Народився я 20 квітня 1981 року в місті Донецьк. У 1983 році в зв'язку зі зміною місця роботи батьків ми переїхали на інший кінець величезної в той час країни, а саме в Магаданську область Сусуманский район селище АРЕС. Там я жив протягом 3-х років про які я практично нічого не пам'ятаю, за винятком дитячого садка, величезних сопок, гір снігу, зграй комарів і білих ночей.

У 1987 році я пішов вчитись в середню школу № 140, на той час я з батьками повернувся у м. Донецьк. Зі школою в мене зв'язані одні з кращих спогадів у моєму житті, оскільки це був напевно самий безтурботний час у моєму житті. Навчання давалося мені легко і тому учився я практично на відмінно, не додаючи до цьому особливих зусиль. До 5 класу після занять я відвідував групу продовженого дня, де увесь час проводив в оточенні однокласників, тому від недоліку друзів ніколи не страждав. Чим запам'яталася школа, це напевно постійною участю в районних і міських олімпіадах по математиці і фізиці, у яких часто займав призові місця, а також участю у шкільних театральних постановках. За стінами школи моїм постійним захопленням був спорт: рукопашний бій і футбол. Але скоріше це захоплення було для себе, чим у надії на спортивну кар'єру.

У 1996 році я закінчив 9 класів, далі було навчання у Донецькій обласній школі радіоелектроніки (ДОШРЕ) при Суспільстві сприяння обороні України. Цей період життя запам'ятався мені постійними роздумами на тему: ким мені бути і де вчитись? На перше питання відповідь я знайшов досить швидко. Оскільки під час навчання в ДОШРЕ, яку я закінчив на відмінно, я зрозумів, що працювати з людьми мені подобається набагато більше ніж з технікою, і я маю досить гарні організаторські здібності, тому моєю спеціальністю стала "Менеджмент організації". Відповідь на друге питання шукав довго і ретельно. Але в остаточному підсумку, після багатьох відмінних рекомендацій з боку знайомих зупинив свій вибір на самому старому і найбільшому ВНЗ Донбасу Донецькому державному технічному університеті. Зараз це Донецький національнний технічний університет (ДонНТУ).

Навчання в університеті, незважаючи на те, що вчитись іноді було важко: ще була друга спеціальність - "Інформаційні керуючі системи і технології" залишила безліч гарних спогадів. На першому курсі поряд з навчанням займався триборством, без зусиль одержав розряд, але незабаром усвідомив, що потрібно займатися чимось одним. Тому спорт залишився позаду. Після цього була постійна участь у вузівських конкурсах наукових праць, участь у конференціях і публікації. Не встиг я оглянутися як 4 роки навчання, і бакалаврський іспит залишилися позаду, і я вирішив продовжити навчання, але вже як магістрант. З навчанням у магістратурі у мене пов'язані мабуть найбільші мої досягнення:

3 місце у Регіональній олімпіаді з менеджменту у виробничій сфері; 11 місце у Всеукраїнській олімпіаді з менеджменті у виробничій сфері 2002/2003 навчального року; звання "Найкращий студент спеціальності "Менеджмент организацій".

Тема моєї магістерської роботи: "Вдосконалення організаційних структур управління персоналом". Мій керівник Качан Ігор Вільевич, кандидат технічних наук, доцент кафедри "Менеджменту і господарського права". Вибір теми обумовлений тим, що на мій погляд тривала на багатьох підприємств криза зв'язана, насамперед, з неефективною роботою з персоналом. Незважаючи на безліч літератури з цього приводу, я вважаю що, окремі теоретичні питання залишаються недостатньо проробленими і їхня практична реалізація дуже трудна. Тому дослідженням цих питаннь і присвячена моя магістерська робота. Тема роботи збігається з напрямком наукових досліджень моєї кафедри: "Вдосконалення організаційно-економічного механізму управління підприємством". Дослідженнями в області управління персоналом займається безпосередньо мій керівник, у 2001 році асистентом нашої кафедри була захищена кандидатська дисертація на тему: "Менеджмент персоналу організації в системі антикризового управління".