Народилася 10 березня 1983 року в місті Донецьку. Батьки — Капустін Олександр Іванович і Капустіна Лариса Іванівна — допомогали розвивати мої творчі здібності протягом усього мого дитинства. Із заслуг в дошкільному віці, мабуть, варті згадки зіграні мною в драматичних постановах дитячого саду №294 «Лісова казка» м. Донецька епохальні ролі Картоплі, Ріпки й Колобка, які дісталися мені, незважаючи на достатньо тендітну комплекцію. Крім того, дошкільні роки пройшли в спробах реалізувати себе на музичній і художній нивах у студії дитячої творчості «Іскорка».

У 1989 році вступила до загальноосвітньої школи №5, яку через 11 років закінчила із золотою ме­даллю. Навчання труднощів не викликало, особливо гуманітарні предмети, хоча до них я достатньо байдужа. Проте, саме на олімпіадах з російської, української мов та історії я регулярно займала призові місця, за що в 10–11 класах була удостоєна стипендії Воро­шиловської районної ради депутатів.

Захоплення в цей період були найрізноманітніші, від астрономії до кулінарії. Продовжуючи реалізо­вувати свій творчий потенціал, деякий час виступала у складі шкільного хору, а потім в ансамблі на­родної творчості «Веснянки».

Глибоке враження справило на мене відвідування разом з класом одеських ката­комб часів Великої Вітчизняної війни. Гнітюче відчуття залишила багатокілометрова плутанина підземних коридорів з низькими скле­піннями, прокладена на 20–метровій глибині. Найбільш неприємним під час цієї екскурсії було те, що на всю численну туристичну групу виділили всього один ліхтар, тому ті, хто йшов у «хвості» (у тому числі і я), блукали ката­комбами в непроглядній темряві.

Загалом, шкільні роки залишили про себе яскраві спогади, за що спасибі одноклас­никам, здатним забавними вигадками прикрасити сірі шкільні будні, й улюбленим вчителям:

• Погребній Олені Іллівні, вчителю російської мови і літе­ратури;
• Андрєєвій Валентині Кузьмівні, вчителю мате­матики;
• Худояровій Ользі Миколаївні, вчителю інфор­матики;
• директору школи і вчителю фізики Жуковій Валентині Петрівні.

З майбутньою спеціальністю визначилася легко. Зразу ж були виключені гумані­тарні напрямки просто тому, що вони не викликали в мене інтересу. Економіка, хоча і пов’язана з улюбленою математикою, виключала всяку можливість самовираження, що для мене достатньо важливо. Дійсно, важко уявити, як при складанні бухгалтерських звітів можна виявити свою інди­відуальність. В той же час комп’ютерні науки стрімко розвива­ються, фахівці в області IT–технологій були і залишаються одними з найбільш потрібних, а головне — сфера комп’ютерних інформаційних технологій надає масу можливостей для творчої самореалізації. Тому майбутню професійну діяльність вирішено було пов’язати з комп’ютерами.

У спеціальному випуску газети «Донецький політехнік» Донецького державного технічного універ­ситету (тепер Донецький національний технічний універси­тет) для абітурієнтів 2000 року я наткнулася на інформацію про різні спеціально­сті факультетів обчислювальної техніки й інформатики (ФОТІ) і комп’ютерних ін­формаційних технологій і автоматики (КІТА), але особливу увагу привернула спе­ціальноість «Автоматизовані системи управління» (АСУ) факультету КІТА. Тому, не роздумуючи довго, я подала документи на участь у рейтингових випробуваннях, за резуль­татами яких на бюджетній основі вступила на спеціальність АСУ.

За час навчання в університеті я не розчарувалася в своєму виборі. Вираз «Навчання — світло, а не­вчення — приємна напівтемрява» так і не стало девізом мого студент­ського життя. Роки, проведені в стінах університету, я запам’ятаю на все життя, за що варто подякувати моїм унікальним однокурсникам і деяким викладачам, які своїм добрим, терплячим ставленням, а іноді й своєрідним гумором (привіт Орлову Юрію Костянтиновичу) перетворювали навчання на справжнє свято.

Рідний університет надав мені багато можливостей усестороннього розвитку. Ще після першого курсу за ре­зультатами тестування я потрапила до спеціальної групи, де за межами учбового плану впродовж трьох років вивчала посилений курс англій­ської мови за програмою «First Certificate in English Gold». Надовго запам’ятається мені вечір україн­ської мови, організований кафедрою української і російської мов і присвячений темі «Червоне — то любов, а чорне — то журба». Мої друзі і я, органі­зувавши групу самодіяльних акторів, виставили на суд публіки драматичну постанову «Три брати». До створення номера ми підійшли хоча й не без гумору, але дуже від­повідально: написали сценарій, знайшли відповідні костюми, підготували реквізит. Наш виступ справив на публіку і організаторів «параду талантів» незабутнє враження. А в присвяченій цій події статті «Донецького полі­техніка» від 8 грудня 2003 р. наш номер було названо найкращим.

У навчанні та розвагах чотири роки пролетіли непомітно. У 2004 р. я одержала диплом бакалавра комп’терних наук з відзнакою та продовжила навчання в магістратурі.

Тема моєї магістерської роботи: «Розробка автома­тизованої системи оцінки стану печінки на основі результатів морфо­логічних досліджень». Цю тему мені порекомендував науковий керівник — Привалов Максим Володимирович, доцент кафедри АСУ, кандидат технічних наук. Він пояснив, що в цій області медицини ще багато невирішених проблем, подолати які можна, впро­ваджуючи комп’ютерні технології. У випадку оцінки стану печін­ки на підставі морфо­логічних досліджень зрізів печінкових тканин однією з основних проблем є суб’єктивність лікаря–морфолога, оскільки поки що не існує достатньо універ­сальних, стандартизованих і точних методик встановлення діагнозу. Звісно, це негативно впливає на його достовірність. У своїй роботі я сподіваюся розв’язати цю проблему.

На мій погляд, у спеці­альності АСУ в майбутньому є перспективи, обумовлені науково–технічним про­гресом і економічним розвитком. Багато хлопців та дівчат, що закін­чили або закінчують освіту за цією спеці­альністю, задіяні в різноманітних галузях і сферах діяльності. Висока думка склалася про наших ви­пускників, що працюють в обчислювальних центрах Донецького машинобудівного заводу і Авдієвського коксохімічного заводу. На багатьох промислових підпри­ємствах Донецької області з успіхом упроваджуються розроблені випускниками АСУ ав­томатизовані системи управління виробничими процесами. Деякі хлопці та дівчата вияв­ляють свої блискучі професійні якості, працюючи в банківській сфері, в консалтингових фірмах, страхових компаніях, рекламних агенціях, адже в сучасних умовах будь–яка солідна фірма або організація не може обійтися без фахівця в області комп’ю­терних інформа­ційних технологій. Я впевнена, що якісна освіта, яка надається студентам на спеціальності АСУ Донецького національного технічного університету, є гарантом того, що наші випускники і надалі будуть потрібні на ринку праці.

У майбутньому я сподіваюся пов’язати професійну діяльність з комп’ютерною гра­фікою та дизайном. Саме тому зараз я багато часу приділяю самостій­ному вивченню різних графічних пакетів. Мені б хотілося, щоб уранці я із задоволенням вирушала на роботу, а увечері з радістю поверталася додому. Стосовно творчих планів, то я мрію напи­сати книгу в жанрі наукової фантастики, присвячену питанням штучного інтелекту.