Вугільна промисловість України є важливою галуззю народного господарства. На території країни відсутні великі родовища вугілля і газу. Тому вугілля є основною сировиною для енергетичної промисловості. Основним напрямом розвитку вугільної промисловості є подальший розвиток підземної здобичі корисних копалин. Стратегією розвитку кожного гірського підприємства є зниження собівартості вугілля і підвищення рентабельності підприємства. Це можливо тільки із застосуванням високопродуктивних комплексів. Разом з тим досягнення намічених завдань на шахтах Донецького басейну що відпрацьовують пласти пологого падіння, перешкоджають труднощі, пов'язані з погіршенням гірничо-геологічних умов. Для цього необхідно враховувати всі чинники, що впливають на економічні показники підприємства.
Актуальність теми на сьогоднішній день полягає в тому, що з поглибленням гірських робіт спостерігається різке погіршення гірничо-геологічних умов, що приводить до погіршення показників шахти із-за інтенсивного прояву гірського тиску у виробленнях. Більшість вугільних пластів у Донбасі мають такі гірничо-геологічні характеристики, що можуть розроблятися, як за допомогою механізованих комплексів, так і при застосуванні індивідуального кріплення. Але погіршення гірничо-геологічних умов призводить до того, що навантаження на очисний вибій, обладнаний механізованим комплексом в багатьох випадках, не тільки не збільшується, але навіть декілька знижується. І тому завдання магістерської роботи полягає в обґрунтуванні умов при яких застосування індивідуального кріплення може опинитися вигідніше за застосування механізованих комплексів.
Оцінка ефективності застосування індивідуальної або механізованої технології проводиться на підставі вартісних параметрів очисних робіт. Вартісні параметри очисних робіт вже існують, але вони застаріли, оскільки розраховувалися багато років тому і ґрунтуються на застарілих цінах на устаткування, цінах на матеріали і електроенергію, тарифних ставках і т.д. При теперішньому рівні розвитку техніки, цінах на устаткування, матеріали, електроенергію, тарифних ставках застарілі вартісні параметри очисних робіт вже не мають тієї точності, яка була раніше. Тому для найбільш точної оцінки ефективності застосування індивідуальної або механізованої крепі в лавах необхідний перерахунок і обґрунтування вартісних параметрів очисних робіт для теперішніх економічних умов.
При існуючих вартісних параметрах покажемо деякі залежності внутрілавних витрат від різних чинників тих, що впливають на них.
Мал. 1 – Залежність внутрілавних витрат від навантаження на лаву при фіксованих значеннях довжини лави – 160м, потужності пласта – 0,7м і щільність вугілля – 1,3т/м3. |
||
Мал. 2 - Залежність внутрілавних витрат від довжини лави при фіксованих значеннях навантаження на лаву – 730 т/доб, потужності пласта – 0,7м і щільність вугілля – 1,3т/м3. | ||
Мал. 3 - Залежність внутрілавних витрат від потужності пласта при фіксованих значеннях навантаження на лаву – 730т/доб, довжини лави – 220м і щільність вугілля – 1,3т/м3. |
На приведених графіках видно, що внутрілавні витрати відрізняються залежно від вживаного вигляду кріпи в очисному забої.
На всіх приведених малюнках видно, що існує точка перетину між графіками, які виражають залежності внутрілавних витрат від досліджуваного чинника залежно від вживаного вигляду кріплення в очисному забої. Ця крапка указує на рівність значення внутрілавних витрат від досліджуваного чинника при індивідуальній і механізованій крепі в очисному забої за перерахованих умов. Ці графічні залежності також показують існування області в якій застосування індивідуального кріплення опиняється вигіднішим за застосування механізованого кріплення в очисному забої. |
Метою даної роботи є дослідження впливу природних і виробничих чинників на величину витрат по статті «очисні роботи» в лавах пологих пластів з індивідуальним і механізованим кріпленням.
Витрати на видобуток вугілля в очисному забої визначаються по статтях витрат: заробітна плата гірників і інженерно-технічних працівників, нарахування на заробітну плату, матеріали, амортизація устаткування, електроенергія.
У роботі розглядаються основні методи визначення трудомісткості робіт в очисному забої по процесах і аналізується її зміна залежно від зміни чинників, що впливають на її величину.
Нижче викладена методика (принцип) визначення внутрілавних витрат
Розрахунок витрат по заробітній платі в очисному вибої виконується в наступному порядку.
1) Встановлюється перелік робіт, необхідних для виконання виробничого
процесу.
2) По кожному виду робіт встановлюється об'єм робіт Vi, який необхідно виконати за один цикл виробничого процесу.
