e-mail: kirichenko_nv@mail.ru
Я, Кириченко Наталя Володимирівна, з'явилася на світ теплим, літнім, сонячним днем 18 серпня 1984 року в Куйбишевському районі міста Донецька. Моя мати, Кириченко Валентина Улянівна, 1952 року народження - маляр-штукатур, а батько, Кириченко Володимир Адамович, 1948 року народження - електромонтажник. Що стосується моїх батьків, то я вдячна Богу, що в мене така МАТИ, тому що усім, що я маю, починаючи з народження й досьогодні, я зобов'язана саме їй!!!
З раннього дитинства я зростала товариською та самостійною дитиною. У півтора роки батьки віддали мене у дитячий садок № 15, де й пройшло усе моє чудове дитинство! У садочку мені було дуже цікаво, тому що вихователі були добрими, розуміючими, завжди знали, чим зайняти дітей: влаштовували різноманітні ігри, конкурси, змагання. Але у той самий час достатньо уваги вони приділяли початковому навчанню дітей (читанню, лічинню, малюванню, тощо) та становленню в них сильної особистості. Однак більш за все у садочку я полюбляла музичні заняття, на яких ми готувалися до концертів, присвячених різноманітним святам, у яких приймала активну участь. Саме тут я змогла проявити свої вокальні, музичні, ораторські та інші здібності. Помітивши їх, мати у 5 років віддала мене у музичну школу та у гурток танцю, за що ій велика подяка!
У 7 років я пішла до першого класу загальноосвітньої школи № 64. У школі мені завжди подобалося навчатися (улюбленими предметами були англійська мова, математика і т.і.), але, як і в садочку, навчанню "заважала" моя надмірна активність. Саме цьому я брала участь в усіх культурно-масових заходах: КВК, концертах, тощо, за що й отримала грамоту на випускному. Навчаючись у школі, мені завжди хотілося, щоб моя школа була найкращою, тому наш клас (враховуючи й мене) намагалися зробити для цього усе можливе: приймати участь у різних олімпіадах, захищати честь школи у змаганнях з волейболу, баскетболу, тощо. Таким чином, я із впевненністю можу сказати, що мої шкільні роки були захоплюючими, цікавими та запам'ятовними. Але час летить дуже швидко, і зовсім непомітно закінчилося наше безтурботне дитинство. Переступивши у останній раз поріг своєї рідної школи, ми увійшли до дорослого життя, у якому рішення треба було приймати самим та нести за них відповідальність. Сааме тому я серйозно підходила до вибору вищого навчального закладу, у якому хотіла б навчатися, та майбутньої професії, й, серйозно обміркувавши усі переваги та недоліки, у 2001 році, я вступила до Донецького Національного Технічного Університету на факультет екології і хімічної технології, де на даний момент і навчаюсь. Провівши тут 4,5 роки, я із цілковитою впевненістю можу сказати, що студентські роки - це дійсно найкращі та найбільш запам'ятовні роки у житті людини. Саме у цьому навчальному закладі я познайомилася із багатьма цікавими людьми, знайшла справжніх друзів.
За роки навчання в університеті більша частина часу, звичайно, йшла на заняття, оволодіння професією. Однак студентське життя особливо запам'ятається мені своїми заходами та святами: це й Дебют Першокурсника, й Дні Студента, й Дні Факультету, й КВК, й подорожі у "Буревісник" та "Червону гвоздику" (місто Святогорськ), за що окрема подяка нашому профкому.
Але як це не дивно, усе гарне коли-небудь закінчується, й прийшов час замислитися про своє майбутнє. Саме цьому, отримавши диплом бакалавра з відзнакою, я вирішила пійти у магістратуру, що, можливо, відкриє для мене нові можливості у подальшому житті. Що стосується магістерської роботи, то її тема "Кінетика кисневого обміну у купраті барію-іттрію, легованого самарієм" була запропонована моїм керівником - доктором хімічних наук, професором, завідуючим кафедрою "Загальна хімія" Приседським Вадимом Вікторовичем. Актуальність цієї теми полягає у тому, що високотемпературні надпровідники, до яких належить купрат барію-іттрію YBa2Cu3Ox, є перспективними матеріалами: завдяки своїм властивостям, вони можуть широко застосовуватися у різних галузях промисловості (у енергетиці, хімії, ракетобудуванні та інше). У свою чергу, властивості цих матеріалів напряму залежать від вмісту в них кисню, а також його поведінки. Саме цьому мене й зацікавила запропонована тема.
Що стосується планів на майбутнє, то я планую знайти цікаву та добре сплачувану роботу, яка передбачала би можливості кар'єрного зростання (до керівника підприємства включно), а також створити міцну та дружну родину! Крім того, мені хотілося би здійснити свою давнішню мрію - відкрити свою власну справу та очолити це підприємство! Сподіваюсь, я здійсню все, тому що у житті треба ставити перед собою мету й досягати її!!!