Донецький національний технічний університет

Тема магістерської роботи: “Розробка спеціалізованої комп'ютерної системи для визначення кислотно-основного стану середовища”.

Науковий керівник: професор кафедри АСУ ДонНТУ, завідувач науково-дослідницької лабораторії Інституту проблем сім'ї Донецького державного медичного университету, кандидат хімічних наук, доктор біологічних наук
Герасимов І.Г.

Народився 28 березня 1983 року в місті Донецьку.

Батьки:
Батько: Токарев Валентин Трохимович;
Мати: Токарева Тамара Іллівна.

Дитинство

        У дошкільний період часу був звичайною дитиною. Перший мій суспільний заклад - дитячий садок "Хитрі лисенята" м. Донецька. Думки вихователів щодо моєї особистості були різні: одні хвалили мене за спокійну поведінку, за їхніми словами я не доставляв їм особливих проблем, інші затверджували, що я був непосидою і буйною дитиною. У той час дівчиська і хлопчиська мого двору часто намагалися перебільшити свій вік. Я був не виключенням, і теж хвастався перед своїми ровесниками, що вчуся в "2-А" чи "1-Б". І коли вони, повіривши в мою казку, робили здивовані обличчя, я почував особливу гордість і власну значимість. Отже, початкові знання одержав у мами, що завжди приділяла багато уваги моїй освіті. Сильно рвався дошколи і дорвався.

Школа

        1 вересня 1990 року я пішов у перший клас у загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №16 м. Донецька, де і почав навчальну діяльність. Це був час, коли я цікавився абсолютно усім. Якимсь окремим предметам не віддавав переваги можливо тому, що усі вони були цікаві для мене унаслідок своєї новизни. Отже, я активно включився в навчальний процес, і був схожий на губку, що жадібно всмоктує корисну інформацію. І це, природно, приносило свої плоди (дотепер у сімейних архівах зберігаються численні грамоти за відмінне навчання і за перемоги в шкільних олімпіадах). Протягом п'яти років я був постійним старостою нашого класу, активно брав участь у суспільному житті школи, беручи участь у різних шкільних заходах різного роду (інтелектуальні змагання, творчі конкурси і т.д.). Добре пам'ятаю першу вчительку і вдячний їй за те, що вона створила мою початкову базу знань. І, напевно, так і довчився я б у своїй першій школі, однак доля розпорядилася інакше. Батьки почали замислюватися про мої подальші перспективи і, поговоривши з учителем математики, вирішили направити мене "точним" шляхом.

        Таким чином, успішно прошовши відбірний конкурс з математики, я став учнем 7-А класу спеціалізованої фізико-математичної школи №35 м. Донецька. Не знаю як зараз, але в той час, вона була однією з "найсильніших" шкіл. Спочатку точні науки давалися не дуже легко на відміну від гуманітарних. Але згодом я пристосувався до нових умов, вчитися стало легше. Я гадаю, що якщо спитати будь-кого з моїх колишніх однокласників про те, як йому вчилося, жоден не відповість, що було легко. Ми так були завантажені математикою, фізикою і т.д., що вільного часу майже не залишалося. Дуже любив уроки фізкультури, на яких ми мали можливість поганяти в футбол чи в баскетбол. У новій школі не було особливих досягнень. Був призером районних олімпіад за шкільними дисциплінами (переважно біологія, хімія, історія). У результаті досить напруженої навчальної діяльності я закінчив школу з відзнакою.

Університет

        Чому я вибрав Донецький державний технічний університет (нині Донецький національний технічний університет) і спеціальність КСД? Все дуже просто. Після закінчення школи батьки “вивчали” вузи м. Донецька, інформацію про існуючі спеціальності. У підсумку на очі потрапила “цікава суміш”, що складалася з перспективних комп'ютерних технологій і медицини. Оскільки інтерес до останньої в мене утворився на шкільній лаві, а за комп'ютером майбутнє, я зупинився саме на спеціальності “Комп'ютерні Системи Діагностики в медицині і техніці” факультету комп'ютерних інформаційних технологій та автоматики. Cдавши на “відмінно” вступний іспит з математики, я вступив на бюджетне місце на обрану спеціальність.

