На головну сторінку        Посилання       Ел.бібліотека      

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ (ДонНТУ)

Магістрант кафедри ЕПР: КЮРДЖИЄВ ІГОР ХАРАЛАМПІЙОВИЧ

Тема магістерської роботи: "Управління оплатою праці на придприємстві"

Спеціальність: "Економіка підприємства"(ЕПР)

Науковий керівник : доц.каф. ЕПР, к.е.н. Крапивницька С.М.

АВТОРЕФЕРАТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

ДОНЕЦЬК 2002

Відомо, що у часи інтенсивно відбуваючих змін лише той досягає успіху, хто замітить зміни, прийме їх і буде мати мужність орієнтувати свої розуми на майбутнє. А той, хто тільки буде триматися за успадковане, незабаром втратить зв'язок з теперішнім не буде мати успіху в майбутньому.

У цьому снесі у сфері праці і соціально - трудових відносин у зв'язку з переходом до економіки ринкового типу відбулися принципові зміни. Вони доторкнулися кожного громадянина країни і працюючих, утворюючих матеріальні та духовні блага, якими розпоряджається товариство. Причому зміни, які відбулися за роки змін у області оплати праці, як опинилося, не сприяли розвитку ринкових відносин, але й явились гальмами їх становлення, так як значно покращили становище робітників та членів їх сімей. З цього випливає, що роздуми всіх учасників соціально - трудових відносин ще не переорієнтувалися на відбуваючи у товаристві зміни.

У нових економічних умовах робітник повинен самостійно сплачувати усі споживчі їм та члена його сім'ї блага та послуги, які потрібно ще й створювати, при чому ефективно, проблема встановлення відповідного рівня оплати праці й визначаючих його критеріїв придбуває значення, яке важко переоцінити. Однак розмір заробітної плати залежить не тільки від індивідуальної продуктивності праці робітника. Він залежить від того, як той, хто виплачує цю заробітну платню, зумів визначити її розмір, яку систему стимулів і продуктивній праці він розробив і на скільки вміло ця система направляє можливості й потреби робітника на досягнення стратегічних цілей підприємства - іншими словами, як роботодавець управляє оплатою праці своїх робітників. Надзвичайно важлива у цьому питанні у кожний період розвитку країни політика держави, профсоюзів й тих хто здійснює законодавче, нормативне та інформаційне забезпечення рішення питань ефективної та своєчасної оплати праці.

Розглядання цих питань об'єктивно необхідно у зв'язку з переходом від централізованої економіці, що керує, к економіки ринкового типу. Крім цього, неможливо не врахувати й ті зміни, які відбуваються на міжнародному рівні: глобалізація економіки, торгівельна конкуренція і мобільність капіталів серйозно загострили проблему оплати праці. У наслідок переміщення виробництва в інші країни та зміни схем організацій праці та виробництва, зростання їх гучності виникла необхідність адаптації к системам професійних відносин. Це поставило проблему заробітної платні, на ряду з проблемою зайнятості, у центр уваги. У той же час на ці процеси серйозний вплив оказує минула ідея соціальної справедливості у відносинах між людьми, у наслідок чого проблема оплати праці придбала надзвичайно важкий характер. Стає все більш очевидним, що структура і рівень заробітної платні для всього різноманіття категорій працюючих є життєво важливим фактором збереження збалансованої сучасної економіки. В силу цього ця проблема - один з важливих предметів для вивчання.

Головною метою організації заробітної платні на підприємстві є забезпечення необхідного її росту при зниженні витрат її на одиницю продукції на поліпшенні головних якісних показників господарчої діяльності. Зрозуміло, що для досягнення цієї мети має потребу максимальне використання наукових, механічних, організаційно - економічних та соціальних резервів. Труднощі, зв'язані з реалізацією названих резервів, компенсуються, з одного боку, ростом ваги прибутку та рівня рентабельності, з другого - зростання доходів робітників, підвищення купівельної здібності їх заробітної платні.

Мета роботи - розглянути процес управління оплати праці та запропонувати найбільш альтернативні варіанти організації заробітної платні.

Об'єкт дослідження - дизелебудівельний завод імені Кірова, який знаходиться у місті Токмак Запорізької області.

Задачі в даній роботі:
1. Розібратися у механізмі оплати праці.
2. Розглянути структуру заводу та дати його характеристику.
3. Проаналізувати заробітну платню, об'єм продукції, що виробляється та фінансовий стан підприємства.
4. Запропонувати альтернативні варіанти організації оплати праці.

З-поміж проблем, безпосередньо пов'язаних з відбудовою економіки України, її трансформацією на ринкових засадах, винятково важлива роль належить формуванню нової системи організації заробітної плати. Заробітна плата як економічна категорія належить до числа найскладніших. Поряд з такими категоріями, як прибуток, податки, зайнятість, вона є одним з головних елементів, свого роду нервовим центром суспільного організму.

