Величко Олександр Борисович

Я народився 25 липня 1981р. у м. Донецьку. По національності - українець. Батько - Величко Борис Тимофійович, 1948, металург. Мати - Величко Галина Володимирівна, 1951, інженер-конструктор. Брат - Олексій.

У дитинстві захоплювався конструктором, займався хімією, збирав марки. Друзів було мало, в основному це були хлопці старше мене (на рік чи на два), у них завжди можна було довідатися що-небудь цікаве. У вуличні сварки і бійки не влазив: мені були незрозумілі ні їхні причини, ні мотиви людей, що їх затівали, тому завжди тримався осторонь. З братом відносини складалися важко, тому що він старше мене на 10 років. Я з ним рідко спілкувався, хоча зараз дуже шкодую і намагаюся заповнити цей недогляд.

Учився в школі №30. Особливо до знань не тягся, але завжди було цікаво довідатися що-небудь нове, тому часто засиджувався в бібліотеці, читаючи різні енциклопедії. Не дивлячись на це, у школі був далеко не першим і щороку рятувала упертість матері, що подовгу займалася зi мною і перевіряла домашнє завдання.

Протягом всього 11 класу відвідував курси по математиці при ДОННТУ. На вибір ВУЗА в основному вплинула наявність у ДОННТУ військової кафедри і те, що існувала можливість декількох спроб надходження в університет: по рейтингу, по співбесіді та по іспиту. Спеціальність вибрав зв'язану з математикою і комп'ютерами (АСУ). У результаті, набравши 56 балів, пройшов по рейтингу і більш про подальше місце навчання не турбувався (на відміну від інших однокласників). Школу закінчив на відмінно.

У 1998р. закінчив школу. Випускний усім класом провели на туристичній базі на Курахово. Було дуже весело і, хоча не дуже тепло, всі купалися, грали у футбол, танцювали.

У вересні надійшов у Донецький Національний Технічний Університет на факультет Комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики. На першому курсі учився дуже посередньо. Але незабаром познайомився з дівчиною (моєю майбутньою дружиною), вона була молодше мене на рік і до моменту мого переходу на другий курс вона тільки надходила в університет. Училася вона тільки на відмінно, не скажу, щоб дуже ретельно, і моя гордість змусила мене взятися за розум. Громадським життям не займався, а вільний від навчання час відводив до особистого життя.

На четвертому курсі з'явилася можливість надійти відразу в магістратуру, чим я і скористався. Устало питання про вибір теми для магістерської роботи. Виявилося, що науковою працею я дотепер не займався, та й позначок ніяких не було. Вiдверто кажучи, хапався за все підряд, але нічого толком не виходило. Отут, звичайно, допоміг батько: у нього був знайомий (Н. Володимира Васильович), з яким вони разом колись училися, а тепер він керує своєю фірмою по розробці і конструюванню промислового устаткування і приладів. Володимир Васильович запропонував мені декылька їх вже існуючих розробок, а потім додав, що якщо я хочу взяти участь у процесі конструювання, то можу взяти один з нових проектів, що у майбутньому можуть придатися. Тому що я звик, що усі йде "через одне місце", те взяв і бовкнув: "Хочу!" !!!!!

Таким чином, я займаюся процесом сушіння деревини в мікрохвильовому полі у вакуумній камері. У промисловості використовують різні способи сушіння деревини, що розрізняються як застосовуваним устаткуванням, так і особливостями передачі тепла матеріалу, що висушується. Основними способами масового сушіння пиломатеріалів є атмосферна і конвективно-теплова в камера. Простота пристрою камер і устаткування, нескладність одержання теплоносія сприяли розвитку камерного сушіння.

Зусилля дослідників в основному спрямовані на удосконалювання камери більш глибоке вивчення процесів, що протікають при сушінні. Однак теорія конвективного сушіння і досягнуті результати говорять про те, що цей спосіб сушіння по своїх можливостях близький до межі.

Великий інтерес викликають інші способи сушіння, що дозволяють інтенсифікувати процесії поліпшити якість матеріалів, у тому числі сушіння струмами високої частоти (ТВЧ).

Однак рідке використання даного методу і відсутність великого накопиченого досвіду сприяли тому, що для даного методу немає точного способу вибору контрольованих параметрів і режимів, який варто дотримуватись. Утруднено також вимір "звичайних" параметрів, таких як температура і вологість деревини (через наведення струмів високої частоти).

У майбутньому хочу працювати за кардоном (наприклад у Германii), щоб забеспечити собi та своiм дiтям кращi умови для життя, не такi як в нашей краiнi. Жiнка наткае на свiй власний домiк. Для цього треба, багато працювати, можливо одержати ще один диплом, можливо юридичний. На Украiнi, з iх атомнимi электростанцiями, багато, я гадаю не зробиш, особливо якщо пiсля выборiв президентом буде Кучма-2, а у парламентi тi ж самi люди.

Вверх | Головна | Диссертація | Бібліотека | Ссилки | E-mail: TimerMan@ukrtop.com |   Головна ДонНТУ Магістри ДонНТУ Поіск по ДонНТУ Факультет КІТіА