Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Основою конкурентоспроможності освіти є якість, причому вузівський менеджмент повинен бути націлений на його планування, забезпечення і поліпшення. В даний час широко обговорюється питання про розвиток систем управління якістю освіти, шляхом впровадження різних моделей систем якості, що визначаються міжнародними стандартами ISO 9001 та іншими, застосування яких привело до створення Типовий моделі системи якості освітньої установи (СК ОУ). Крім того, посилення конкурентної боротьби між освітніми установами вимагає від вузів пошуку додаткових шляхів поліпшення діяльності.

Одним з таких напрямків, виходячи з призначення освітніх установ як соціальних інститутів, може бути впровадження міжнародних стандартів соціальної відповідальності, найбільше застосування з яких отримали JА 8000 «Соціальна відповідальність» і ISO 26000 «Керівництво з соціальної відповідальності».

Таким чином, є актуальним створення у вузі системи якості, що враховує рекомендації Типової моделі СК ОУ і вимоги міжнародних стандартів ЈА 8000 і ISO 26000, що дозволить говорити про функціонування в ньому соціально-відповідальної системи якості, що забезпечує якість підготовки фахівців, виконання соціальних гарантій, підвищення рівня задоволеності персоналу умовами праці, конкурентоспроможності, а також зміцнення взаємин з усіма зацікавленими сторонами. Але в сучасній науковій літературі теоретичні та практичні основи розробки даної системи не розкриті у зв'язку, з чим актуальність і практична значимість даного дослідження обумовлена необхідністю розробки конкретних методичних підходів та рекомендацій щодо її формування.

Питання створення систем якості розглядаються у наукових працях багатьох вітчизняних вчених: Ю. П. Адлера, В. Я. Білобрагина, М. Р. Круглова, М. З. Свиткина, Е. М. Карлика, В. о. Окрепилова, Б. В. Бойцова, A. Ст. Гличева, Ст. Н. Войтоловского, В. О. Швеця, В. А. Лапидуса, Б. В. Герасимова, Н.Д. Ильенковой, В. Р. Окреииловой, О. А. Горленко та інших.

Вирішення проблем створення систем якості освітніх установ присвячені праці В. П. Соловйова, Т. А. Салимовой, B. С. Соболєва, І. Т. Заїки, Е. А. Горбашко, Е. Б. Гаффоровой, в. І. Круглова, Н.А. Бонюшко, С. М. Ісаєва, Л. Н. Ягудиной, Т. М: Полховской та інших.

Значний внесок у формування інтегрованих систем менеджменту внесли вітчизняні вчені Е. К. Аванесов, Ст. Н. Войтоловський, Н.В. Войтоловський, Е. А. Горбашко, В. А. Качалов, В. А. Лапідус, Д. С. Львів, В. Д. Мацута, В. О. Окрепилов, В. О. Швець, М. З. Свиткин, Ст. Н. Трошин, Л. Р. Єгорова, В. М. Ситченко, Е. А. Стоякін, а також зарубіжні вчені Т. Конті, К. Ісікава, Ї. Кондо та інші.

Питання корпоративної соціальної відповідальності підприємства розглядалися в працях В. Я. Білобрагина, Ю. О. Благова, Е. Н.Скляра, В. О Зверковича, Н.Гуняева, Ж. Креймера, Н.В. Михайлова, В. Ю. Циганова, Ю. А Гусакова та інших. Питань управління соціальною відповідальністю в освітньому закладі присвячені роботи російських авторів: Ст. Л. Путилло, І. Н.Шапкіна, М. В Ніязової, А. В. Калачинського і інших.

Головне завдання донецької освітньої політики — забезпечення високої якості освіти на основі збереження його фундаментальності та відповідності актуальним і перспективним потребам особистості, суспільства і республіки.

1. Актуальність теми

Актуальність проблем забезпечення якості освіти в Донецькій Народній Республіці в даний час визначається рядом аспектів, основними з яких є:

1. Реальне зниження якості підготовки фахівців у донецьких вузах у 80-х–90-х роках ХХ століття, зумовлене низкою відомих об'єктивних причин.

2. Перехід до комплексної оцінки діяльності освітніх установ (ОУ) на базі затвердженого переліку показників, що включає, зокрема, і показники наявності всередині вузівських систем управління якістю освіти.

3. Посилення конкуренції між ОУ на ринку освітніх послуг і ринку трудових ресурсів.

4. Проведення АТО на території Донецької Народної республіки.

