Біографія
Особистісне становлення
Я, Бочарова Анастасія Дмитрівна, народилась у місті Донецьк, теплим літом 1995 року. З детства моя мама, Яна Володимирівна (вихователь дитячого саду), забезпечила умови, щоб моя дитяча дошкільна освіта та подальше виховання було веселим, змістовним, цікавим, щасливим, привівав мені любов до танців, проте в цій сфері я не досягла особливих результатів. У дитинстві в мене було багато цікавих хоббі, таких як бісероплетіння, в'язання, шиття, малювання, але я була активною дітиною і мені було важко усидіти на місці, тому я завжди шукала активне проведення часу.
У зв'язку з тим, що я живу в приватному секторі, мій тато, Дмитро Володимирович, прищепив мені любов до праці на землі і з рослинами, а так само любов до тварин, це і вплинуло на постійну наявність у моєму домі тварин. Ця любов збереглася й донині, але в пріоритеті у мене знаходяться брати наші менші — коти і кішки.
Так само, свої зусилля до мого виховання докладала бабуся, Наталія Григорівна, яка любить мене найчистішою любов'ю і намагається навчити мене правильного мислення, поведінки, забезпечити мені культурне виховання і донині. За це я висловлюю їй особливу подяку у вигляді взаємної любові та опіки.
У віці 6 років мене віддали вчитися в загальноосвітню школу №56. Мою першу вчительку звали Овчиннікова Людмила Миколаївна. Навчання проходило легко і ніяких труднощів не викликало, я завжди тягнулася до навчання і навіть в дні хвороби я поспішала до школи. У життєдіяльності школи і класу я брала активну участь: виступала в театральних сценках, брала участь у виїзних конкурсах і олімпіадах. Улюбленими предметами були: література, російська та українська мови. У цій школі я провчилася до 11ого класу.
Професійне становлення
Закінчивши 11й клас, здавши іспити і зовнішнє тестування, стало питання про вступ. Після закінчення школи в мене не було певної мети на те, ким я хочу стати, адже у 16 років у деяких людей ще немає повністю сформованого погляду на те, чим він хоче займатися все життя. У процесі подачі документів в різні університети, я вже визначилася з вибором і, як виявилося в майбутньому, не помилилася, це був Донецький національний технічний університет, мною була обрана спеціальність „Організаційно-економічне та правове забезпечення у підприємницькій сфері”.
Перші роки навчання у мене викликали особливий захват, все було зовсім по-новому, незвичайно, не так як в школі. Мені дуже пощастило з групою, мене оточували доброзичливі і прості люди, з якими було комфортно проводити час не тільки на навчання, але й у вільний час. З першого курсу мене обрали старостою своєї групи, обов'язки, покладені на мене, я виконувала відповідально.
Всі чотири роки навчання пролетіли для мене як одна мить. За час навчання я познайомилася з багатьма цікавими людьми, виділила для себе цікаві дисципліни, такі як: управління персоналом, управління змінами, стратегічне управління, а також право (господарське, трудове, адміністративне, цивільне).
За чотири навчальні року я брала участь у конференціях, як у ролі доповідача, так і слухача, так само брала участь у Республіканських студентських олімпіадах за напрямом підготовки „Менеджмент”, де, на одній з них, посіла ІІІ місце і отримала пам'ятні подарунки. Отримавши в 2016 році диплом бакалавра, я вирішила не зупинятися і вступати на магістратуру на спеціальність „Антикризовий менеджмент”, де так само є старостою групи.
Мені дуже пощастило, що моїм науковим керівником стала кандидат державного управління, доцент кафедри „Менеджменту і господарського права” — Шумаєва Олена Олександрівна, разом з нею ми відповідально підійшли до вибору теми моєї магістерської роботи: „Вдосконалення систем мотивації персоналу в умовах антикризового управління”.
Плани на майбутнє
Звичайно ж основною метою, в даний момент, є успішний захист магістерської дисертації отримавши диплом магістра почати пошук роботи за спеціальністю.