Магістр електротехнічного факультету (ЕтФ)

Спеціальність: Електричні системи електропостачання (ЕПМ)

Тема магістерської: "Вплив людського фактору на забезпечення надійності і безпеки технічного об’єкту"

Керівник: доцент, к.т.н. Якімішина Вікторія Вікторовна

e-mail: ksenchik_soul@mail.ru

       Середній бал у період навчання склав 4,88.

       Вільно володію російською та українською мовами. В обсязі, достатньому для читання та переписування, володію англійською. Маю досвід роботи на комп'ютері (програми MS Word, MS Excel, MS Power Point, Mathcad, Autocad, Internet Explorer).

       Я народилася 17 травня 1983 року у світлому маленькому гарному містечку Донецької області з яскравою назвою Світлодарськ. Це місто було побудовано внаслідок будівництва Вуглегорської теплової електростанції, що постачає його електроенергією. Мої бабуся й дідусь, Недригайлови Марія Єгоровна й Василь Дмитрович, були запрошені в ту місцевість на будівництво станції як молоді фахівці в 1971 році й були одними із засновників цього міста. Їхня дочка, моя мама, Надія Василівна, зустріла там свою любов - мого тата, Зрадовського Ярослава Петровича, також молодого фахівця - енергетика, і разом вони створили "осередок суспільства", результатом якої стали моя старша сестричка, Зрадовська Лілія Ярославівна, і я.

       Дитинство - щаслива, безтурботна, яскрава пора в моєму житті. У віці 1.5 року я пішла в дитячий садок "Берізка". Пам'ятаю прогулянки групою по дитячим павільйонам, барвистих казкових героїв у вигляді скульптур у садку та усілякі гойдалці. Вихователі були добрими й турботливими, і я зростала допитливою, доброю й прудкою дитиною.

       В 1989 році я пішла в перший клас загальноосвітньої школи № 11 міста Світлодарська. Вчилася старанно, особливо подобалися предмети алгебра, геометрія, хімія й фізика. Дуже "дружила" з мовами - російська мова й література, англійський були одними з улюблених предметів. З 7 років я займалася в танцювальному колективі, де нас учили всіляким танцям. Із цим пов'язані досить яскраві моменти мого життя. Ми виступали з концертами в декількох містах по області, все проходило весело й бурхливо, емоції переповняли! Також запам'ятався врочистий момент уходу з танцювального, коли на сцені після нашого виступу під грім оплесків мені подарували кришталеву вазу. Мій уход звідти був пов'язаний з надходженням у Горловський індустріальний технікум після закінчення 9-го класу. Так як в школі вчилася добре, схотілося перевірити свої сили при надходженні, чи зможу я? І змогла. В 1998 році я перейшла на новий життєвий етап - стала студенткою ГІТ за фахом "Монтаж і експлуатація електроустаткування промислових будівель та життєвих споруд". Навчання в технікумі виробило в мені самостійність і впевненість у собі, дала основні поняття в енергетиці. Після закінчення технікуму я твердо вирішила поступати в інститут, розширювати свої горизонти. Так як із технікою вже зіштовхувалася, вибір інституту був не важким - Донецький Національний Технічний Університет і спеціальність "Електротехнічні системи електропостачання" я вибрала відразу. Сама назва "ДПІ" вселяло масу емоцій, асоціації з веселим студентством і в той же час із потужною кузнею кадрів і хоронителем усіляких знань у різних галузях економіки й промисловості.

       І ось з 1-го вересня 2002 року почалося моє студентське життя в університеті. Перший курс був різноманітним і визначальним, саме тоді я вчилася переборювати труднощі. Учитися дуже подобалося, постійно з'являлися всі нові інтереси, викладали цікаві предмети. Також я намагалася брати участь у громадському житті групи. На 1-ом курсі, а потім і в іншій групі починаючи з 4-го курсу була старостою групи, а також профоргом. Роки навчання летіли дуже швидко. На 3-ому курсі я поступила на другу спеціальність у ДонНТУ "ЭкономІко - правовий менеджмент". Адже у справжнього інженера обов'язково повинні бути знання в галузі економіки й менеджменту, і, звичайно ж, права. Сполучати дві спеціальності виявилося цілком реальним, іноді знання із другої спеціальності були корисні й на першій, і навпаки.

       Дуже запам'яталася участь в олімпіадах по "Теоретичним основам електротехніки" і "Електричним машинам", у конференції по "Діловій українській мові". На 4-ом курсі, беручи участь із доповіддю на конференції, присвяченої "Дню науки", що проводилася на кафедрі ЕПГ, я почала працювати із завідуючим кафедрою, професором Ковальовим Олександром Петровичем, який згодом побічно став моїм науковим керівником. Він запропонував мені дуже цікаву й актуальну тему: "Вплив людського фактору на безпеку атомних станцій". Надалі в збірнику наукових праць ДонНТУ серії "Електротехніка й енергетика" (випуск 112) була опублікована наша стаття на тему: "Про математичне моделювання аварії, що відбулася з реактором PRW на АЕС Три-Майл-Айленд у США в 1979 р.". У цих роботах я записана ще під дівочим прізвищем Зрадовська.

       На 5-му курсі я вийшла заміж за чудову людину, викладача кафедри Електромеханіки й ТОЕ, Сольоного Сергія Валентиновича. Як виявилося, заміжжя тільки позитивно впливає на навчання, завжди й у всьому почуваєш підтримку близької людини, і, звичайно ж, у нас багато спільних тем у професійній діяльності.

       Після успішно зданих держіспитів я вирішила йти далі по науковій лінії, розвивати свої знання в галузі енергетики й надійності. І тому пішла в магістратуру. Моїм керівником стала кандидат технічних наук, доцент кафедри ЕПГ, Якімішина Вікторія Вікторівна. Я продовжую працювати по темі надійності людського фактору, врахування його впливу на надійність і безпеку технічних об'єктів. Моя тема дуже актуальна в сучасних умовах промисловості й для енергетики в цілому. Урахування й оцінка дій людини-оператора на виробництві при експлуатації технічних об'єктів дає можливість контролювати появу аварій і всіляких неполадок в електроустаткуванні й на технологічних об'єктах. Тема дуже важлива для моєї спеціальності як забезпечення безпеки й безперебійності електропостачання, тому становить великий інтерес і для мене.

       У майбутньому я планую успішно закінчити магістратуру, застосовуючи отримані в університеті знання й навички, удосконалюючи їх у процесі роботи, повністю реалізуватися в професійній діяльності, мати престижну роботу й здійснити свою мрію кругосвітньої подорожі!