Дата народження: 13.03.1977.
         Володію мовами: українською, російською, читаю по-англійські та по-французські.
       Наукові інтереси: системний аналіз екологічних процесів, аналіз та оцінка небезпек та ризиків, екологічний моніторинг та безпека.
       Область технічних інтересів: інформаційні та технічні системи щодо охорони навколишнього середовища та промислової безпеки.
       Основні результати наукових досліджень відображено у 35 друкованих роботах.

       З дитинства пригадуються часи, як я у рідному подвір’ї каталася на гойдалці та безтурботно співала свою улюблену співанку “Под крышей дома своего”. Ця пісня в подальшому стала улюбленою багатьма людьми. А Юрій Антонов – виконавець цього хита – і зараз продовжує тішити та звеселяти шанувальників його творчості, у тому числі і дончан. Тому, коли він приїхав у Донецьк на гастролі, я, підкоряючись магічному закликові з дитинства, мерщій пострибала на концерт улюбленого співака, щоб живцем побачити і почути знайомі дитячі мотиви, такі любі моєму серцю.
       Треба сказати, що здібності до системного аналізу, до установлення закономірностей та особливостей різних процесів з'явилися у мене ще у ранньому дитинстві. Перше дослідження було виконано, коли я, одержавши від Діда Мороза на 5-ом році свого життя пакунок екзотичних фруктів, відразу виконала порівняльний аналіз характеристик об'єктів:
       "Апельсин вкусней лимона,
       Он не горький, как лимоны,
       Он похож на наши дыни,
       Но зато, как мандарины."
       Зростала я у великій та дружній родині, звідси, напевно, і бажання по можливості завжди допомагати рідним та близьким серцю людям. З дитинства я привчалася до праці, намагалася ненавидіти фальш, неправду. Велика роль у формуванні мого характеру належить моїм батькам. Моя мама – Звягінцева Валентина Яківна – учителька хімії, мій батько – Звягінцев Віктор Євгенович – металург. Є ще в мене два братики – старший та молодший. Щоб приділяти більше уваги у дитячі роки, батьки працювали позмінно, почергово залишаючись з дітьми. У мою дитячу пам'ять урізалися жартівні слова папи і мами:
       - “Смену сдал!”
       - “Смену принял!”
       У ляльки я майже не грала, схоже, я рано стала дорослою, намагалася завжди допомагати батькам та няньчити (виховувати) молодшого братика. У свою чергу, мене, ще плазуючу, намагався виховувати старший братик. Коли я грайливо смикала штору за бахрому, він говорив: “Анечка! Не-ль-зя! Мама за последние деньги эту штору купила!” І я його слухалася тому, що Костя здавався мені таким дорослим... А старше мене він усього на 1 рік та 2 місяці. Не уявляю, якою за віком сприймав мене Саша, що менше від мене на 2 роки та 4 місяця, та пам’ятаю, як серйозно та слушно розмішував він кашу протягом аж 4-ох годин, тому що я, старша сестра, саме так сказала стільки часу треба варити кашу до повної готовності.
       У старшому віці, коли у школі крім письма та читання з'явилися більш серйозні предмети, такі як фізика та хімія, здібності до системного аналізу стали підсилюватися. Бажання заглянути у світ речовин, явищ та процесів не пройшло аж до сьогоднішнього дня, коли я, зрештою, помандрувавши та поблукавши у трьох інститутах “Реактивелектрон” НАН України, ІНФОУ НАН України і Донецькому інститутові економіки та господарського права (ДІЕХП) та двом факультетам ДонНТУ – хімічному і гірському, прибилася волею долі до факультету обчислювальної техніки та інформатики. Тут я закінчила працювати над кандидатською дисертацією і захистила її у 2006 році. Схоже, я єдиний магістр ДонНТУ, у якого вже є ступінь кандидата наук, що отримано до захисту магістерської дисертації.
       Трохи раніше, кафедрою комп'ютерних систем моніторингу було проведено експеримент, суть якого була в одержанні відповіді на питання “чи зможе звичайний викладач непомітно впровадитися у студентське середовище”. Експеримент пройшов майже успішно – студенти моєї групи не підозрювали до 6-ого курсу (жовтень 2006 року) про наявність такого собі дослідника-“шпигуна” з факультету. Мета експерименту була тісно пов'язана з теорією ризиків. Було треба шляхом порівняння при стресових зовнішніх впливах поводження студентів піддослідної групи ПО-01з (нині група Псм-06з) з контрольною групою викладачів кафедри КСМ установити особливості та відмінності у міркуваннях, поведінці, матеріальному становищі тощо для розробки імітаційної моделі “студент-заочник ” і створення на цій основі імітатора для тестування мультімедійних освітніх програм. Результати експериментів стали також інформаційною базою для удосконалювання методики викладання в умовах підвищеного ризику.
       Для експерименту групи були скомпоновані однаковими за кількістю, рівноцінними за основними показниками (крім віку) і відібрані методом випадкової вибірки.
       Великий матеріал, який було накопичено за результатами експерименту, дозволив застосувати методологію аналізу ризику у іншій області дослідження. Тому темою моєї магістерської роботи стала “Програмна система підтримки прийняття рішень з використанням методології оцінки ризиків забруднення природного середовища”.
       Отже, як бачите, вона переплітається з темою моєї кандидатської дисертації “Обґрунтування методів оцінки та прогнозування ризику впливів шкідливих речовин при забрудненні атмосфери промислових міст” – але як відомо, нове – це добре забуте старе.
       Боюся помилитися, що мені більше до душі – я всеїдна і люблю усе, що смачно, красиво, широко, щиро, почуттєво, вагомо, неординарне, вразливо... Тобто все те, що за твердженням Еллочки людоїдки відноситься до категорії “Хо-хо!”, “Кр-р-расота!”, “Ого!”.
       У ДонНТУ я працюю з 1.09.2002, є випускницею улюбленого навчального закладу, з 1994 по 1999 роки ДПІ був для мене alma mater. З 2002 по 2005 роки я поєднувала навчання у аспірантурі ДонНТУ (очна форма) з роботою за сумісництвом у якості асистента кафедри КСМ факультету обчислювальної техніки та інформатики. Нині я маю посаду доцента кафедри КСМ та навчаюсь у магістратурі ДонНТУ.
       Людина, який зумів прищепити любов до навчання у ДПІ, а потім і до науки в цілому – Ожерельев Ігор Дмитрович – кандидат технічних наук, доцент кафедри “Природоохоронна діяльність” хімічного факультету. Перша моя стаття і перша моя наукова праця були написані саме під його керівництвом у 1998 році. Саме з його легкої руки я з захопленням брала участь у наукових студентських конференціях, подавала наукові праці на конкурс серед студентів і саме у цей час у мене з'явилося неймовірне бажання займатися наукою. Я зрозуміла, що це саме те, що мені потрібно, саме те, чим я можу з задоволенням займатися і саме те, з чим має буде пов'язана моя подальша робота. На жаль 28 жовтня 1999 року трагічно обірвалося життя чудової людини, талановитого вченого. Тому я зважила за свій святий обов'язок продовжити ідеї, яким не призначено вже було втілитися у життя ніколи...