;Винятково важлива роль заробітної плати в функціонуванні економіки зумовлена тим, що вона має одночасно та рівноцінно виконувати принаймні чотири функції, відтворювальну, стимулюючу, регулюючу і соціальну. Заробітна плата, образно кажучи, має бути одночасно і "годувальницею", і "пряником", і "батогом", і "кермом". Якщо упускається хоча б одна із зазначених складових заробітна плата, як свідчить досвід, узагалі перестає виконувати своє соціально - економічне призначення.

Оскільки, заробітна плата є, з одного боку, основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального достатку членів їх сімей, а з другого, певною часткою всіх витрат роботодавця на виробництво і найбільш ефективним засобом спонукання працівників до високопродуктивної і якісної праці, то питання організації заробітної плати, формування її рівня завжди знаходяться в центрі уваги як роботодавців, так і працівників та" їх" об'єднань. По суті ці питання є основою соціально - трудових відносин у суспільстві.

Кожна система господарювання має притаманну їй організацію заробітної плати. В умовах колишньої системи господарювання на підприємствах України і в цілому в народному господарстві склалася своя система організації заробітної плати. Її основною рисою були висока централізація визначення умов оплати праці з боку держави. Державними органами встановлювалися тарифні ставки і посадові оклади за всіма професіями і посадами у розрізі галузей народного господарства нормативи трудових затрат типові структури управління нормативи чисельності управлінського персоналу, максимальні розміри премій, надбавок і доплат та порядок їх виплати. Таким чином фактично всі параметри, що визначають рівень, диференціацію, структуру заробітної плати визначалися централізовано. Така система сприяла певній однаковості в матеріальному заохоченні трудящих, рівності оплати залежно від складності праці, кваліфікації працівника і займаної посади.

Одначе, водночас надмірна централізація сковувала ініціативу і адміністрації і профспілкових органів підприємств у створенні і застосуванні найбільш ефективної і справедливої для конкретних умов виробництва системи оплати праці. "Родовими плямами" централізованої системи оплати праці була постійна заниженість тарифних умов оплати праці та зрівнялівка у побудові тарифної системи.

Перетворення в управлінні економікою, що мали місце в 80-х роках, внесли певні зміни і в організацію оплати праці, розширились права підприємств, дещо підвищилася роль колективних договорів у регулюванні соціально - трудових відносин на підприємствах. Проте основні принципи централізованого управління заробітною платою і на той час збереглися. Як і досі на державному рівні затверджувалася тарифна система, граничні розміри надбавок, доплат і премій, порядок запровадження інших матеріальних винагород.

Перехід від централізованого управління економікою до ринкових відносин докорінно змінює і зміст усієї роботи щодо організації заробітної плати.
      На сучасному етапі становлення нової системи оплати праці, адекватної ре-аліям дня, безпосередньо пов'язане з запровадженням у повному обсязі Закону України "Про оплату праці" та реалізацією на практиці всіх його положень. Цей Закон визначив економічні, правові та організаційні засади оплати праці в умовах різноманітності форм власності і господарювання, розмежував сфери державного й договірного регулювання оплати праці і спрямований на відновлення функцій, що притаманні заробітній платі.
      Змушені визнати, що нині далеко не всі підприємства можуть скористатися наданими правами в галузі оплати праці, результатами наукових досліджень, передовим досвідом і впровадити найбільш раціональні форми і системи заробітної плати, підходи щодо тарифної системи, прогресивні норми трудових затрат.
      Перешкодою є ціла низка причин об'єктивного і суб'єктивного характеру.

Розподіл результатів виробництва в умовах ринкової економіки регулюється рядом економічних законів, зокрема законами розподілу за капіталом, результатами найманої праці (доход виступає у формі заробітної плати), земельною власністю, результатами підприємницької діяльності, законом розподілу з суспільних фондів споживання.
      Основним джерелом доходів найманих працівників (на їх частку припадає понад 90 % зайнятого працездатного населення) є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі
      Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, а також внаслідок однобічного, некомплексного підходу до її визначення, догматизму політичної економії соціалізму в колишньому Радянському Союзі та, на жаль, нині і в Україні відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.

