 |
||||
|
|
||||
 |
|
|||
 |
 |
Донецький Коллеж
Про Донецьком Коллеже я дізнався від свого кращого друга Андрєєва Романа і Оксани Воронцової. Було ухвалено рішення, що я поступатиму в Коллеж. Жити стало ще веселіше, тому що з понеділка по п'ятницю я ходив в школу і робив уроки. По вихідним же, я відправлявся в місто на ПО - Підготовче Відділення (не плутати з Програмним Забезпеченням), де я отримував левову частку знань по математиці і українській мові, і де я вперше побачив Мерзленко Сашу, Макаровського Сашу і багато інших теперішніх колег. Це було нелегко, але я успішно пройшов рейтингові випробування і поступив в Донецький Коллеж. Стараннями і ініціативою Гладкого Сергія Валентиновича, за що я йому безмежно вдячний, мене перевели з гуманітарної групи «В» в математичну «А», де мене чекала настоя- щая студентське життя з сесіями, заліковими книжками, парами, аудиторіями, викладачами, всім, що тепер здається таким знайомим. Предмети, які ми вивчали, зовні звучали як їх шкільні близнята, проте були наповнені абсолютно іншим змістом. Хочеться особливо відзначити старання таких викладачів Гладкий С.В., Порошин П.И., Вилкова И.В. і, особливо, Сироїжко С.А, яка, як ніхто інший, змінила мої погляди і переконання. На жаль, я не можу похвалитися дружною групою, але така яскрава група просто не могла бути дружна, можливо, тому, що абсо- лютно кожен її представник володів особливою харизмою. Волею випадку, на дні народження друга в десятому класі я позна- комілся з Ганною Качмарік, про яку слід написати вже як тільки тому, що саме вона підняла до небес мої цілі і на своєму прикладі показала, як дійсно потрібно прагнути до своєї мрії.
В кінці десятого класу в моє розпорядження потрапив хороший комп'ютер. Дуже швидко я зрозумів, що грати на нім далеко не так цікаво, як програмувати, і грати я так і не почав, зате просто колосальну кількість вільного часу присвятив вивченню програмування і інформаційних технологій. Вже значно пізніше я задумався, що ж саме привернуло мене в програмуванні. На мою думку, вирішальну роль зіграла схильність до конструювання і рішення нестандартних задач. Практика показала, що окрім схильностей необхідна незвичайна наполегливість і бажання постійно, щодня набувати нових знань. Свою роль зіграло те суспільство, в якому я спілкувався. Досить сказати, що з моєї групи на Факультет обчислювальної техніки і інформатики поступило сім чоловік, що дуже багато. Це не означає, що я ухвалював рішення під влі- янієм своїх друзів, але це рішення багато раз обговорювалося всіма разом і приймалося обдумано кожним з нас. Так було ухвалено рішення – поступати на Програмне забезпечення автоматизованих систем по рейтингових випробуваннях. Потім було дуже багато математики, багато праці, багато надій, і величезне полегшення – спостерігати себе в списку тих, що поступили. |
||
 |
 |
|||
|
|
|
|||
|
|
||||
|
|
||||
