-
УДК 681.80.61 ДО ПИТАННЯ ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИ РОЗПОДІЛІ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ.
Автори: Попов А.Л., доц.; Седляр А.В., магістрант; Подоксенова Д.А., студент.
РЕФЕРАТ
У цей час дуже актуальною є тема теплоспоживання житлових і суспільних будинків, що становить більше 60-80% всієї виробленої для цілей теплопостачання енергії. Джерелом теплопостачання в м. Донецьк служать районні котельні (85 % сумарного теплового навантаження). На відміну від більших котелень централізованого теплопостачання, виготовлення теплоти в дрібних котельнях і печах вимагають більших витрат некваліфікованої роботи й сприяє важливому забрудненню навколишнього середовища.
У порівнянні з невеликими котельнями централізоване теплопостачання від районних котелень забезпечує економію палива й витрат роботи при виготовленні теплової енергії, однак, з іншого боку, і сприяє збільшенню втрат теплоти на її транспортування й розподіл. Крім того, при централізованому теплопостачанні спостерігається важлива нерівномірність теплопостачання, що виражається в перегріві окремих будинків, особливо в теплий період опалювального сезону, викликаний тим, що єдині теплові мережі обслуговують споживачів з різнорідним навантаженням (опалення, гаряче водопостачання, вентиляція), які вимагають різних графіків подачі теплоти. Перегрів будинку, як правило, знижується шляхом зайвого провітрювання приміщень, що приводить до втрати теплової енергії з інфільтрацією повітря й відтинає можливість корисного використання даних надлишків.
Як висновок слід зазначити, що при виконанні загальної програми по автоматизації процесу виробництва й розподіли теплової енергії ефект від її впровадження носив би глобальний характер при відносно мінімальних витратах і крім економічного ефекту підвищився рівень комфортності при користуванні централізованими системами опалення, вентиляції й гарячого водопостачання.
-
АНАЛІЗ ВИКИДІВ КОТЛОАГРЕГАТУ ІЗ ЦИРКУЛЮЮЧИМ КИПЛЯЧИМ ШАРОМ ПРИ АТМОСФЕРНОМУ ТИСКУ
Автори: О. Ю. Мотрошилов, Д. А. Подоксьонова, О. К. Сафонова
Донецький національний технічний університет
Основними джерелами виділення забруднюючих речовин в атмосферу на Старобешевській ТЕС є котлоагрегати.
За певних умов складається локальне збільшення забруднення приземного шару атмосфери в зонах, вилучених на значні відстані в результаті наддалеких переносів викидів. У продуктах згоряння органічного палива Старобешевській ТЕС пріоритетними забруднювачами атмосферного повітря є оксиди сірки, азоту, вуглецю, п'ятиокись ванадію, тверді частки – пил неорганічна зі змістом Si2 – 20-70%.
Так викиди складають:
- оксидів азоту 27 719,3 т/рік;
- діоксида сірки 206 001 т/рік;
- пилу неорганічної зі вмістом Si2 – 20-70% 186 819,1 т/рік.
При реконструкції теплової електростанції планується заміна існуючих котлоагрегатів на більш сучасні, із циркулюючим киплячим шаром (ЦКШ).
Внаслідок цього аналіз показав, що концентрація викидів забруднюючих речовин в атмосферу після котла ЦКШ складе:
NOX – 200 мг/нм3;
SO2 – 200 мг/нм3;
CO – 250 мг/нм3.
Зниження концентрації викидів оксидів азоту в атмосферу досягається за рахунок оптимізації процесу горіння: східчастого спалювання палива при низькій температурі горіння.
Зниження концентрації викидів оксидів сірки в атмосферу досягається шляхом контрольованого додавання в топку вапняку, кількість якого контролюється в окремому контурі керування. Досягнутий коефіцієнт сіркоочистки складає порядку 98% для гарантійного діапазону палив, тобто при змісті 3% на сухий беззольний залишок. З урахуванням вмісту води й золи показник вмісту сірки становить приблизно 1,5% у змішаному паливі.
Більш високий рівень концентрації викидів CO в атмосферу котла ЦКШ у порівнянні з котлом зі смолоскиповим спалюванням палива обумовлений низькою температурою спалювання палива, що є оптимальною для процесу десульфірізації та мінімального утворення оксидів азоту.
Зниження концентрації викидів CO в атмосферу можливо:
- при збільшенні температури в топці, що неминуче веде до збільшення концентрації викидів NOX й SO2 з додатковим споживанням вапняку;
- за рахунок подачі додаткового повітря, що у свою чергу веде до додаткової витрати палива (збільшенню потоку золи й збільшенню концентрації СО).
Значення концентрації викидів СО в атмосферу від котла ЦКШ рівним 250 мг/нм3 є компромісним рішенням, тому що при цьому значення концентрації викидів NOX й SO2 є мінімальними.
Очищення димових газів від твердих часток летючої золи на виході з котлоагрегату передбачаються у високоефективному пилоуловлювачі-елетрофільтрі.