У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками. Наведемо декілька найхарактерніших визначень.
      У словнику - довіднику з питань заробітної плати, виданому в середині 80-х років, читаємо: "Заробітна плата в СРСР - виражена в грошах частка робітників і службовців у фонді індивідуального споживання національного доходу, становить основну форму необхідного продукту і розподіляється відповідно до кількості якості витраченої ними пращ в суспільному виробництві. "Заробітна плата, - зазначається в посібнику для вузів, - це частка сукупного суспільного продукту в грошовому виразі, що виділяється державою для задоволення особистих потреб робітників і службовців і розподіляється між ними відповідно до кількості і якості витраченої праці.
      Було й таке визначення "Заробітна плата являє собою частку працівника в сукупному продукті суспільства, яку він одержує в порядку розподілу за працею...
      Наведені вище формулювання з різними модифікаціями й досі зустрічаються як у загальнотеоретичних, так і прикладних джерелах.
      Подібним підходам до розуміння заробітної плати притаманний ряд недоліків. По - перше, такі визначення не відбивають суті заробітної плати, а лише вказують на один із принципів розподілу частини суспільного продукту (національного доходу) між учасниками виробництва. По - друге, недостатньо точно і конкретно наводяться джерела заробітної плати (сукупний суспільний продукт, національний доход тощо). По - третє, із визначень випливає, що заробітна плата розподіляється лише за кількістю. якістю пращ, що не є таким. Принагідно підкреслимо, що підхід до з'ясування сутності заробітної плати досі є відображенням базисних економічних відносин, які притаманні плановій економіці. Моновласник - держава в цій економічній системі справді централізовано розподіляла кошти на оплату праці без належного врахування результатів пращ конкретного колективу. Нині особливо очевидно, що названі щойно ознаки заробітної плати в нових умовах господарювання не адекватно й не глибоко відображають сутність цієї категорії. У визначеннях заробітної плати як частки сукупного суспільного продукту, національного доходу, інших коштів, що формуються на рівні суспільства, нівелюється зв'язок заробітної плати з безпосереднім її джерелом, з особистими та колективними результатами роботи на рівні підприємства.

Джерела коштів на оплату праці, означені щойно у наведених визначеннях сутності заробітної плати, надто віддалені від справжнього, прямого джерела, формування якого за нових економічних умов не повинно виходити за межі конкретного підприємства. Варто підкреслити, що останнім часом у літературних джерелах з питань економіки пращ, теоретичних статтях з'явилося й нове визначення заробітної плати, в якому заробітна плата трактується виключно як ціна робочої сили, що теж вихолощує, збіднює справжню сутність цієї економічної категорії.

Для повнішого розуміння заробітної плати як категорії ринкової економіки слід звернути увагу на такі принципові положення:
      по - перше, заробітна плата формується на межі (стику) відносин сфери безпосереднього виробництва і відносин обміну робочої сили;
      по - друге, заробітна плата має забезпечувати об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили і ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін на свою працю;
      по - третє, заробітна плата є водночас і макро -, і мікро - економічною категорією;
      по - четверте, заробітна плата - це важлива складова виробництва, її рівень пов'язаний як з потребами працівника, так і з процесом виробництва, його результатом, оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва і їх формування не виходить за межі конкретного підприємства.

Спираючись на ці вихідні положення, зробимо спробу сформулювати сутність заробітної плати, що відповідає сучасним економічним умовам.
      Гадаємо, з'ясувати сутність заробітної плати з огляду на сучасне, очищене від нашарувань і стереотипів уявлення можливо за умов розгляду заробітної плати принаймні з п'яти позицій.
      По - перше, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між власником підприємства (або його представником) І найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості (доходу).
      По - друге, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Джерелом коштів на оплату праці є власні кошти - доход підприємства.
      По - третє, в сучасному товарному виробництві, що ґрунтується на наймі робочої сили, заробітна плата - це елемент ринку праці, що виступає як ціна товару, за якою найманий працівник продає свою робочу силу. З огляду на це заробітна плата виражає ринкову вартість використання найманої робочої сили.
      По - четверте, для найманого працівника заробітна плата - це його трудовий доход, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці, і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили.
      По - п'яте, для підприємства заробітна плата - це елемент витрат на виробництво, що включаються до собівартості продукції, робіт (послуг), і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників У досягненні високих кінцевих результатів праці. Комплексний підхід до з'ясування сутності заробітної плати створює вихідну методологічну базу для аналізу і з'ясування значення органічно притаманних їй функцій.

Слово функція походить від латині і означає призначення, сферу діяльності, роль. Отже, функція заробітної плати - це її призначення, роль, складова сфери практичної діяльності в узгодженні і реалізації інтересів головних суб'єктів соціально - трудових відносин - найманих працівників і роботодавців. Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати принаймні чотири основні функції, а саме:
   - джерела коштів для розширеного відтворення робочої сили (відтворювальна функція);
   - основної ланки мотивації високоефективної пращ, встановлення безпосередньої залежності заробітної плати від кількості І якості пращ кожного працівника, його трудового внеску (стимулююча функція);
   - засобу перерозподілу робочої сили з урахуванням ринкової кон'юнктури (регулююча функція);
   - забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю (соціальна функція).
      Таким чином, заробітна плата має бути водночас і "годувальницею", і "пряником", і "батогом", і "кермом". Зазначені функції заробітної плати тісно взаємопов'язані, і лише за їх сукупного виконання досягається ефективна організація заробітної плати. Протиставлення, а тим паче гіпертрофія якоїсь з них сприяє, як свідчить і світовий, і вітчизняний досвід, кризовим явищам в економіці.
       Зауважимо, що кожна функція заробітної плати має свого роду персоніфіковані носії (носій), тобто суб'єкти (суб'єкт), які передусім заінтересовані в її реалізації.

На головну сторінку        Продовжєння       Ел.бібліотека