Бичков Віталій Ігорович – магістр, що вийшов у 2006 році. Якщо характеризувати себе, то так: добрий, веселий, цілеспрямований, відповідальнний . Комп’ютер для мене не перешкода…Захоплююсь перекладеною, ніколи не забуваю про друзів.

      Я народився 14 квітня 1984 року в місті Горлівка Донецької області. Батьки: Бичків Ігор Леонідович (1960) та Бичкова Тетяна Іванівна (1961).

      Дитинство моє було безтурботним і щасливим, цілими днями перебував на вулиці. Як і усі ходив у садок, і нічим від інших дітей не відрізнявся.

      1 вересня 1991 року пішов в перший клас Горлівської ОШ №25. У вересні цього ж року батьки знайшли в капусті мені братика Сергія, він став моїм кращим другом.

      В 1994 році мене перевели до ОШ №47 м. Горлівки в клас з математичним ухилом. В старших класах я брав активну участь в шкільних олімпіадах по хімії, за що був нагороджений похвалою.

      В 2000 році я закінчив 9 класів, і переді мною став вибір подальшого місця отримання більш вищої освіти.

      В тому ж році поступив в Горлівський Машинобудівний Коледж на спеціальність «Обслуговування верстатів з ЧПУ і РТК». Чотири роки навчання в коледжі виховали в мені любов до предметів пов'язаних з механікою. За це вдячний своїм вчителям Бондаренко Євгенії Павлівні і Савченко Любов Костянтинівні. Завдяки своїй наполегливості закінчив коледж з відмінністю.

      В Донецький національний технічний університет я поступав по співбесіді на механічний факультет, кафедра МУЗЧМ (Механічне устаткування заводів чорної металургії), спеціальність “Металургійне устаткування” .

      Вчитися в університеті мені сподобалося відразу – багато нових друзів, відмінні викладачі.

      Я поступив відразу на 3 курс, і поселився жити у гуртожиток №4, який став моєю другою хатою. Круг мого спілкування розширився, завдяки новим знайомствам з хлопцями і дівчатками в гуртожитку. Студентські роки пролетіли дуже швидко, це були найяскравіші роки мого життя.

      В 2005 році я отримав диплом бакалавра і подальше навчання вирішив продовжити в магістраті, де працюю над темою “Дослідження показників надійності і довговічності токарних безцентрово-обдирних верстатів КЖ9340 і 9А340Ф1”. Керівник магістерської роботи доцент, к.т.н. Сидоров Володимир Анатолійович.

      Вибрав дану тему через любов до механічних наук, оскільки визначення технічного стану механічного устаткування завжди складатиме основу діяльності ремонтних служб підприємств. Можливості діагностики без розбірки обладнання по параметрах механічних коливань мають в цьому випадку найбільшу інформативність. Важливим аспектом в даному випадку є знання як можливостей приладового забезпечення, так і прояву діагностичних ознак пошкоджень деталей. Це дозволяє визначити оптимальні параметри діагностиці, зменшити час постановки діагнозу, вибрати якнайкращу ремонтну дію виходячи з вибраного круга вирішуваних задачі. Все це необхідне для ефективного вирішення головної задачі - виявлення причин і умов виникнення видів зношування і поломок конкретної деталі або вузла. Знання цих причин і є інформаційним забезпеченням процесу управління надійністю працюючих машин і механізмів в умовах обмеження даних про їх працездатність.

      На сьогоднішній день галузь металургії бурхливо розвивається, і відповідно росте потреба у фахівцях даного напряму. Кафедра МОЗЧМ веде підготовку кадрів в цьому саме в цьому напрямі. Випускники кафедри працюють в ремонтних службах металургійних і інших промислових підприємств, в науково-дослідних і проектних інститутах, посідаючи посади ведучих фахівців.

      В майбутньому планую освоїти іноземну мову, вдало захистити магістерську роботу і стати висококваліфікованим фахівцем.