Біографія

Особистісне становлення

Я, Грянова Дарія Володимирівна, народилася у чудове спекотне літо 12 червня (У День Росії, чому я справді рада) 1998 року у чудовому місті Донецьк. Я не єдина дитина в сім'ї, в мене є старша сестра – Анастасія чи Наня (як я називала її в дитинстві).

Моя сестра чудова людина. Ми з нею близькі ще з самого дитинства. Вона практично весь свій вільний час проводила зі мною, це були ігри, прогулянки, перегляд мультфільмів, а згодом і художніх фільмів. І я вдячна їй за цю увагу, турботу та сестринську любов.

З раннього дитинства я була відкритою, допитливою та енергійною дитиною, але ця активність поступово згасала. І зараз я спокійна і розважлива людина.

Батьки подарували нам з сестрою прекрасне дитинство: їм добре вдавалося дотримуватися дуже тонкої гранi між виконанням наших бажань і балуванням – я вважаю, це правильний підхід до виховання.

Так як всі спроби батьків віддати мене в садок були марні (тільки 2 рази мама з татом мене змогли туди відвести), відповідно до дитячого садка я і не ходила.

Професійне становлення

Наступний етап – школа, яка стала для мене сильним потрясінням. Так як її вже, як садок, уникнути ніяк не можна було, то 1 вересня 2005 року я стала першокласником. На допомогу прийшла перша вчителька завдяки зусиллям якої мій адаптаційний шкільний період пройшов досить швидко.

У середній школі у мене з'явився інтерес до мистецтва обробки фотографій та створення плакатів у Adobe Photoshop, створення мультимедійних презентацій у PowerPoint та відеороликів у різних відеоредакторах. Після оволодіння на достатньому рівні навичок у цих програмах я почала активно брати участь у житті школи: допомагати оформляти та готувати матеріал до різних заходів. Крім того, я брала участь у різноманітних конкурсах, у районних та міських олімпіадах, де посідала перші місця. Запам'ятався мені всеукраїнський історико-літературний конкурс Лицарі українського романтичного світосприйняття М. Коцюбинський, С. Параджанов у номінації Тіні забутих предків – шедевр світового кіномистецтва, який приніс мені звання лауреата.

Закінчивши у 2016 року школу з відзнакою, я замислилася над питанням: Куди ж піти вчитися?. Батьки пропонували мені вибрати професію лікаря чи вчителя інформатики, але мене це не зацікавило. Ще у школі я мріяла пов'язати свою майбутню професію з комп'ютерними технологіями. І на той момент мене захоплювала робота з ПК та Adobe Photoshop, тому я вирішила й надалі розвивати свої захоплення, щоб вони переросли у професійну спрямованість. Ось я й обрала Донецький національний технічний університет, факультет Комп'ютерних наук та технологій, спеціальність Інформаційні системи та технології у техніці та бізнесі.

Перший рік був справді важким: новий колектив, незнайомі викладачі, абсолютно інші режим та структура навчання, нові, спочатку незрозумілі предмети, перша сесія, дуже хвилююча та, як виявилося, дуже складна. Але, незважаючи на все це, рік вийшов насиченим та цікавим. Цей перший рік студентського життя зробив усіх нас (першокурсників) дорослими. Ми зробили великий крок у нове життя.

Закінчивши четвертий курс і отримавши диплом бакалавра, я вступила до магістратури Донецького національного технічного університету, на спеціальність Інформаційні системи та технології у техніці та бізнесі, на свою, вже рідну та улюблену, кафедру.

Моїм науковим керівником стала Савкова Олена Йосипівна, к.т.н., доцент кафедри АСУ. Чуйний, уважний та чутливий викладач, професіонал своєї справи, вона завжди спрямовує мене, допомагає порадою та справою, підтримує у скрутні моменти. Дякую Вам за це, Олено Йосипівно! Разом ми вибрали тему магістерської роботи, яка називається: Система підтримки прийняття рішень під час укладання договорів страхування автомобілів. Сподіваюся на підтримку Олени Йосипівни, яка направить мене у потрібне русло та завдяки настановам якої я зможу захистити дипломну роботу.

Хочу висловити слова подяки на адресу Землянської Світлани Юріївни, Теплової Ольги Валентинівни, Хмелевого Сергія Володимировича та Пряхіна Володимира Вікторовича, які душевно поставилися до мене, завжди підставляли своє надійне плече, підтримуючи мене, давали потрібні поради, ніколи не відмовляли в допомозі і проявляли материнську і батьківську турботу. Прийміть слова щирої вдячності від вашої студентки, якій Ви передали Ваш багатий досвід і знання!

Роки навчання у Донецькому національному технічному університеті складні, але цікаві та корисні.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

Сьогодні моя головна мета – успішне закінчення магістратури. У майбутньому хочеться знайти цікаву роботу та стати успішним web-розробником. Але найголовніше для мене – знайти свою другу половинку, щоб прожити довге та щасливе життя і народити прекрасного синочка.