Резюме

Середній бал диплому бакалавра КІТА – 4.87.
Вільно володію російскою та українською мовами. У обсязі, достатньому для читання та написання, також володію англійською мовою.

Професійні навички:

• Мови програмування: Assembler, Pascal, C, C++, VC++, Visual Basic, C++Builder;
• Web-програмування: HTML, CSS;
• Бази даних: Microsoft Access, FoxPro, Microsoft SQL Server;
• Мультимедійні пакеты: CorelDRAW, Macromedia Flash, Adobe Photoshop;
• Робота з операційними системами: Windows /98/Me/2000/XP/;
• Наукові пакеты: Mathworks Matlab, BPWin, ERWin, Rational Rose, Cashe.
• Зацікавлення: мистецтво, музика, туризм.

keisy3@yandex.ru

Дитинство

Я народилась 13 грудня 1985 року у моєму рідному місті Донецьк. Все було б як завжди, якби цей день не був п'ятниця! Я була не першою дитиною, тому мене чекали не тільки батьки, але й старша сестра Яночка. Моя мама – Іванова Олена Юріївна – у той час вже працювала інженером у конструкторському бюро, а папа – Іванов Євген Леонідович – був молодшим науковим співробітником на металургічном факультеті ДонНТУ (Донецького Національного Технічного Університету). Зважаючи на те, що батьки не могли сидіти зі мною вдома, а бабушка теж працювала, мене віддали у дитячий садок «Білосніжка». Він був недалеко від нашого будинку. Коли мені було 5 років мене як і сестру віддали до музичної школи навчатися грі на фортепіано. Не можу сказати, що напочатку мені це дуже подобалось, але вибіру в мене не було.

Школа

У 1993 році я пішла в школу – у СШ №32, яка теж була поряд із домом. Клас у нас бул незвичайний, дітей туди відбирали по співбесіді. У початкових класах в мене була сувора вчителька, яка ніколи не хвалила нас, але говорила батькам на що ми здатні. Саме вона навчила мене дисциплінованності. Десь у цей час батьки вирішили віддати мене вчитися малювати. С того часу малювання назавжди залишилося моїм захопленням, бо здібності до цього в мене були посередні. У школі я навчалась всього 7 класів. А потім я вступила до Донецького Технічного Ліцею. Там була непогана група.А навчатися було цікавіше ніж у школі, але й забирало набагато більше часу. Силами нашого потоку ми зробили виставу на Новий рік та свято весни. Було дійсно весело. Десь у 9 класі я пішла вчитися грати на гітарі. І як результат – закінчила музичну школу одразу по двум інструментам. Музика стала для мене моїм другим захопленням, моїм заспокоєнням. Під час навчання у ліцеї я приймала участь у олімпіаді з фізики і протягом 8 класу на вихідних ходила до класу фізики у школі «Ерудит». З тих пір фізика стала для мене не таким вже і тяжким предметом. Але найцікавішим предметом у ліцеї стала для мене астрономія. Було в цьому щось загадкове... У 11 класі я вирішила піти навчатися водінню. Як результат – у травні 2003 року отримала водійські права категорії В на легковий транспорт. Під час навчання у ліцеї ми часто їздили усією родиною відпочивати в Слав'яногорськ до пансіонату «Срібний гірн» від університету. Больш за все мені запам'ятались наші тривалі походи за ягідами. В один з таких похідів ми дуже втомились, а пансіонат був далеко і йти було довго. Повз нас проїзджала порожня машина швидкої, яка нас підвезла. Ось так весело й швидко ми дістались до пансіонату. З тих пір я дуже люблю мандрувати.

