Факультет: Електротехнічний
Спеціальність: Електричні системи електроспоживання
E-mail: AlexLeonidovich@yandex.ru

Тема випускної роботи:

«Обгрунтування і рекомендації для підвищення надійності теплового захисту вибухозахищенної трансформаторної підстанції»

Керівник: д.т.н., професор кафедри ЕПМ
Ковальов Олександр Петрович

Індивідуальне завдання

Я, Шевченко Олександр Леонідович, народився 17 квітня 1986 року в промисловому місті Макіївка Донецької області. Середній бал за період навчання в университеті склав 4,7. Вільно володію російською та українською мовами. В обсязі, достатньому для читання і переписки, володію англійською та французською мовами. Маю досвід роботи з програмами MS Word, MS Excel, MathCad, MathLab, AutoCad, Visio, графічними пакетами Flash, Corel, Photoshop. Захоплююсь історією, географією, психологією. В спорті надаю перевагу футболу і шахам.

Я, Шевченко Олександр Леонідович, народився 17 квітня 1986 року в промисловому місті Макіївка Донецької області. Моя мама, Шевченко Ірина Василівна, за фахом лікар, працює у відділенні новонароджених макіївської міської лікарні №3. Батько, Шевченко Леонід Йосипович, за фахом металург. У мене є молодша сестра Марина. Вона зараз вчиться в ДонНТУ, на факультеті ФКІТА.

З раннього дитинства почав проявлятися мій знак зодіаку – Овен – і стихія – Вогонь. Я завжди прагнув отримати результат миттєво. Наскільки пам'ятаю, в дитинстві я був непосидючим і допитливим.

У 3 роки пішов в дитячий сад, де гуляв, вивчав вірші, щось ліпив із пластиліну і вирізав із кольорового паперу, брав участь в ранках. В цей час у мене з'явилися перші друзі. З деякими з них я товаришую до цих пір. Вони виявилися найбільш розуміючими, вірними і надійними.

Моєю освітою активно займалася мама, тому, коли я пішов в перший клас я вже вільно і з легкістю читав і писав.

Я дуже вдячний батькам за те розуміння і підтримку, які вони мені завжди надавали, за виховання, яке дали мені.

Так і проходило моє дитинство – ясне і безтурботне, дитинство, про яке залишилися найприємніші спогади.

У сім років я пішов у перший клас загальноосвітньої школи № 49 міста Макіївки. Коли я пішов до школи, то вже добре вмів читати. Предмети мені давалися легко, тому я відразу почав вчитися на одні «п'ятірки».

Моя перша вчителька Зубко Неллі Миколаївна – чудовий педагог, зуміла викликати інтерес до знання. Завдяки їй я повірив у себе і в свої сили.

У школі я був зразковим учнем – в кожному класі отримував грамоту за успіхи в навчанні.

З п'ятого класу я дуже полюбив читання. Окрім обов'язкової шкільної програми, читав велику кількість книг. Зараз також люблю читати – в основному це класична література.

У старших класах їздив на олімпіади, брав участь в різних інтелектуальних іграх, спортивних змаганнях. У 1999 році я записався в шаховий клуб. Шахи привабили мене своєю багатогранністю, вдумливістю, красою комбінацій. За досить короткий час я досяг непоганих результатів: 1-е місце в чемпіонаті Макіївки серед школярів, 2-е місце на турнірі пам'яті М.Таля, 1-е місце в першості шахового клубу «Ферзь».

Саме в цей час я зацікавився географією і історією, які і стали моїми улюбленимипредметами в школі. Але прийшло обтяжливе і сумне розставання зі школою, яка на все життя залишиться в моєму серці. Але життя продовжувалося і переді мною виникли нові завдання.

Оскільки наша школа була звичайна, без поглибленого вивчення яких-небудь предметів, виникла необхідність в додатковій підготовці з викладачем математики. Після відмінно зданої співбесіди, я, тепер уже студент ДонНТУ, насолоджувався заслуженим відпочинком.

Оскільки я в школі любив точні науки, то вибір університету був не складний. В університеті все не так як у школі – навантаження більше, предмети складніші, ставлення до учнів дещо інше.

На першому курсі навчання я віддав багато сил. Щось давалося легше, щось важче. Проте всі виникаючі труднощі виходило долати. З часом я зацікавився більшістю предметів, тому що зрозумів їх важливість і необхідність для моєї майбутньої професії.

Перша сесія виявилася однією з найважчих, тому що я тоді ще не звик до університетської системи навчання. У подальші семестри все ставало на своє місце, а я отримував гідні відмітки і, що головне, гідні знання.

Життя в університеті пролітало з неймовірною швидкістю. Але за цей «золотий час» я зустрів багато дуже цікавих, талановитих людей. Багато хто з них став моїми друзями. Я вдячний всім своїм одногрупникам, які були і залишаються працелюбними, винахідливими і творчими особистостями, в оточенні яких завжди було цікаво і приємно вчитися.

Я склав госекзамени на відмінно, отримав диплом бакалавра. Мій середній бал дав можливість поступити в магістратуру на бюджет.

Моє прагнення підвищити свій рівень знань стало головною причиною вступу до магістратури. Всі викладачі нашої кафедри заслуговують на повагу, тому із вибором керівника магістерської роботи було важко визначитися. Все-таки вирішив, що ним буде Ковальов Олександр Петрович (доктор технічних наук, завідуючий кафедрою «ЕПГ»). Дізнавшись якими темами він займається, я зацікавився. Олександр Петрович запропонував попрацювати з досить актуальною, на мій погляд, темою «Обгрунтування і рекомендації по підвищенню надійності теплового захисту вибухозахищеної трансформаторної підстанції потужністю більше 1000 кВт».

Вибір теми магістерської роботи зумовлен інтересом до такого важливого розділу енергетики, як підвищення надійності электричного устаткування, а зокрема трансформаторних підстанцій. Треба відзначити, що ця область електроенергетики завжди була и буде запитаною. При проектуванні трансформаторних підстанцій, котрі використовуються зокрема на шахтах, необхідно особливо ретельно підходити до питання надійності їх роботи. Враховуючи все сказане, я вирішив займатися даною проблематикою. Вийшло так, що цими та багатьма іншими напрямками надійності займається професор нашої кафедри, доктор технічних наук Ковальов Олександр Петрович. Спільність наукових інтересів визначила для мене вибір Олександра Петровича в якості наукового керівника моєї магістерської дисертації.

У найближчих моїх планах – успішно захистити магістерську роботу. Надалі мені хотілося б знайти гідне застосування своїм знанням на роботі за фахом. Я вважаю, що поставлені цілі можу реалізувати, аледля цього необхідно докласти певні зусилля.