Особистісне становлення

Я, Сергій Дмитрович Пiдтинний, народився 13 серпня 1993 у місті Донецьку. Батьки: батько — Дмитро Петрович Пiдтинний — 1973 року народження, начальник компʼютерного сектора в банку, мати — Тетяна Володимирівна Пiдтинна — 1972 народження, бухгалтер.

З раннього дитинства памʼятаю лише окремі уривки спогадів. Із слів батьків, був активною дитиною, буквально, жодна справа не обходилося без мого втручання. У три роки пішов до дитячого садка. Про цей період часу залишилися лише теплі спогади. Саме в садку я навчився рахувати, читати, вивчив назви всіх місяців як російською, так і українською мовами. Пізнав основи математики та астрономії — вивчив назви планет і міг їх намалювати.

Пішов до ДЗОШ № 117 у сім років. У 2002‑му році перевівся в школу № 69 у звʼязку з переїздом на нове місце. Але вже через рік повернувся в стару школу, із зарахуванням до 5 А класу. Провчився в цьому класі аж до девʼятого року навчання включно.

За цей час сформувався особистий світогляд, а також схильність до наук. Подобалася алгебра, історія. На уроках історії прищепилася любов до рідного краю, яка збереглася до цих пір.

З 13 років разом з батьком і дідом щороку на Провідну неділю їздимо до с. Широкино. Є в нашій родині традиція всім нашим родичам збиратися саме в цей день біля рідної домівки і віддавати данину памʼяті предкам.

Після девʼятого року навчання в школі, у звʼязку з нестачею учнів, було прийнято рішення на базі трьох класів створити один. Клас вийшов дуже дружним, згуртованим. Десятий і одинадцятий роки навчання згадую з особливою любовʼю і вважаю найкращим часом у шкільному житті.

Вважав і вважаю досі, що можу займатися абсолютно будь‑якою справою, аби був до нього інтерес. Навчання давалося мені завжди легко, тому часу було в надлишку. Вільний час витрачав на роботу за компʼютером.

Професійне становлення

Перше знайомство з ПК відбулося ще за часів дитячого садка: після закінчення робочого дня в садку, батько брав мене з собою на роботу, де він дозволяв мені грати на компʼютерах інших співробітників, яких не було на місці. Також, батько іноді приносив додому старенький ноутбук фірми IBM — справжньої американської збірки. До речі, він до цих прекрасно функціонує. У 12 років батько приніс додому особистий персональний компʼютер.

З сьомого року навчання замість уроків праці нам стали вичитувати інформатику. На них нам розповідали про внутрішню структуру обладнання, про такі речі як «операційна система» і як нею користуватися. Були також уроки, спрямовані на розвиток здібностей роботи з ПК — нас вчили швидко набирати тексти за допомогою навчальних програм й майстерно управляти мишкою, «лопаючи кульки» на екрані.

На старших роках навчання нас познайомили з мовами програмування. Ми писали невеликі програми на Pascal. У той час особливої радості програмування не викликало.

Після здачі ЗНО у мене не було роздумів, в який університет поступати, але були сумніви щодо спеціальності. Я розривався між програмної та компʼютерної інженерії. Порадившись з батьками, я зробив вибір у бік програмної інженерії.

Не маючи навичок програмування, було важко освоювати щось нове, але я успішно впорався. До Веб‑програмуванню відразу виникла неприязнь, тому що в ньому занадто багато «підводних каменів», таких як сумісність та інше. Найбільше подобалося писати на Java, C #. Крім, безпосередньо, програмування, любив працювати з графікою. На молодших курсах самостійно навчився працювати в графічному редакторі Photoshop, причому на досить високому рівні. Вважаю, що курс по Photoshop був би дуже доречним в період навчання студента.

Керівником магістерської роботи я вирішив вибрати Олександра Івановича Андрюхiна, тому що він займається дуже цікавою галуззю дослідження. Тема магістрської роботи — Компʼютерне моделювання генерації систем з ймовірнісної логікою. Тема цікава тим, що дає широкий простір для творчості, а також можна буде зʼясувати, яким чином мозку людини вдається розпізнавати складні логічні висловлювання, не підвладні опису за допомогою булевої алгебри. Актуальність теми в тому, що людство все далі просувається по шляху створення повноцінного штучного інтелекту, що дозволить на порядок полегшити виконання будь‑якої роботи.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

У найближчому майбутньому хочетiломя би закінчити університет, захиститися, отримати ступінь магістра. Знайти роботу за фахом або хоча б пов'язану з галуззю IT.