        Отже, 1 вересня 2000 року я вперше увійшов в корпус №7 Донецького державного технічного університету на пару вищої математики. Перші враження були суперечливі: з однієї сторони було цікаво поспілкуватися з новими людьми, приємно було усвідомлювати, що знаєш трохи більше (на парі вищої математики тоді розповідали про комплексні числа, які ми вже вивчили в школі), але з іншої сторони на проробці по програмуванню, що відбулася в той же день, у мене був маленький шок, назва якому - комп'ютер. У школі інформатики практично не було, комп'ютерів у більшості учнів відповідно теж не було. І, щоб готуватися до практичних занять по програмуванню, мені доводилося їздити на роботу до батька. Однак я не вважаю, що перший рік для мене був найважчим. Я мав досить сильну базу знань завдяки шкільним викладачам. Однак відсутність вдома комп'ютера все-таки позначалася. Це була основна проблема, яку батьки незабаром змогли вирішити, і к кінцю першого курса у мене вдома вже був "хиленький" ПК. Першу сесію здав досить успішно, і до теперешнього момента не втратив "навчальну хватку". Певні зусилля, наполегливість, висока працездатність сприяли тому, що у 2004 році я одержав червоний диплом бакалавра. І хоча видатних заслуг у студентський період життя я не маю, однак вважаю, що довчитися до магістра - вже чимале особисте досягнення.

Магістерська робота

        Мотиви вибору теми магістерської роботи були досить цікаві. На зборі магістрів кафедри нас ознайомили із загальними положеннями подальшої навчальної діяльності, про способи звітності, тобто повідомили усе, що потрібно, і видали лист із переліком тем магістерських робіт. Особисто для мене, як і для багатьох, це було повною несподіванкою. До того ж перемінився мій науковий керівник, що і визначив напрямок моєї подальшої діяльності. Їм став професор кафедри АСУ ДонНТУ, завідувач науково-дослідної лабораторії Інституту проблем сім'ї Донецького державного медичного университету, кандидат хімічних наук, доктор біологічних наук, Герасимов Ігор Григорович. Ця людина є висококваліфікованим фахівцем як у медичних областях науки, так і в технічних, має величезний досвід, наукове чуття і є генератором різного роду ідей, які ми разом досить успішно втілюємо в життя. Тема магістерської роботи звучить у наступний спосіб: "Розробка спеціалізованої комп'ютерної системи для визначення кислотно-основного стану середовища". Початковими даними є кольорові зображення середовища, а основу роботи складає робота з кольором. Основними задачами в процесі програмної реалізації для досягнення поставленої мети є:

Майбутнє моєї спеціальності

        Майбутнє моєї спеціальності представляється перспективним. Думаю, багато абітурієнтів цікавляться КСД і з задоволенням вступають на цю спеціальність, упевнений, що не пошкодують. Хотілося б, звичайно, побільше практичних занять з існуючими медичними системами діагностики, що поки неможливо через завантаженість медичної техніки, високої її вартості і великого числа студентів.

Плани на майбутнє

        Найближчі 5 років планую застосовувати отримані знання на практиці, адже моєю життєвою тезою є філософське висловлення "практика — критерій істини". Майбутню діяльність зв'язую з медичною технікою. Оскільки першу і другу виробничі практики я проходив у Донецьком діагностичному центрі під керівництвом головного інженера й одержав схвальну оцінку моєї роботи, то хотілося б продовжити працювати за спеціальністю в цій установі. Також не варто виключати можливість роботи в Донецькому інституті проблем сім'ї під керівництвом мого нинішнього керівника Герасимова І.Г.

        У далекому майбутньому, дозрівши морально, хочу почати наукову діяльність, надійшовши в аспірантуру ДонНТУ, проводити дослідження в медичній області. Досягши певних позитивних результатів, планую одержати наукову ступінь освіти. Не виключена викладацька діяльність у вузах України.

        Як стратегічний прогноз планую продовжувати трудову діяльність, можливо, підвищивши професійну кваліфікацію, буду продовжувати працювати в науковій сфері, підвищуючи тим самим рейтинг України серед інших країн світу і розвиваючи вітчизняну науку. Час покаже.