3) Встановлюються норми вироблення Hi по кожному виду робіт, що виконується в очисному забої за «типових» природних і технічних умов. (При встановленні норм вироблення використовуються такі літературні джерела, як «Єдині норми вироблення» і «Укрупнені норми вироблення».)
4) Встановлюються поправочні коефіцієнти ki, що враховують вплив чинників на величину норми вироблення в конкретному забої.
Ki=k1*k2*…*ki.
5) Визначається встановлена норма вироблення, з урахуванням чинників тих, що впливають на її величину:
Hiпр =Hi*Ki.
6) Визначається трудомісткість робіт, тобто визначаються необхідні витрати праці на виконання кожного виду робіт:
Ti=Vi/ Hiпр.
7) Визначається сумарна трудомісткість робіт в очисному забої:
Т=СУММА(Ti).
Підрахувавши трудомісткість робіт на цикл видобутку вугілля, визначається пряма заробітна плата гірників очисного забою:
Зп=Т*Тс.
Де Т - трудомісткість робіт за цикл видобутку вугілля, чол/цикл;
Тс – тарифна ставка гірника очисного забою.
Також в роботі врахована оплата праці гірників в нічний час, оплата бригадирам за керівництво бригадою, преміювання гірників, заробітна плата інженерно-технічних працівників з розрахунку на 1 цикл.
Нарахування на заробітну плату визначаються по прийнятому в даний час відсотку нарахувань. Таким чином встановлюється сума витрат по заробітній платі з нарахуваннями з розрахунку на 1 цикл.
Витрати на амортизацію устаткування розраховуються таким чином:
За= На*Сп.
Де На – норма амортизації вживаного устаткування з розрахунку на цикл у відсотках або в долях одиниці;
Сп – первинна вартість устаткування, грн.
Амортизаційні відрахування визначаються по кожному виду устаткування ділянки роздільно для кожного з конкуруючих варіантів виробництва. Початковими даними для розрахунку амортизаційних відрахувань служать балансова вартість об'єктів
устаткування ділянки і норма їх амортизації.
Витрати по статті «матеріали» визначаються по кожному виду матеріалів (як разового, так і багатократного використання).
Початковими даними для кошторисної оцінки місячної витрати матеріалів служать об'єми робіт, норми витрати кожного виду матеріалів на одиницю робіт або в одиницю часу і ціни на матеріали.
Витрати на доставку матеріалів розраховуються таким чином:
ЗiД=(Viд/Niд)*Тс.
Де Viд – об'єм матеріалів, що доставляються;
Niд – норма вироблення на доставку i-го виду матеріалів.
Де Сд – вартість перевезення матеріалу на 1 м, грн/м.
Початковими даними для розрахунку витрат за спожиту електроенергію на ділянці служить повний перелік об'єктів споживання електроенергії, потужність їх двигунів і режим роботи ділянки. Вартість споживання електроенергії розраховується за одноставковим тарифом, який має державну силу на момент розрахунку (грн/кВт-година), роздільно по кожному з конкуруючих варіантів виробництва.
Потім всі статті витрат по очисних роботах зводяться в одну, так звану сумарну, яка піддаватиметься аналізу при дослідженні різних чинників, що впливають на зміну витрат по очисних роботах.
Дослідження впливу чинників на величину витрат проводиться таким чином. Всім чинникам, окрім досліджуваного, задаються середні значення.
Досліджуваному чиннику привласнюється значення від мінімального до максимального і проводиться розрахунок. Вся програма підрахунку витрат для зручності аналізу отримуваних результатів і економії часу виконана на базі програми Microsoft Excel, тому при зміні якого-небудь чинника відбувається автоматичний
перерахунок витрат на очисні роботи.
По описаній методиці проводяться обчислення величини внутрілавних витрат при індивідуальній і механізованій технології кріплення в лаві і комбайновій виїмці.
Розрахункові дані обробляються методом регресійного аналізу для отримання математичної залежності внутрілавних витрат від природних і технічних чинників (вартісні параметри).
Со=f(Dc, m, Lл, Lн, Тс, Цк), грн/т.
де Dc – добове завантаження на лаву, т/доб;
m – потужність пласта, м;
Lл – довжина лави, м;
Lн – сумарна довжина ніш, м;
Тс – тарифна ставка гірника, грн;
Цк – вартість очисного комплекту, грн.
У записці пояснення роботи приводяться технологічні схеми центральної частини лави і кінцевих ділянок при застосуванні індивідуальнії і механізованій технології кріплення очисного забою, по яких проводитися математичне моделювання внутрілавних витрат. Графічні побудови схем проводяться на персональній ЕОМ за допомогою програми AUTOCAD.