Тімонін
Михайло
Анатолійович
Автобіографія
Сьомого жовтня 1979 року я з'явився на світло. Відбулося це в столиці
шахтарського краю -місті Донецьку. Дитячий сад, у який я ходив, називався
казково - "Золотий Ключик", і спогаду про нього залишилися казкові. У віці шести
років я, як і всі радянські діти цього віку, пішов у школу. Нею виявилася школа
Nо2 (її повна назва - середня школа Nо2 імена героя Радянського Союзу Ю. М.
Двожильного з поглибленим вивчанням англійської мови). У ній я учився до
сьомого класу. За цей час я закінчив музичну школу по
класу фортепіано й выдплавал п'ять років у басейні "Локомотив". На початку сьомого я виїхав з моїми
родителями в Індію. Там мій батько працював за контрактом з індійською
вуглевидобувною компанією. Про мої спогади про Індію я можу написати, але це
оповідання займе обсяг, що набагато перевершить припустимий для подібних
сторінок, а тому обмежуся однією фразою. Індія - прекрасна країна, а характер
місцевих жителів дуже схожий на наш (а щодо ліні вони точно пере нами). У серпні
1993 року моя родина залишила гостинну землю Індії і повернулася на
батьківщину, а вже 1-го вересня я повернувся у свій клас. Будучи по натурі
людиною східниою, поживши в Індії, я став зовсім орієнталістом. У Донецьку я
знайшов близьке мені за духом заняття - карате, яким захоплююся донині.
Коли повстала проблема продовження навчання, те щодо вибору місця
навчання в мене не було ніяких сумнівів - тільки
ДонДТУ. Інше питання -
спеціальність. Після відвідування дня відкритих двер
ДонДТУ й уважного вивчення
спеціального випуску газети "Донецький Політехнік" я вирішив, що спеціальність
АТ підходить мені найбільше. Крім того, у той час популярність високих
технологій неухильно росла, і цей фактор, також, значно вплинув на мій вибір.
Донгту також не залишився осторонь від нових технологій і почав впроваджувати
в себе нові технології прийому студентів - рейтингові іспити. Я став одним з
багатьох поступивших по рейтингах у 1996 році.
Надходячи в Університет, я наївно думав, що з першого вересня ми почнемо
учитися, але я помилився. Навчання в Университе почалося з відпрацьовувань,
тобто ми, студенти, фізично трудилися на благо Университа. Як мені здається, у
цій фізичній праці є деякий зміст. Крім вигоди Університету, ці відпрацьовування
наочно показують студентам перевага розумової праці над фізичним. І, як
наслідок, стимулюють бажання учитися. Тому, нетерпляче чекання почала
навчання було цілком з'ясовне.
Під час навчання в Университе я почав з інтересом відноситися до навчання з
весняного семестру 2-го курсу. До цього я сприймав навчання як нудну лекцію
партійного активіста перед вечіркою з танцями. Мені була зрозуміла необхідність
підготовки по загальних дисциплінах, таким як вища математика, фізика і многим
іншим, але, відверто говорячи, мені було нудотно. Дуже здорово відволікало
поглиблене вивчання англійської мови в групі, набраної чудовим викладачем
кафедри англійської мови ДонГТУ - Ириной Павлівною Быковой із усього
факультету КИТА. Після закінчення 2-го курсу всі студенти, що провчилися в цій
групі пройшли First Certificate Examination і одержали сертифікат, що засвідчує
наше знання англійської мови на рівні Upper-Intermideate. На початку 4-го
семестру (2-й курс) к.т.зв. Олександр Григорович Воронцов, доцент кафедри АТ,
запропонував мені і ще одному студенту з моєї групи - Дмитру
Зайцю(дотепер
ми працюємо разом, тому надалі усе, що стосується начной роботи, відноситься
рівною мірою і до нього), зайнятися науковою працею під його керівництвом. Ми
погодилися. Наша робота полягала в перекладі на російську мову й осмисленні
стандарту IEC 1158-3 Digital data communications for measurement and control -
Fieldbus for use in industrial control systems - Part 3: Data Link Service Definition, і ми
успішно справилися з роботою під кінець року. Незабаром нам довелося
перемінити керівника, тому що наші наукові інтереси сильно відрізнялися, і нам
усе більше хотілося займатися комунікаціями. Ми перейшли на НИРС (якщо
раптом хто-небудь не знає НДРС - Науково-дослідна Робота Студентів) до декана
факультету КІТА, професору Хорхордіну Олександрові
Володимировичу.