Вибір спеціальності

Я ніколи не замислювалась до якого саме ВНЗу буду вступати. Зважаючи на те, що мої батьки закінчили ДонНТУ, а сестра у той час навчалась у магістратурі економічного факультету, я не уявляла, що буду навчатися десь в іншому місці. Складність була лише у виборі спеціальності. Чомусь у металургію йти мені не хотілось, а економістов і так вже було багато. З дитинства я любила різну техніку, а коли класі у 8 в мене з'явився комп'ютер, я зрозуміла, чим би хотіла займатися. І я вирішила здавати рейтинги. Так як на факультеті ОТІ (Обчислювальної Техніки та Інформатики) требо було здавати й інформатику (познанння у якій в мене були не дуже глибоки) вибір мій пав на факультет КІТА (Ком'ютерні Інформаційні Технології та Автоматика). Зі всіх кафедр мені більш всього подобалась АСУ (Автоматизовані Системи Управління), тим паче що вона була доволі відома. Рейтинги я здавала всі три рази. И після кращого мого результату на останньому разі я опинилась на 4 місці с 47 балами по фізиці й 45 балами по математиці. І це була радісна подія, бо мене зарахували на бюджет.

Університет

На першому зібранні першокурсників я познайомилась зі своїми одногрупниками та побачила нашого старосту. В нас зібралась гарна та дружня (як з'ясувалося потім) група. Перше відчуття було – «Свобода! Ніхто за тобою не бігає і ні до чого не примушує.» Перший місяць пролетів непомітно. І ось ближче до сесії я усвідомила, що це не свобода, це самостійність. І все тепер залежить тільки від тебе і твоїх знань. Під час сесії було багато емоцій і переживань, але вона була здана без боргів і трійок. Тоді за підсумками першої сесії стипендію отримували тільки 4 людини, в числі яких була і я. Незабаром я втягнулася в навчання. Не було жодного семестру, щоб я не отримувала стипендію. Боргів, слава богу, теж не було. Хоча іноді доводилося і попітніти. Після 3 курсу літом поїхала по пільговій путівці від профкому до Криму (в Алупку) на 10 днів. Це був чудовий відпочинок у веселій кампанії. Також за час свого навчання встигла злітати зимою 2005 року до Єгипту і побувати зимою 2006 року в Празі. Обидві поїздки принесли масу вражень від подорожей і бажання на цьому не зупинятися. В цей же час моя залікова книжка, як мовиться, почала «працювати на мене». У кожну сесію я складала максимум один іспит, інші ж отримувала автоматом. На 4 курсі в 8 семестрі обидві курсові роботи я робила в індивідуальному порядку, а саме складала методичні вказівки до виконання цих курсових робіт в програмному пакеті NetSim. Також в це семестрі я почала працювати на півставки лаборантом і працювала в рідному деканаті, де і продовжую працювати на сегодняшній день. Але попереду були держ. іспити. З великими переживаннями і посиленою підготовкою вони були здані на відмінно. У результаті я отримала червоний диплом бакалавру. Ще на початку 4 курси я знала, що піду в магістратуру. Так воно і вийшло. По збігу обставин моєю роботою в деканаті на той час був саме розподіл бакалаврів на фахівців і магістрів. Отже я першою дізнавалася всі новини і не хвилювалась за вступ. Навчання - це добре, але ж треба і відпочити. З другого курсу займаюся в секції бадмінтону, де досягла певних результатів. Брала участь в студентських змаганнях і маю 3-й розряд. Це на даному життєвому етапі основне моє захоплення.

Тема магістерської роботи «Підсистема оперативного аналізу зображень металографії в умовах ММЗ «ІСТІЛ (Україна)» виникла не випадково. Обидві мої виробничі практики проходили на Міні Металургійному Заводі «ІСТІЛ (Україна)», але темою їх була робота з базами даних. Продовжувати розробляти цю тему не хотілося, а вибирати інше місце практики було вже пізно. В той момент мене зацікавили роботи по розпізнаванню зображень. Саме це і визначило мою тему магістерської роботи. Тим паче, що металлографічний аналіз відповідає за контроль якості продукції, що випускається, і за відповідність вимогам замовника, що важливо. Останнім аргументом був той факт, що на заводі аналіз не був компьютерізірований.

Плани на майбутнє

У подальших планах закінчити магістратуру з відмінністю і по можливості залишитися в аспірантурі рідної кафедри. Дуже хочеться досягти результатів на цьому терені і захиститися. А там як життя складеться. Головне – реалізувати себе як особистість і ніколи не зупинятися на досягнутому. Адже досконалості немає меж...

P.S. Я дуже вдячна своїй сім'ї за підтримку в скрутну хвилину і розуміння. Моя сім'я – це моя фортеця...