Автобіографія |
 | Циба Олена Юріївна Факультет: Екології і хімічної технології
|
Головне про себе
Я, Циба Олена Юріївна, народилася 30 березня 1985 року в місті Єнакієве Донецької області. Мій середній бал у період навчання в університеті - 5,00.
Вільно володію російською, українською мовами, англійською - достатньо для читання і перекладу. Маю досвід роботи з ПК, а також знаю мови програмування Visual Basic, TurboPascal 7.0. Володію навиками роботи в середовищі Компас і добре знаю пакет Microsoft Office. У 2007 році одержала диплом бакалавра з відмінністю.
Громадянка України, не заміжня.
Володію організаційними якостями, а також відповідальна, цілеспрямована, комунікабельна.
Автобіографія
Дитинство
Дощової весняної ніччю в 1 годину 20 хвилин у сім'ї Циби народилася я - Циба Олена. У моїх батьків я друга дитина. У мене є старший брат - Максим. Зараз він живе в Алчевську і працює на кабельному телебаченні. Коли мама дізналась, що у неї буду я, вона дуже хвилювалась, тому що Максим був ще маленький. Але моя бабуся швидко її заспокоїла і сказала: "Не хвилюйся, у нас буде дівчинка". Народилася я, як вже сказано вище, 30 березня. Для нашої сім'ї це був знаменний день, тому що саме 30 березня народився мій дідусь і цього дня йому був ювілей - 50 років. Напевно, тому він любить мене більше за всіх.
Ім'я Олена дав мені мій тато - Циба Юрій Олексійович. Він зараз працює на Єнакіївському металургійному заводі електриком. Моя мама, Циба Тетяна Петрівна, працює в дитячому садку № 15 міста Єнакієве вихователем.
Я народилася дуже крупною дитиною, моя вага була 4,1 кілограми. Коли я була малюком, всі знайомі давали мені набагато більше мого віку. Мій брат дуже любив мене, завжди за мною наглядав. Все моє дитинство пройшло в будинку моїх бабусі і дідуся. Я почала ходити дуже рано - в 10 місяців. Розмовляти почала теж рано. У рік і два місяці я вимовляла вже цілі речення.
Ще з дитинства я дуже смілива, тому що мій брат постійно просив мене включати світло в темних кімнатах. Я йшла напряму, нічого не боячись.
У 1988 році мене віддали в дитячий садок. Я не дуже боялася йти туди, тому що там працювала моя мама. На жаль, у мене були не дуже хороші вихователі. У садку я була активісткою. Виступала на різних святах, але найбільше любила новорічні. Моя мама шила мені дуже красиві костюми. Я була лисичкою, принцесою, снігуронькою, Шапокляк, осінню.
Шкільні роки
У 1991 році мене віддали в школу № 38 міста Єнакієве в перший клас шестирічок. І при цьому я знала тільки три букви. Але я виявилася дуже здібною дитиною і швидко всьому навчилася. Перший клас був при садку. У другий клас я пішла в школу. У 1993 році ми переїхали в нову квартиру, і я потрапила в іншу школу (№ 8 міста Єнакієве) і в новий колектив. І з цим класом мені дуже пощастило. Вчителька молодших класів Марія Іванівна виявилася дуже хорошою. Діти мене відразу сприйняли як свою. З'явилися нові подруги і друзі.
У п'ятому класі у нас з’явився новий класний керівник. Звикнути до нього було складно. Я почала ходити на хореографію. Танцювала я дуже добре, але, на жаль, батьки не віддали мене в танцювальний кружок. У школі я була активісткою, брала участь в різних конкурсах, була капітаном команди по валеології. Активну участь приймала в житті класу. Вчилася завжди на п'ятірки і чотвірки. Найбільш за все любила точні науки, особливо математику. З 1997 по 2001 рік ходила на баскетбол, була капітаном команди. Брала участь в шкільних і міських олімпіадах з історії.
Любов до хімії прищепила мені моя шкільна вчителька - Савчук Світлана Вікторівна. Хімія виявилася дуже цікавою і пізнавальною наукою. І вже тоді я зрозуміла, що хімії належить майбутнє.
Школу закінчила з відмінністю і грамотою в 2002 році. Після закінчення довго думала куди поступати. Тато порадив в Донецький національний технічний університет на економічну спеціальність. Але, на жаль, конкурс був дуже великий, і на бюджет я не пройшла. Це для мене був просто шок. Як це так всі мої однокласники вчитимуться, а я, відмінниця, нікуди не поступила. Але нічого, рік вдома ролі великої в житті не зіграє. Почала займатися «Oriflame» і вивчати мережний маркетинг (але це інша історія!).
Університет
Отже, по закінченню року "бездіяльності" (насправді я старанно займалася хімією), тобто в 2003 році я поступила по співбесіді в Донецький національний технічний університет на факультет Екології і хімічної технології на спеціальність Хімічна технологія тугоплавких неметалічних і силікатних матеріалів. Навіть не знаю, чому саме на цю спеціальність, адже я тоді навіть не знала, ким я буду. Головне, що вона пов'язана з хімією. Але зараз я ні про що не шкодую. Дуже обрадувало те, що група виявилася дуже дружною. Мене вибрали старостою і, я думаю, що ніхто з групи про це не шкодує. Я завжди уміла організувати всіх і ніколи, нікому не відмовляла в допомозі. Ми завжди відзначали разом свята.
Впродовж навчання одержала дві іменні стипендії - на другому курсі за заслуги по вищій математики - стипендію імені Пака, на четвертому курсі - стипендію Міського голови. В цьому семестрі мене нагородили ще однією іменною стипендією - стипендія Наукової ради факультету. За свої досягнення я вдячна всім викладачам. Але найголовнішими нашими наставниками були професор Микола Йосипович Біломеря, доценти Алла Юріївна Шевченко і Юрій Степанович Прилипко. Це дуже чуйні і доброзичливі люди, готові завжди прийти на допомогу. Особливо мій керівник магістерської роботи М.Й. Біломеря завжди надає мені допомогу і підтримку. Тому у виборі керівника я не сумнівалася. Тему магістерської роботи допоміг вибрати мені саме він. Я знаходжу її дуже актуальною.
Магістратуру закінчую цього року. Звичайно, дуже шкода розлучатися зі всіма. Але ж далі чекає щось нове і не відоме.
Плани на майбутнє
Після закінчення магістратури планую отримати другу вищу освіту. Звичайно, знайти хорошу і високооплачувану роботу. Хочу мати високу посаду. Головне, щоб робота була пов'язана з розумовою працею. Можливо, через декілька років займуся науковою діяльністю і захищу кандидатську роботу.
Через двадцять років бачу себе счастливою, успішною, самодостатньою бізнес-леді. Якщо все це здійсниться, обіцяю допомогти своєї кафедрі в покупці приладів для научних досліджень.
Як будь-яка дівчина, хочу створити дружню, міцну сім'ю, виховати хороших талановитих дітей. Хочу побувати в багатьох країнах світу. Придбати житло і машину. Можливо, відкрию приватне підприємництво!!!
Моє життєве кредо - «Дій і все обов'язково вийде»!!!!!!!!!
© ДонНТУ 2008 Циба О.Ю.