Попова А.М.
Тищенко А.О.
Донецький національний технічний університет

Сучасний стан економіки в Україні характеризується невизначеністю ринкових, технологічних, природно-кліматичних та інших чинників, тому діяльність менеджерів, економістів, підприємців пов'язана з постійним ризиком. У нинішній час ще не склався єдиний підхід до сутності ризику, у різних джерелах ризик трактується по-різному. Згідно з економічним словником ризик - один з найважливіших елементів підприємницької діяльності; вчинок наздогад у надії отримання позитивного результату, можлива небезпека.

Дослідник В. Вітлинський пропонує при оцінюванні підприємницького ризику ураховувати лише несприятливі події та їхні негативні наслідки [1]. Але, як свідчать інші дослідження, такий підхід недостатньо відображає сутність підприємницького ризику. Кандидат економічних наук Пікус Р. В. вважає, що підприємницький ризик - це прийняття рішень, спрямованих на максимізацію доходу в умовах невизначеності обставин. Тому доцільно брати до уваги, як позитивні, так і негативні можливі результати реалізації інвестиційного проекту, оскільки врахування лише негативного ефекту не обґрунтовує поведінки суб'єктів, які схильні до ризику та які під час прийняття рішень керуються лише обсягом прибутку [2].

Мета даної роботи - розглянути один з видів інвестиційних ризиків, а саме підприємницькі ризики. В сучасних умовах суб'єкти господарювання усвідомлювати факт існування ризиків і розробляти можливі шляхи їх зниження, а також ефективно управляти ними.

Згідно з Фатхутдиновим Р. А. підприємницькі ризики поділяються на два види: зовнішні та внутрішні. Зовнішні ризики пов'язані з нанесенням збитків та недоодержанням прибутку внаслідок порушення своїх обов'язків контрагентами підприємця або за інших, незалежних від нього обставин. Внутрішні ризики залежать від здатності підприємця організовувати виробництво та збут продукції. Страхові компанії не надають підприємцям гарантій компенсації збитків від внутрішніх ризиків, бо вони підвладні впливу різних чинників, таких як: якість системи менеджменту, якість продукції, виробничі витрати, організація маркетингу тощо [3].

Підприємницькі ризики зазвичай обумовлені такими причинами:

• порушення контрагентами своїх обов'язків;
• непередбачувані витрати;
• зношення основних виробничих фондів;
• помилки персоналу;
• природними - землетруси, ураган, шторм та ін.
• злочинні дії.

Управління ризиками є важливим компонентом у системі управління організацією при розробці та реалізації управлінських рішень. Євдокімов Ф. І. відмічає, що для оцінки привабливості і ефективності інвестиційних проектів необхідно:

• моделювання прогнозних показників майбутнього обсягу виробництва;
• аналізувати фінансове становище об'єкта;
• виявляти погрози зовнішнього середовища;
• брати до уваги невизначеність і ризики [4].

Для оцінки ризику потрібно аналізувати зовнішні чинники і тільки потім внутрішні. Прийняття рішень щодо інвестування повинне здійснюватись тільки на основі дослідження зовнішнього середовища об'єкта інвестування, інакше можна витратити величезні кошти на зниження внутрішніх ризиків, але отримати негативний результат, якщо зовнішні фактори ризику є нездоланними.

Тепман Л. Н. відмічає, що цілісної теорії управління ризиками або менеджменту ризику в український економічній науці поки що немає. Загальний підхід до управління підприємницьким ризиком складається у виявленні можливих наслідків підприємницької діяльності у ризикових ситуаціях, розробки мір щодо зменшення збитків від впливу ризиків, реалізації такої системи адаптування до підприємницьких ризиків за допомогою якої можуть бути не тільки компенсовані негативні можливі результати, а й максимально використані можливості на отримання високого підприємницького прибутку [5]. Також треба відмітити, що первинною задачею є підняття наукового рівня управління ризиками, вирішення якої дозволить ефективно застосовувати економічні та організаційні заходи щодо зниження ризиків.

Наведемо варіант зниження ризику на прикладі конкретного підприємства, яке орієнтоване на виробництво та збут кондитерських та борошняних виробів. Роботу воно організовує таким чином: виробляє будь-який обсяг продукції, неузгоджений з вимогами покупців, який потім продає різним споживачам, канал збуту неналагоджений і постійно виникають збої у роботі підприємства. Це призводить до недоотримання прибутку через дефіцит продукції на ринку або втрату продукції, оскільки вона згідно своїм особливостям нездатна зберігатися тривалий час. Усвідомивши та оцінивши даний ризик підприємство вирішує працювати на основі замовлень, тобто виробляти той обсяг продукції, на який надходять замовлення від споживачів. Таким чином фірма стабілізувала своє положення на ринку, налагодила канал збуту та значно виключила можливість втрати прибутку.

На основі виконаної роботи можна зробити такі висновки. Ризик - важливий елемент в умовах ринкової економіки. Неврахування ризиків, як правило, погано впливає на фактичну ефективність проекту та його реалізацію, і лише у рідких випадках на перших етапах підприємець може одержати прибуток. Важливою умовою попередження ризику є прийняття ефективного управлінського рішення.

1. Пікус Р. В. Оцінка підприємницького ризику // Фінанси України. - 2004 г. - № 5 - с.88
2. Р. А. Фатхутдінов "Інноваційний менеджмент" 4 ізд, СПБ.: Питер, 2004, с 229-254
3. Вітлінський В. В., Верчено В. І., Наконечний С. І., Компаниченко О. С. Система кількісних оцінок страхового ризику // Фінанси України. - 1998 - № 2 - с. 98-183
4. Ф. І. Евдокімов. Комплексна оцінка економічної ефективності інноваційних проектів // Научні праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - 2001 - № 76 - с.59.
5. Пильцер. Безграничные богатства // в сб. Новая волна на Западе. М., 1998 г., с. 411.
6. Тепман Л. Н. Ризики у економіці. - Москва - 2-\002 - с.21-28