|
Сєров Роман Олександрович |
Тема магістерської дисертаціїУдосконалення системи планування на прикладі ТОВ "НІТЦ Укркольормет" |
Автореферат |
Ел. бібліотека |
Посилання |
|
|
| рус | eng |
(Наполєон Хілл)
Я
народився в місті Донецьку 19 липня 1982 року.
Мама моя, Сєрова Раїса Олександрівна, завідувач пульмонологічним
відділенням лікарні №24. Батько, Сєров Олександр Іванович, інженер-металург за
освітою.
Моє життя було дуже цікавим і насиченим із самого раннього дитинства. І вже
в дитячому віці в мені просипалися деякі задатки економіста. Пам'ятаю як з
раннього дитинства мої дідусь і бабуся повторювали мені "Працювати тобі з
грошами"
Коли мені було три роки мене відправили в садок, спочатку мені дуже не
хотілося, так напевно як і усім у тому віці, однак потім мене відтіля було
"за уші не витягти". Саме в дитсадку в моїй свідомості прокинулася
величезна любов до спорту, і після того як мені виповнилося чотири роки, і я
пішов на спортивну гімнастику, більше я себе поза спортом не пам'ятаю до
сьогоднішнього дня.
Зайвим вважаю писати різні історії, що стались зі мною в дитячому садку,
відзначити можна те, що в 5 років я знав уже таблицю множення і навчився читати
за словами, а також наприкінці навчання я одержав грамоту за відмінне
закінчення дошкільних курсів по спортивній гімнастиці, що давала мені
можливість надійти в спортивну школу.
Тому що сам я вибирати свою долю бувще не в праві, то в спортивну школу я
не потрапив, а пішов учитися в саму звичайну школу (як мені тоді здавалося)
ЗОШ №37 Ленінського району. Хочу відзначити ще той факт, що коли мені було
6 років ми з батьками переїхали, і ця школа для мене була у всіх відносинах чужа.
Однак це мене абсолютно не смутило, із за своїх відмінних знань по математиці і
літературі, я зміг швидко знайти загальну мову з усіма, і швидко влитися в
колектив.
Отже
школа!!!
Період із другого по четвертий клас пройшли буденно, і чимось дуже цікавим
не запам'яталися, по закінченні четвертого класу я одержав червоний диплом (з
відміною) про закінчення молодших класів.
Переломним моментом у моєму житті став п'ятий клас, саме в цьому віці в
мені почав закладатися фундамент тієї людини, яким я зараз є.
По-перше, при розподілі по класах я був спрямований у фізико-математичний
клас, що дозволив одержати мені дуже сильні знання по основних дисциплінам для
кожного економіста (математика, інформатика, і навіть економіка). По-друге, у
п'ятому класі я все таки почав учитися в спортивній школі по класу ігрових
видів спорту, зокрема гандбол (паралельно з одержанням освіти в звичайній
школі).
П'ятий клас запам'ятався для мене ще і тим, що я одержав свою першу трійку
у чверті, це була для мене дійсна трагедія.
Починаючи із сьомого класу я почав брати участь у суспільному житті школи,
став членом команди клубу веселих та кмітливих (КВК), капітаном гандбольної
команди, а так ож зробив свої перші кроки на театральній сцені. Тоді для мене
це було просте захоплення, я і представити не міг, що в майбутнєму я з цим буду
серйозно зіштовхуватися. У тринадцять років я прочитав свою першу економічну
книгу - "Як робити бізнес у Європі". Я її в наступному перечитав ще
кілька разів, але можу сказати, що саме перше прочитання справило на мене дуже
велике враження.
Починаючи з восьмого класу я почав їздити на багато змагань з гандболу, як
у складі збірної Ленінського району, так і в складі збірної Донецька. Саме у
восьмому класі була завойована перша медаль і звання чемпіона Донецької
області, а так само звання кращого бомбардира турніру з 47 забитими м'ячами.
У 1996 році в школі була створена Республіка Добрих Справ, у якій школяри
поряд із вчителями вирішували питання розвитку школи. Добір школярів проводився
голосуванням вчителів, мене висунули відповідальним за проведення спортивних
заходів і розвиток фізичної культури.Тобто починаючи з дев'ятого класу, я став
на, хоч і несерйозну, але керівну посаду. Говорити про те добре чи погано я з
нею справлявся, я не стану, скажу лише, що в 1997 (у десятому класі) мене
призначили заступником Директора Республіки по соціальному життю школи.
Починаючи з десятого класу мною здолала шкільна сцена, часом мені
здавалося, що на ній я проводив часу більше, ніж за партою. Із самих видатних
моїх ролей, що запам'ятовуються, можу виділити Голохвастова ("За двома
зайцями"), Аристарх ("Фараони"), роль Режисера (розповідь
Маяковського "Баня") і багато багато інших маленьких ролей. Плюс до
цього постійний КВК, Капусники, конкурси відео кліпів, розважальні програми і
тощо. Загалом, життя било ключем: навчання, спорт, театр, КВК, суспільні
заходи. Саме тоді я зрозумів, що в будь-якій справі важливі чітка організація і
гарне планування, це надалі повною мірою і позначило моє бажання одержати саме
економічну освіту. І хоча я усвідомлював, що буде нелегко, я все-таки вирішив.
