителя, Новий рік і багатьох інших.
Пригадую, одного разу, на 9 травня ми виступали перед ветеранами з постановкою присвяченій Великій Вітчизняній Війні і виконували пісню День Перемоги ... Це були непередавані відчуття ... На обличчях героїв ВВВ були посмішки, деякі плакали, була неймовірна атмосфера, але найбільше вразило, що ветерани встали і аплодували нам хвилин 15 по закінченню виступу. У той момент на наших очах наверталися сльози і це були сльози радості.
У п'ятому класі на весняні канікули ми з друзями поїхали до Криму, відвідали такі міста як: Сімферополь, Севастополь, Новий Світ, Феодосія, Судак, Бахчисарай, Коктебель, Ялта.
У Судаку ми піднімалися на гору Перчем, погода була дивовижно весняна, проте ледве ми подолали половину шляху, смарагдовий антураж змінила біла сніжна пелена. Незважаючи на чудові види, ми змушені були відкласти сходження і спуститися до підніжжя гори, де накупили неймовірну кількість різноманітних сувенірів для рідних і близьких нам людей.
У Феодосії ми відвідали Національну картинну галерею І.К. Айвазовського. Мене завжди вражав Айвазовський своїм талантом передавати через полотно неймовірну красу Чорного моря.
Професійне становлення
У школі до 10 класу хотіла стати вчителем математики, але коли в старших класах нам почали викладати економіку я зрозуміла, ось моє майбутнє.
Після закінчення школи я подавала документи в різні вищі навчальні заклади, але зупинила свій вибір на Донецькому Національному Технічному Університеті (ДонНТУ), тому що саме в цьому університеті мені сподобався підхід до залучення абітурієнтів і не дивлячись на те, що я потрапила на контрактну форму навчання, залишилася вчитися тут.
У ДонНТУ я знайшла вірних друзів, високий рівень освіти і найдорожче - сім'ю в особі мого коханого чоловіка.
На першому курсі я, як і всі, намагалася зрозуміти, що ж таке бути студентом. Але з другого курсу я почала трохи більше часу приділяти навчанню, що дозволило мені успішно отримати диплом бакалавра
До магістратури я вступила тому, що хочу завершити повний цикл університетської освіти, що дасть мені конкурентні переваги на ринку праці.
Я обрала спеціальність «Управління інноваційною діяльністю» виходячи з логіки, що диплом бакалавра по «Економіці підприємства», отриманий в 2013 році, у мене є, а щоб показати потенційним роботодавцям, що я фахівець не тільки одного профілю, необхідно щось інше, актуальне.
У своєму виборі я не розчарувалася, тому як отримала цікавий досвід, корисні навички і базові знання, які допоможуть мені в моїй професійній діяльності.
Вибір теми моєї магістерської роботи обумовлений інтересом до управління персоналом та інноваційним процесам на підприємстві. Я завжди була згодна з тезою Йосипа Вісаріоновича Джугашвілі (Сталіна) «Кадри вирішують все!». Адже саме персонал створює ту атмосферу на робочому місці, яка сприяє розвитку підприємства у всіх аспектах.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
По закінченні магістратури планую влаштуватися на цікаву роботу, де зможу повною мірою реалізувати свій творчий та професійний потенціал, однак і суміщати свою роботу з сім'єю.
Йти до політики не збираюся, там і без мене «народу» багато. Тому хочу у перспективі позитивним чином вплинути на добробут громадян Донбасу і України в цілому альтернативними шляхами. Я вірю, що скоро та складна ситуація, яка відбувається в даний момент в країні, вирішиться найкращим способом для людей, які хочуть мирного неба над головою, не переживати за своїх близьких, чи повернутися вони з роботи. Моя тверда позиція - це МИР. Тільки мирним шляхом можна вирішити будь-який конфлікт і зараз вже підростає покоління, яке це розуміє і буде робити все, щоб не допустити розвитку жахливого сценарію.
У далекому майбутньому я бачу себе щасливою бабусею своїх улюблених онуків, з якими можу, вільно без будь-яких обмежень, подорожувати по світу, милуватися захоплюючими краєвидами Австрії, пишністю Франції, величністю Англії, крижаними красотами Гренландії, чудовою фауною Австралії і найкращими, самими рідними просторами України.