Середній бал у період навчання в університеті за програмою бакалавра: 4,17.

Уміння та навички:

• VHDL, Matlab, Cisco, HTML, CSS, JavaScript;
• проектування логічних схем на ПЛІС CPLD та FPGA, проектування і адміністрування комп'ютерних мереж.

Професійний досвід:

• досвід проектування та адміністрування комп'ютерних мереж, досвід налаштування маршрутизаторів та інтернет-центрів фірми Cisco.

Додаткові навички:

• C/C++, MS Visual C++, Prolog, Delphi, Assembler, Pascal;
• Micro-Cap, Xilinx WebPACK, Active-HDL, P-CAD;
• Windows 95/98/XP/Vista, Linux, Visio, AutoCAD, MS Word, MS Exel.

Особисті якості:

• енергійний, цілеспрямований, комунікабельний, уважний, педантичний.

Володіння мовами: українська, російська, англійська.

Сімейний стан: не одружений.

Дитинство

Школа

Університет

Плани на майбутнє

Мене звуть Казачанський Адрій Володимирович. Я народився у місті Донецьк (Україна) 30 січня 1983 року. Донецьк - це один з найбільших промислових центрів України. Перші роки життя пройшли у безтурботних дитячих іграх. Через кілька років після мого народження батьки віддали мене до дитячого садка, де життя моє було ще безтурботнішим. Там я їв, спав, регулярно грався у дитячі ігри та іноді вчив англійську мову. Пізніше мене навчили читати, писати та виконувати елементарні арифметичні дії над найпростішими числами. У дитинстві я був скромним, мовчазним та соромливим хлопчиком. Люди, яким пощастило мене знати у ті роки, думали, що я взагалі німий. Іти в школу я не квапився і вирішив не йти у перший клас, а провести ще один зайвий рік у дитячому садку.

Шкільне життя в мене почалося відразу із другого класу. Я пішов до школи №136, що знаходиться у Будьонівському районі Донецька. Спочатку в школі для мене все було новим та незвичним, але одночасно цікавим. З молодших класів я почав активно цікавитися точними науками та географією. Учився я дуже добре. За час мого навчання у початкових класах школи в нашого класу змінилося два класних керівника.

Після закінчення четвертого класу в мене почалася нова фаза навчання - середня школа. Це був період мого шкільного життя, який найбільше мені запам'ятався. Починаючи з п'ятого класу в нас з'явився черговий класний керівник, який був дуже активною людиною з позитивними поглядами на життя. Завдяки йому я навчився багатьом речам у житті. У ці роки я активно займався спортом: ходив у секції дзюдо та волейболу, відвідував тренажерний зал. Класний керівник водив нас у піші походи по Криму. Навчання у цей період часу відійшло для мене на другий план, але це не вплинуло на мої оцінки. Я продовжував добре вчитися і цікавитися математикою, фізикою та географією. Доводилося цікавитися також і історією, бо наш класний керівник був одночасно і учителем з цієї науки. У дев'ятому класі з певних причин у нас в черговий раз змінився класний керівник, керівництво над нами прийняла на себе Хлевненко Ліїла Федорівна, вчитель російської мови та літератури. Це просто чудова людина та вчитель і було шкода, що вона була нашим класним керівником усього один рік.

Після закінчення дев'ятого класу почалася остання фаза мого навчання у середній школі. Нашим класним керівником стала Ісаєва Олена Анатоліївна, вчитель математики. Але, незважаючи на те, що за увесь час у нашого класу змінилося п'ять класних керівників, я вважаю, що усі ми знайшли своє місце у житті і наше життя склалося набагато краще, ніж в інших. Останні роки навчання у школі я в основному перебував у роздумах про те, що мені робити далі, а також займався підготовкою до подальшого вступу до університету. Єдине, що мені запам'яталося з цього періоду – це цікаві заняття по цивільній обороні на чолі з відмінним учителем. Він нас навчив основам військового діла, теоретично та на практиці вчив тактиці та стратегії ведення боїв, водив нас на польові навчання.

Після закінчення середньої школи я не відразу зрозумів, який професійний напрямок мені найбільше підходить. У підсумку я вирішив поступити до Донецького національного технічного університету на факультет обчислювальної техніки та інформатики. Цей університет і факультет я обрав, бо все життя мені подобалися точні науки і я вважав, що майбутнє саме за комп'ютерною технікою. Поступив я на спеціальність "Комп'ютерні системи та мережі" у 2003 році. До режиму навчання в університеті я звик досить швидко. Вчився я добре і мене із самого початку навчання більше цікавили науки, що пов'язані з апаратною частиною комп'ютерної техніки. В університеті я продовжив займатися спортом, пішовши до секції гандболу.

У 2007 році я одержав диплом бакалавра за напрямком підготовки "Комп'ютерна інженерія". Після цього я вирішив піти до магістратури та продовжити навчання за тим же напрямком. Керівником кваліфікаційної роботи магістра я обрав Зеленьову Ірину Яківну, бо мені подобалося вивчати та розробляти проекти кінцевих керуючих автоматів. Тема моєї магістерської роботи: "Синтез та дослідження композиційних мікропрограмних пристроїв керування із використанням методу кодування полів сумісних мікрооперацій".

У період навчання в університеті в мене з'явилося хобі, яке, я впевнений, залишиться на все життя, - спортивний туризм. У 2008 році я пройшов гірський похід другої категорії складності по Західному Кавказу та Абхазії, звіт з якого можна прочитати на цьому сайті.

Після закінчення магістратури я планую знайти роботу, яка буде пов'язана із проектуванням комп'ютерної техніки, і за кілька років одержати досвід роботи із цього напрямку. Також у цей період я планую побувати на Алтаї та Центральному Кавказі.

Через п'ять років я планую знайти високооплачувану роботу з обраної спеціальності в Україні або в Абхазії. Одночасно із цим я планую поїхати на Байкал, Памір та у Сибір.

Через десять років я планую створити власну фірму, що займатиметься проектуванням цифрової техніки, і поїхати на Таймир, Каракорум та у Тибет.

Через двадцять років я планую зійти на пік К2 і, якщо це сходження закінчиться вдало, одружитися та створити родину.