Середній бал в період навчання в університеті склав 4 бала. Вільно володію російською, українською мовою. У об'ємі, достатньому для читання і листування, володію англійською мовою. Маю досвід розробки IP-мереж, АТС 5ESS, роботи з операційними системами Windows, Linux, програмування на мовах Visual Basic, Visual C++, Delphi. Володію навиками роботи з наступним програмним забезпеченням: Visual Studio .NET, C++Builder, Delphi, MATLAB 7.0, System View. Захоплююсь модельним авіамоделізмом та комп'ютерною графікою. Тому список навиків з програмним забезпечення можна поповнити наступними програмами: AutoCAD, SolidWorks, Inventor, КОМПАС, Photoshop, CorelDraw, Maya, LightWave и трохи 3dmax
Народився 22 квітня 1984 року. Мати - Изюмова Тамара Амвросіївна, батько - Изюмов Валерій Петрович, за професією інженери. У дитинстві як, на мою думку, був самою звичайною дитиною. Взагалі, дитинство я пам'ятаю по розповідях батьків. Казали, що був допитливим і кмітливим, але я, на жаль, цього не пам'ятаю. Нажаль, розповів би більше.
Школа - найцікавіша пора мого життя, що почалася з того, що я переїхав до бабусі з дідусем, ближче до школи. Бабуся - Велицька Віра Олександрівна й дідусь - Велицький Амврось Афанасович, самі великі для мене люди, після батьків. Саме вони мене виховували весь період навчання в школі. Забув сказати, починав навчатися я в школі №125 і провчився там з 1 по 4 класи. Тоді ходив у музичну школу по класу фортепіано. Напевно, у цей період у мене й прокинулась цікавість до всього, що мене оточувало. Цікавило все навкруги. Та відповіді, на мої питання, знаходив завжди, спочатку намагався знайти відповідь сам, частіше у книгах, а потім вуж тероризував всіх навколишніх: батьків, брата й т.д. і т.п. До речі книжок у мене було багато, жив у кімнаті, де у самої довгої стіни, стояв стелаж з книгами, на саму різноманітнішу тематику. Також у ці чотири класи, я займався авіамоделізмом, шахами, малюванням та трохи електронікою. Слава Богові, руки росли, звідки треба. Дотепер дивуюся, на що вони здатні. У всіх захопленнях величезну допомогу робив мені батько, він мені все пояснював і показував, як і що потрібно робити.
В 5 класі батьки перевели мене до школи №122, нині гімназія, де й провчився до закінчення. Зі шкільних предметів мені подобались: математика, фізика, хімія, біологія, інформатика. За цими предметами в мене були найвищі оцінки, напевно, тому, що були гарні викладачі. Так само в школі додатково займався грецькою мовою. В 7 класі закінчив школу фортепіано, про що є диплом. Також в 7 класі після вступного тестування, додатково, поступив в очно-заочну школу "Ерудит", у якій провчився два роки, за предметом програмування. У ці ж два роки брав участь в обласних олімпіадах по інформатиці, на яких займав місця в першій десятці. Так само займався інформатикою в малій академії наук. До речі, комп'ютер з'явився у мене у 8 класі, і я рік займався інформатикою, тільки теоретично, і цілком вдало. Так мої пальці перейшли зі клавіш фортепіано й застукали по клавішах клавіатури комп'ютера. Тоді програмував усе, що в голову приходило. Сам вивчив мови C, C++ і потім вже Visual C++.
Університет довго не вибирав, питання було тільки, на яку спеціальність мені піти. Інтерес до програмування вгасав, а до комп'ютерної техніки ще ні. Але, в остаточному підсумку, визначився й віддав документи на спеціальність «телекомунікаційні системи й мережі». Тим більше що «зв'язок» став рости великими темпами, і була перспективною галуззю. В університеті на першому курсі познайомився з викладачем доцентом Дегтяренко Іллею В'ячеславовичем, що у наслідку став моїм керівником. У результаті довгих розмов з Іллею В'ячеславовичем чим можна займатися в університеті, прийшли до обопільно цікавій нас темі - нейромережеві технології. Звідки й з'явилася тема для науково-дослідної роботи, а в наслідку й магістерській роботі «Система стиснення мовних сигналів на основі нейромережевих технологій» Чим займатися після університету ще не знаю. Або залишуся в галузі зв'язку, або віддам перевагу своєму захопленню комп'ютерної графіки й буду займатися 3d графікою. Але припускаю досягти високої кар'єри не залежно від того, що виберу.