При розгляді поняття «якість освіти» слід враховувати ряд моментів. Під «якістю» в узагальненому сенсі розуміється ступінь відповідності властивих об'єкту (продукції або послуг) характеристик установленим вимогам. Особливістю освіти є більш складна структура споживання. В якості споживачів результатів освітнього процесу виступають як самі студенти, так і їх сім'ї, підприємства-роботодавці, і, нарешті, суспільство і держава в цілому, які будуть ефективно (або неефективно) використовувати потенціал випускників ОУ. У зв'язку з цим якість освіти можна визначити як збалансовану відповідність сукупності властивостей і характеристик освітнього процесу, його результатів, і всієї системи освіти в цілому встановленим потребам, цілям, вимогам і нормам (стандартам) які визначаються окремими громадянами, підприємствами і організаціями, суспільством і державою в цілому.

Якість освіти має визначальне значення для успішного розвитку будь-якої республіки, особливо Донецька, в новому столітті. Революційна зміна технологій, що спираються на високий рівень інтелектуальних ресурсів і пов'язана з цим геополітична конкуренція провідних країн світу за такі ресурси, стає найважливішим чинником, що визначає не тільки економіку, але і політику нового століття. Безумовно, така глобальна проблема не може вирішуватися на рівні окремо взятого ОУ, вона вимагає цілеспрямованих і скоординованих зусиль держави, суспільства та кожного ОУ.

Державний контроль і нагляд за якістю вищого професійного та середньої спеціальної освіти спрямований на забезпечення єдиної державної політики в галузі освіти, підвищення якості підготовки фахівців, раціональне використання коштів федерального бюджету, виділених на фінансування системи освіти. Державний контроль і нагляд за якістю освіти здійснюється державними органами управління освітою відповідно до їх компетенції, передбаченої Законом Донецької Народної Республіки «Про освіту», Федеральним Законом «Про вищому і післявузівському освіті». Однак зовнішньої оцінки якості освіти, як показує світовий досвід, в даний час виявляється недостатньо. Потрібні внутрішні механізми гарантії якості освіти, які забезпечуються самими ОУ.

Як було зазначено раніше, в системі освіти здійснено перехід до комплексної оцінки діяльності внз на базі затвердженого переліку показників акредитації, що включає, зокрема, і показник 1.2 ефективності внутрішньовузівської системи забезпечення якості освіти або систем управління і контролю якості.

По суті, оцінка цього показника повинна базуватися на аналізі наявності і ефективності системи забезпечення якості чи системи гарантій якості у внз, що безпосередньо зобов'язує освітні установи приступити до створення такої системи, яку надалі будемо називати системою якості (СК) освітнього закладу. Однак самі критерії наявності та ефективності СК ОУ в даний час чітко не визначено, що суттєво ускладнює проведення зовнішньої експертизи при атестації і державної акредитації ОУ.

Основні світові тенденції в сфері забезпечення якості зводяться до наступного:

1. Розробка єдиних критеріїв і стандартів гарантії якості освіти Європейських країн у рамках Болонського процесу.

2. Створення, розвиток і гармонізація національних систем акредитації освітніх програм Європейських країн.

3. Розробка і впровадження СК ОУ на базі різних моделей системи якості, включаючи вимоги і рекомендації міжнародних стандартів серії ISO 9000:2000, модель Європейського фонду менеджменту якості (EFQM) та інші національні моделі управління якістю в освіті.

4. Побудова систем управління якістю освітнього процесу на принципах менеджменту якості, але без безпосередньої прив'язки до яких-небудь моделей.4. Побудова систем управління якістю освітнього процесу на принципах менеджменту якості, але без безпосередньої прив'язки до яких-небудь моделей.

5. Перенесення центру ваги з процедур зовнішнього контролю якості освітнього процесу та його результатів на базі національних систем атестації і акредитації в бік внутрішньої самооцінки ОУ на основі тих чи інших моделей. Це забезпечує перенос відповідальності за якість і оцінку якості туди, де вона повинна бути, — ОУ, і призводить до істотної економії матеріальних і часових ресурсів, що виділяються на проведення зовнішньої експертизи.

Разом з тим, багато питань, пов'язані зі створенням інтегрованих систем в освітньому закладі, залишаються неохопленими. Відсутність робіт, присвячених інтеграції рекомендацій Типової моделі СК ОУ та вимог стандартів ІА 8000 і ISO 26000 обумовлює актуальність задачі формування систем якості внз для сучасної практики.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Метою дипломної роботи є розробка теоретичних і методичних засад, а також практичних рекомендацій щодо створення і реалізації системи якості освітньої установи на основі міжнародних стандартів соціальної відповідальності.

