-Російська

-Англійська

    Цю сторіночку свого сайту я хочу присвятити своєму науковому керівнику Приседському Вадиму Вікторовичу. В своїй біографії я відзначила, що з 2004 року я займаюся науковою діяльністю під його керівництвом. Я вважаю, що мені дуже повезло, що саме він мій науковий керівник. Про нього можна сказати, що це людина з відкритою душею, благородним серцем і великим багажем знань.

ПРИСЕДСЬКИЙ ВАДИМ ВІКТОРОВИЧ доктор хімічних наук професор завідуючий кафедри “Загальна хімія” член-кореспондент Петровськой академії наук і мистецтв

    Народився 29 квітня 1942р. у м. Кадіївці Луганської області. Закінчив із відзнакою хіміко-технологічний факультет Донецького політехнічного інституту в 1963 р. і заочно інженерний потік фізико-математичного факультету Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. Працював у Всесоюзному НДІ реактивів і хімічно чистих матеріалів для електронної техніки, в якому пройшов шлях від мол. н. с. до заст. директора з наукової роботи (1963-1989). Там він сформувався як відомий фахівець у галузі неорганічної хімії та хімії твердого стану. Доктор хім. наук (1985), професор за спеціальністю "Фізична хімія".

    У ДонНТУ працює з 1989 р. на посаді зав. кафедри загальної хімії. Під його керівництвом здійснена перебудова викладання хімії в інженерному вузі, яка враховує глобалізацію освіти, фундаментальний характер дисципліни, її роль як наукової основи матеріалознавства, теорії технологічних процесів і природоохоронної науки. Автор навчального посібника з грифом Міносвіти України "Курс общей химии в примерах" (1995 і 1996). Із 1993р. викладає курси хімії англійською мовою для студентів англійського технічного факультету. Організатор філії кафедри при Донецькому науковому-технічному центрі "Реактивелектон" НАН України.

    Сформував наукову школу, що включає такі галузі досліджень: хімія твердого стану, нестехіометрія і дефекти кристалічної будови, механізм і кінетика твердофазних реакцій, нові функціональні неорганічні матеріали, хімія у вищій освіті. Відкрив раніше невідомий ефект - можливість розпаду багатокомпонентного кристала при зміні параметрів у межах інтервалу стійкості фази. Виявив наявність слабозв'язаного кисню у складних оксидах і його вирішальну роль у формуванні властивостей високотемпературних надпроводників. Теоретично обґрунтував і експериментально встановив новий тип протяжних дефектів нестехіометрії у кристалах. Поняття "дефекти за Приседським" увійшло в навчальну літературу. Відкрив низку раніше невідомих сполук. Запропонував теорію повної і часткової рівноваги дефектів у багатокомпонентних кристалах і нову модель розвитку багатофазної реакційної зони в твердофазних реакціях. Розробив фізико-хімічні основи і впровадив у виробництво низку нових матеріалів для сучасної електронної техніки (сегнетоелектрики, п'єзоелектрики, ферити, надпровідники).

    На Докучаєвському флюсо-доломітному комбінаті впроваджена в виробництво розробка, яка виконана на кафедрі загальної хімії під керівництвом Вадима Вікторовича в ході виконання НДР: «Розвиток реакційної зони в реакціях твердофазного синтезу». Досліджені механізми хімічних перетворювань при гідратаціі і брикетіруванні обпаленної доломітової муки (ДМО), яка використовується як компонент доменої шихти в металургійному виробництві. Отримані результати дозволили науково обгрунтувати технологічні режими, які приводять до суттєвої інтенсифікаціі виробництва ДМО.

    Підготував 12 кандидатів наук. Опублікував більше 290 наукових робіт, у тому числі 6 монографій і 15 патентів на винаходи. Основні з них опубліковані в "Докладах АН СССР", "Доповідях АН України", міжнародних журналах "Fеrrоеlесtrісs", "Кrіstal und Тесhnік", монографії "Химия нестехиометрических оксидов".

    Член.-кор. Петровської академії наук і мистецтв у Санкт-Петербурзі (1995), член Американського хімічного товариства (1995), Соросовський грант (1993). Неодноразово представляв університет на найбільших міжнародних конференціях із інженерної освіти.