Про себе:
Мій середній бал (у реріод навчання в університеті) складає 4,88. Вільно володію російською й укрнаїнською мовами, а також технічним й розмовним англійським. В обсязі достатнім для читання та листування, володію французським. Вільно володію комп’ютером. Маю досвід роботи у середовищі MathСad, AutoCad, MathLab, пакетами прикладних прграмм Microsoft Office. Захоплююсь фотографією, музикою, літературою, кіно.
Стисла біографія:
Я народився 4 січня 1985 року у місті Донецьку. Виховувався люблячими батьками й старшим братом.
Хочу сказати їм велике спасибі за терпіння та любов, підтримку й розуміння!
Батько – Пєтухов Вадим Семенович, інженер геодезіст,
мама – Лунева Надія Олексіївна, інженер хімік-технолог,
брат – Пєтухов Олег Вадимович, інженер збагачувач.
Дитинство
Моє дитинство було світлим й безтурботним. Дошкольну підготовку отримав у дитячьому садку “Криничка”. Старший брат няньчив мене з пелюшок, відводив до садку й, обов’язково, вчив що «добре», а що «погано». Дитсадок мені запам’ятався вивченням абетки, мультиками на великому екрані по п’ятницях й уроками праці, де виявилися мої вміння до малювання. Ще мені дуже подобались дитячі ранки, на яких я завжди виступав.
Школа
Щось нове завжди викликає непереборне бажання це осягнуті. Ось і я, як, напевно, і всі діти, бажав скоріш піти до школи... І цей важливий для мене й моіх батьків дені настав 1 вересня 1992 р. Моя рідна школа – загальноосвітня школа №115 міста Донецька.
Хочу сказати велике спасибі нашим вчителям, їх вмінню творчо підійти до навчального процессу, їх старанням навчити нас по максимуму і їх янгельському терпінню;
а особливо класному керівнику – Ринсевіч Любові Василиєвні!
Thank you!
У 11 років я поступив до школи містецтв №4 м. Донецька на народне відділення, клас класичної гітари. Там же я навчився грати на домрі-альт. Неодноразово приймав участь у концертах школи як сольно, так і з ансамблем і народним оркестром. Зайняття музикою приносили мені велику радість та задоволення.
Окрім цього серед поміжшкільних занять був помічений у спортивній секції карате, гуртку малювання.
Фундамент покладено, і я вийшов зі шкільних стін з 100% впевненністю, що я точно поступлю кудись зі знанням англійської мови. Але мені завжди хотілося стати інженером... Мабуть, це було у мене покладено з дитинства, коли я зібрав свій перший замок із конструктора... Да й вплинуло прийняття активної участі у технічної підтримки усіх шкільних заходів і кураторстві радіорубки. Завдяки цьому я обрав ДонНТУ, тим більш, що там була хороша база англійської мови (у тому числі й технічної).
Університет
Мета є – треба діяти...
І ось кінець весни 2002 року, рейтинги пройшли успішно, випускні іспити ще мають бути складені, а я вже студент ДонНТУ!
Студент електротехнічного факультету, кафедри “Електричні системи і мережі"! А після закінчення першого курсу зайняв почесне місце старости групи англійського відділення.
Після складення державних іспитів и отримання рівня кваліфікації бакалавр з електротехніки, я серйозно задумався над подальшим продовженням навчання і, у зв’язку з прийняттям болонської декларації, твердо вирішив поступати до магістратури. Показані результати навчання на протязі попередніх чотирьох років дали мені можливість зайняти бюджетне місце у мігістратурі.
Тема магістерської роботи була запропонована моїм научним керівником, Рогозіним Георгієм Григоровичем, і звучит вона так: "Дослідження і розробка методики контролю нерівномірності повітряного зазору низьковольтних двигунів". Ці методики дають можливість визначити на ранній стадії розвитку пошкодень й прогнозувати подальші перевірки або вивід в ремонт двигуна, ефективність яких у промислових умовах неоцінна.
Мої плани на майбутнє – це, по-перше успішна кар’єра за своєю спеціальністю, по-друге, застосування знань англійської мови у професійній діяльності, в-третє, фінансова незалежність.
Ще я хочу закінчити курси фотографії, продовжувати заняття музикою й вокалом, побувати в Чехії і Індії, навчитися управляти невеликим парусним судном...
...і не зупинятися на досягнутому!
| 