У нового керівника ми працювали саме в тому напрямку,
в якому ми й хотіли.
Протягом виробничої практики після 3-го курсу ми займалися адмініструванням
локальної мережі в аудиторії 8.416 під керуванням операційної системи Linux
RedHat 6.01; було побудовано ftp сервер, Web-сервер, Apache сервер, Samba сервер,
NFS. Результати нашої роботи оформлені у виді
методичних вказівок для
виконання лабораторних робіт.
З другого семестру 4-го курсу (весна 2000-го року) ми почали
вивчення апаратних і програмних засобів автоматизації фірми Siemens AG на
Німецькому Технічному Факультеті. Там ми вивчали програмування
мікроконтролерів Simatic S-7 300, S-7 400 мовою STL, а також програмний
пакет, призначений для візуалізації технологічних процесів, - WinCC. Метою
нашої роботи було не стільки вивчення самих засобів автоматизації, скільки
детальний розгляд особливостей промислових комунікацій. Весь обмін
інформацією в промислових мережах фірми Siemens виробляється
за протоколом
PROFIBUS або його модифікаціями PROFIBUS - DP, PROFIBUS - FMS,
тощо(більш
докладно про протокол PROFIBUS ви можете прочитати в нашій магістерській
роботі). Наприкінці 2000-го року нами було
виконано роботу, у якій розглядалися
питання візуалізації технологічних процесів із застосуванням WinCC і STL. Ця
робота виконувалася в рамках курсового проекту й оформлена у виді нескладних
прикладів практичної реалізації сучасних підходів до автоматизації.
Її можна використовувати для вивчення WinCС на початковому етапі (але при цьому
обов'язково посилайтеся на нас, як авторів даної роботи).
Роботу можна знайти
в електронній бібліотеці.
Після успішного складу державного іспиту на
вчену ступінь - бакалавр, я почав
навчання в магістратурі. Магістерську роботу я
виконую, як і всі попередні роботи, разом
із Дмитром Зайцем. Тема нашої магістерської роботи - "Розвиток специфікацій для
C-2 з'єднань (Майстер Клас 2 - Слейв)". Дана тема була запропонована інститутом
IFAK (Магдебург, Німеччина) та
виконується в рамках співробітництва кафедри АТ
(ДонДТУ) з цим інститутом. Під специфікацією ми розуміємо опис протоколу
(примітивів і сервісів) на одній з мов SDL (Specification Description Languages -
мови опису специфікацій). С-2 з'єднання це специфічний для PROFIBUS вид
комунікацій між об'єктом Майстер Клас 2 (Програматор) і об'єктом - Слейв (датчик
чи виконавчий механізм). За вимогою IFAK, моделювання роботи
протоколу повинне відбуватися в реальному часі, а
наше завдання - зібрати
статистику його роботи.
Ми вважаємо наше завдання
перспективним і корисним не тільки в
пізнавальному аспекті. Воно
перспективно тому, що за результатами пошуку в
Internet подібна робота не проводиться
ні в нашому Університеті ні в Україні, а
моделюванням роботи протоколу в реальному часі не займалися навіть його
творці. Тому, ми сподіваємося, наші дослідження допоможуть виявити "вузькі
місця" протоколу, можливо зменшити кількість переданої службової інформації,
підвищити надійність роботи протоколу.