Основні задачі дослідження:

  1. Проведено аналіз конкурентоспроможності донецького освіти та визначено основні напрями розвитку.
  2. Теоретично обґрунтовано необхідність формування системи якості з урахуванням рекомендацій Типової моделі СК ОУ та вимог стандартів ІА 8000 і ISO 26000 в області соціальної відповідальності.
  3. Проведена оцінка сумісності рекомендацій Типової моделі СК ОУ і вимог ІА 8000 і ISO 26000 для визначення можливості їх інтеграції.
  4. Розроблено образно-графічна модель соціально-відповідальної системи якості внз.
  5. Проаналізовано досвід донецьких вишів в галузі соціальної відповідальності та виділено основні соціальні програми вузу.
  6. Розроблено методичні підходи та рекомендації щодо формування та документування соціально-відповідальної системи якості.

Принципи, на яких побудовані згаданих вище документи та моделі мають велику ступінь збігу, взаємно доповнюють один одного і відрізняються лише повнотою і глибиною охоплення всіх робочих процесів ОУ і ступенем перекриття системи якості з загальною системою менеджменту організації.

Об'єктом дослідження є освітні установи вищої професійної освіти усіх видів та форм власності.

Предметом дослідження в роботі виступають науково-методичні аспекти формування соціально-відповідальної системи якості.

Висновки

Аналіз ринку освітніх послуг за даними різноманітних рейтингів, незважаючи на їх неоднозначність, показав, що донецькі вузи поступаються не тільки визнаним освітнім державам, але і таких країн, як Тайвань, Китай, Сінгапур і т. д. Тому для донецького освіти особливе значення має підвищення його конкурентоспроможності. Як відомо, головна конкурентна перевага навчальний заклад – висока якість освіти, одним з факторів, забезпечення якого є система якості. Однак, вуз – це і найважливіший соціальний інститут. У зв'язку з цим, виникає необхідність формування у вузі соціально-відповідальної системи якості (СК), що забезпечує якісну освіту і успішне здійснення соціальних функцій.

В даний час донецькі вузи активно впроваджують різні моделі СК. Виходячи з аналізу донецької практики використання даних моделей можна говорити про доцільність використання саме Типової моделі СК ОУ, рекомендації якої враховують як міжнародні вимоги і рекомендації, так і специфіку освітньої діяльності Донецької Народної Республіки.

На даний момент існує досить розвинена нормативна база в галузі соціальної відповідальності. У світі найбільше поширення отримали наступні стандарти: стандарти звітності серії АА 1000, Глобальна ініціатива звітності, стандарт соціальної відповідальності SA 8000. Для побудови системи соціального менеджменту та підтвердження своєї соціальної діяльності внз найбільш доцільно використовувати міжнародний стандарти SA 8000 та IS0 26000. Запровадження системи соціальної відповідальності у відповідності з вимогами SA 8000 дозволить освітньому установі не лише поліпшити умови праці і навчання, зміцнити взаємовідносини з державою, підвищити імідж, але й також її сертифікувати.

Перелік посилань

  1. Маклаков С. В. BPWin і ERWin. CASE-засоби розробки інформаційних систем. — 2-е вид. — М.: ДІАЛОГ-МИФИ, 2001. — 304 с.
  2. ГОСТ Р ІСО 9000-2001. Системи менеджменту якості. Основні положення та словник. — М: Изд-во стандартів, 2001. — 26 с.
  3. ГОСТ Р ІСО 9001-2001. Системи менеджменту якості. Вимоги. — М: Изд-во стандартів, 2001. — 21 с.
  4. Субетто А. В. Державна політика якості вищої освіти: концепція, механізми, перспективи // «Академія Тринітаризму», М., Ел № 77-6567, публ.11620, 02.11.2004 р.
  5. ГОСТ Р 6.30–2003. «Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
  6. Р 50-601-46-2004 «Рекомендації. Методика менеджменту процесів в системі якості».
  7. Р 50.1.028–2001. Рекомендації по стандартизації. Інформаційні технології підтримки життєвого циклу продукції. Методологія функціонального моделювання. — М.: Держстандарт Росії, 2001. — 43 с.
  8. Шеер Август-Вільгельм. Бізнес-процеси. Основні поняття. Теорія. Методи. — М.: «Звістка-Метатехнология», 1999. — 175 с.