Шажко Ярослав Віталійович автобиография

Англіїська

Шажко Ярослав Віталійович

E-mail: syarilo@mail.ru

Магістр Факультету Геотехнологий і Керування Виробництвом ( ФГТК )
Донецький Національний Технічний Університет

Автобіография

Я, Шажко Ярослав Віталійович, народився 28 січня 1983р., у місті Донецьку.

Лагідно про батьків: мій батько, Шажко Віталій Миколайович, народився в Україні, 27 листопада 1951 р., відробив на шахті 25 років, у підземних умовах, займаючи різні посади зараз пенсіонер; моя мама, Шажко Раїса Іванівна, народилася в Україні 6 травня 1952 р., зараз працює на Донецької залізниці на посаді товарний касир.

Моє свідоме життя почалося в Куйбищевском районі міста Донецька, у селищі "Жовтневий". Там батьки віддали мене в дитячий садок "Одуванчик". Батько з мамою рано ішли на роботу, тому і мене будили рано. Це мені дуже не подобалося. Цей дитячий садок нічим не відрізнявся від інших, але там дітям прищеплювали самостійність. Тут я навчився самостійно пришивати ґудзики, що відірвалися, складати постіль і саме головне користатися столовими приладами.

У 1989 році, у віці шести років, я пішов у школу №41. Почалося зовсім нове життя. Завзятість, ретельність і праця вчителів і батьків прищеплювали з перших днів навчання. У початкових класах, поряд з вивченням математики і правопису, я довідався, наскільки дивний світ, що оточує нас природи. Полюбив заняття спортом перепробував багато різних видів: плавання, футбол, регбі, атлетичну гімнастику, але в останні роки зайнявся екстремальними видами спорту: гірськими лижами, парапланеризм, гірський велосипед.

Наступні роки навчання в школі зв'язані з ім'ям нашого класного керівника: Русал Л. В., що ретельно змушувала мене красиво писати, але на жаль це в неї не вийшло, у мене дотепер нерозбірливий почерк. Це вчитель, якому небайдужий жоден учень. Поряд зі знанням - одержуєш ще і виховання, тому що крім батьків завжди є класний керівник. Однієї із самих відмінних рис у школі є те, що тільки на уроках як на змаганнях випробуєш гіркоту поразки і радість перемоги, коли одержуєш "двійку" чи "п'ятірку". Школа №41 є загальноосвітньою школою, де усьому учили в міру. З усього шкільного років найбільш активними були останні 2 роки (10-11 класи). У школі я брав участь в олімпіадах, в основному, по праву і математиці. Математика і донині мій самий улюблений предмет. По закінченню школи я одержав атестат про неповну середню освіту. Школа це не просто навчальний заклад, а установа, куди приходиш дитиною й ідеш зрілим юнаком.

У 1999 році я не здав вступні іспити в Донецький Національний Технічний Університет (ДонНТУ) на спеціальність ТКм (телекомунікаційні мережі). Не надійшов не по рейтингових іспитах, та не по звичайних іспитах. Але не впав у відчай і вирішив що в наступному році міні обов'язково пощастить і я надійду. Не втрачаючи даром часу я вирішив одержить середньо утворення в ПТУ №26, де одержав утворення бухгалтера.

У 2000 році мені не вистачило при надходження 5 балів для надходження (набрав 44, а для надходження необхідно було 49). Я вирішив, що мені не можна там учиться і по співбесіді надійшов на спеціальність "Розробка родовищ корисних копалин", мій вибір був абсолютно випадковим.

Але в наслідків я зрозумів що це те що мені було потрібно.

З моменту почала занять довелося перебудовуватися від шкільного навчання до правил навчання у ВНЗ. Вже не було поняття "вивчив урок" чи "не вивчив урок". Кожний повинний під час здати необхідна кількість індивідуальних чи лабораторних робіт.

З 2000 року, після першого курсу, я вирішив повчитися в групі з вивченням німецької технічної мови. Важко починати учити німецький, якщо я до цього, увесь час вчив англійський. І я вирішив це заняття кинути. Але надійшов на факультет Перепідготовки кадрів і одержати 2-оі вище утворення за фахом "Фінанси"

Після 2-го курсу я вперше проходив першу виробничу практику. Я випробував величезне почуття хвилювання, страху, коли перший раз спускався в шахту. Я не відходив ні на крок від свого наставника. Я побачив своїми очима наскільки небезпечно працювати в шахті. Практично всі роботи виконуються за допомогою обушка і лопати. Мені було так приємно підніматися назад на поверхню, щораз , коли спускався. Потім звик.

З 3-го курсу я вже детально вивчав дисципліни, що безпосередньо стосувалися моєї спеціальності. Вивчення кожної спеціальної дисципліни закінчувалося курсовим проектом. Я, як більшість студентів, здавав курсові, чи ледве не перед іспитом. Тому потрібно було креслити і вдень і вночі, але зате як приємно всю ніч креслити, а ранком зустрічати світанок разом з курсовим. Ще більш приємне заняття обводити тушшю. В університеті, як ні де, радієш коли закінчуються іспити. По дорозі додому після останнього іспиту, таке відчуття, що тіло зависло в повітрі. Так пролетіли чотири з половиною року.

Наприкінці 4-го курсу я поїхав на Всеукраїнську олімпіаду по технологій ведення гірських робіт, в Івано-Франківськ, де зайняв 3 місце серед 28 учасників із усіх гірських вузів країни.

З 2005 року я учуся в магістратурі факультету геотехнологий і керування виробництвом (ФГТК). Тема моєї роботи "Механізм взаємодії анкерного кріплення з вміщуючими породами". Керівник роботи доц. к.т.н. Новиков Олександр Олегович. Напрямок магістерської роботи актуально в сучасних умовах ведення очисних робіт на шахтах, як з погляду безпеки, так і зменшення собівартості вугілля, що добувається.

У вільне від навчання час я займаюся спортом, відпочиваю з друзями. Ще я люблю читати книги.

Спеціальність я бачу затребуваної. Я думаю, наша країна не закриє шахти, тому що вугілля це єдиний енергоносій, що знаходиться в надрах України в достатній кількості. Надалі я збираюся, отримані знання в університеті, застосовувати на практиці. Якщо вийде, то непогано було б бути директором підприємства, але для цього потрібно ще дослужитися.

А тому що я одержую 2 утворення, то буду мати більше шансів на ринку праці одержить гарну роботу.

У найближчі 5 років я планую, заробити грошей для облаштованості життя, закінчити аспірантуру, викладати у ВУЗі, купити дачу в селищі Славском у Карпатах для заняттям улюбленими видами спорту.

У найближчі 25 років я планую в одержати звання доктора технічних наук (краще академіка) забезпечити свою багату і счастливою життя в колі люблячих людей.

У стратегічних моїх планах хотів здійснити свою дитячу мрію побувати на Місяці, побувати у всіх цікавих місцях Землі.

Автореферат магістерської роботи
Результати пошуку в Інтернет
Індивідуальне завдання
Посилання
Електронна бібліотека