Хоча я знав, що після закінчення спортивної школи мені не складе зусильі
надійти в інститут фізкультури, я розумів, що спорт для мене є дуже сильним
захопленням, але ні як не справою життя.
Отже, у 1999 році для мене пролунав останній дзвоник, випускний пройшов на
дуже високому рівні. Я одержав атестат про закінчення ЗОШ №37, практично на
відмінно (одна четвірка), і паралельно атестат про закінчення спортивної школи
з золотою медаллю, мені було привласнене звання судді третьої категорії,
дитячого тренера і привласнений другий дорослий розряд по гандболу.
І от прийшов час зробити вибір.Он пав на економічний факультет Донецького
Державного технічного університету. 20 червня були здані документи, я мусив
пройти співбесіду по математиці. Як я вже говорив, закінчив я
фізико-математичний клас, де математика була основним предметом (3 пари в
тиждень), а викладав математику "дуже сильний" викладач Іван Петрович
Щиголєв. Використовуючи отримані знання у школі, співбесіда не склала для мене
ніякої праці. Отже я студент ДонДТУ (нині ДонНТУ).
Перше
вересня, день початку нового життя тривалістю 5 років.
Якщо чесно, то перший рік навчання дуже сильно розчарував мене, я не
дізнавався чогось нового і дійсно корисного, тому перший курс для мене пройшов
досить нудно і в'януло, але і були плюси. Саме на першому курсі збулася моя
мрія грати у футбол, я став основним воротарем збірної команди університету по
міні-футболі, з якоюмені вдалось стати чемпіоном міста. Так само я став членом
команди КВК нашого факультету.
У наступному моя аматорська футбольна кар'єра переросла в дуже серйозну
напівпрофесійну кар'єру, і якби не травма, може бути я пішов би і дал. Не
дивлячись на успіхи в суспільному житті університету, навчання завжди було для
мене на першому плані. З третього курсу нарешті стали викладатися предмети,
безпосередньо зв'язані з економічними відносинами.
Наприкінці третього курсу мене взяв батько працювати до себе на фірму.
Діяльність фірми мала інноваційну спрямованість, у сфері ресурсозбереження. У
мої обов'язки входила обробка даних дослідницьких експериментів, і їхня
систематизація. За роки своєї роботи, я став одним з розроблювачів декількох
винаходів, запатентованих відповідно до Закону "Про патентування в
Україні". Я брав участь у написанні статей із проблем ресурсозбереження,
опубліковані в журналах "Сталь" і "Металург". Таким чином,
у своїй діяльності я зіштовхнувся з питаннями інноваційної діяльності, а так
само з питаннями інвестування. Наприкінці четвертого курсу мені представилася
можливість застосувати свої економічні знання. Мені було доручено розробити й
оформити документи на одержання кредиту. Так мною був написаний мій перший у
житті дійсний бізнес-план.
Отже, починаючи з третього курсу, я міг вже сполучати отримані мною знання
в університеті з практикою одержуваною на роботі. Саме тоді, я почав
задумуватися про велику невідповідність теоретичних знань з реальними
економічним процесами і господарськими відносинами. Багато чого не збігалося,
чи було дуже сильно спрощене. Але як виправити положення я не уявляв собі.
Особливо зайняли мене питання працевлаштування молоді і молодіжного підприємництва.
Наприкінці четвертого курсу разом з моїм однокурсником і другом, з'явилася
ідея створити таку організацію, що могла б допомагати університету у
вищезгаданих питаннях. В особі заступника декана, Кравченко Сергій Івановича,
була отримана підтримка, і почалася робота з вивчення цих питань і організації
такої структури, що могла б їх вирішити. Починаючи з червня місяця 2003 року і
закінчуючи початком 2004 року велася підготовча робота, а 21 січня 2004 року
наказом № 771 Обласного відділу юстиції була зареєстрована молодіжна громадська
організація "Синергія" членом Правління якої я став.
На даний момент досягнуті визначені позитивні результати в роботі
організації, налагоджена матеріальна база, підібран персонал, і організована
програма тренінгів за назвою "Формула Успіху".
Хочтілось би відзначити, що правильний розподіл свого часу і чітке
планування своєї діяльності, дають мені можливість як працювати, так і успішно
вчитися. За результатами закінчення чотирьох курсів і одержання диплома
бакалавра, я надійшов у магістратуру ДонНТУ, і продовжую там успішно вчитись. З
темою своєї магістерської роботи я визначився ще на третьому курсі, я вважаю,
що успішне планування, а головне чітке і тверде, здатно привести підприємство
до успіху. Саме тому, я вибрав тему "Удосконалювання системи планування на
підприємстві на прикладі "Науково-інформаційного технологічного центра
Укркольормет", працівником якого я є. Керівник моєї роботи професор,
доктор економічних наук - Стрілець Анатолій Іванович, що багато років займається
проблемами управлінських систем на підприємствах, і має величезний як
теоретичний, так і практичний досвід.
Автореферат |
Ел. бібліотека |
Посилання |