Рєзнік Олена Сергіївна
факультет економіки
кафедра економіки підприємства
спеціальність: економіка підприємства
тема магістерської роботи:
Оцінка економічної ефективності інвестування інформаційних технологій
науковий керівник: к.е.н., доцент Кравченко Сергій Іванович
факультет економіки
кафедра економіки підприємства
спеціальність: економіка підприємства
тема магістерської роботи:
Оцінка економічної ефективності інвестування інформаційних технологій
науковий керівник: к.е.н., доцент Кравченко Сергій Іванович
Вступ
На сучасному етапі розвитку суспільства інноваційна діяльність є невід’ємною частиною ефективного функціонування економіки. Створюючи підґрунтя для подальшого економічного зростання, інновації також є результативною характеристикою добробуту країни в цілому. Остання властивість, перш за все, пов’язана з протиріччями між потребами та можливостями впровадження нововведень.
Тим не менш, більшість керівників в Україні не розуміє стратегічного значення технологій. Про це свідчать дані Державного комітету статистики України щодо інноваційної активності підприємств. Так, основним видом інновацій, які здійснювались на українських підприємствах, було освоєння виробництва нових видів продукції. У той же час, найбільш прибутковими у довгостроковій перспективі є не продуктові, а технологічні інновації, які сприяють економічному зростанню не лише у теперішній час. З цього виходить, що необхідна методика, яка б дозволила з економічної точки зору обґрунтувати доцільність впровадження інформаційних технологій.
Актуальність и новизна
Незважаючи на постійне розширення пропозиції та зниження цін на програмно-апаратні продукти, впровадження інформаційних технологій сьогодні потребує істотних капіталовкладень. В таких умовах для більшості вітчизняних підприємств актуальною сьогодні є проблема оцінки економічної ефективності інформаційних технологій. В роботі вперше виконано аналіз залежності рівня значимості інформаційних технологій від ступеня зрілості.
Мета дослідження
Отримати оптимальну модель і алгоритм оцінки економічної ефективності інформаційних технологій.
Завдання дослідження
- вивчити сутність і природу інформаційних технологій (ІТ);
- вивчити особливості економічної ефективності ІТ;
- провести аналіз сучасного досвіду оцінки ІТ на вітчизняних підприємствах;
- визначити специфіку оцінки ефективності інвестування ІТ;
- визначити залежність ІТ і рівня зрілості підприємства;
- провести порівняльний аналіз існуючих методик оцінки ефективності інформаційних технологій;
- розробити модель і алгоритм оцінки ефективності інвестування ІТ;
Матеріал и методика дослідження
Об'єктом дослідження є процес впровадження і оцінки ефективності інформаційних технологій на сучасних підприємствах. У роботі використовувалися методи системного аналізу, багатокритеріального аналізу, економіко-математичного моделювання, функціональної стандартизації. [1, c. 11-13]
РОЗДІЛ 1. Поняття і сутність інформаційних технологій [Витяг]
Для того, щоб дати визначення поняттю «інформаційна технологія», звернемося до терміну «технологія», яке має безліч тлумачень. В широкому смислі під технологією розуміється наука про закони виробництва матеріальних благ, закладаючи в неї три основні закони: ідеологію, тобто принципи виробництва; знаряддя праці, тобто верстати, машини, агрегати; кадри, що володіють професійними навичками. Ці складові називають відповідно інформаційною, інструментальною і соціальною. Для конкретного виробництва технологію розуміють як сукупність методів і прийомів, що визначають послідовність дій для реалізації виробничого процесу. Рівень технологій пов'язаний з науково-технічним прогресом суспільства і впливає на соціальну структуру, культуру і ідеологію. Для будь-якої технології можуть бути виділені мета, предмет і засоби. Метою технології в промисловому виробництв і є підвищення якості продукції, скорочення терміну її виготовлення і зниження собівартості.
Методологія будь-якої технології поєднує в собі: декомпозицію виробничого процесу на окремі взаємопов’язані і залежні складові (стадії, етапи, фази, операції); реалізацію певної послідовності виконання операцій , фаз етапів і стадій виробничого процесу відповідно меті технології; технологічну документацію, що формалізує виконання всіх складових.
Виробництво інформації спрямовано на доцільне використання інформаційних ресурсів і постачання ними всіх елементів організаційної структури і реалізація шляхом створення інформаційної системи. Інформаційні ресурси є основною «сировиною» для системи управління будь-якої організаційної структури, кінцевим продуктом є прийняття рішення. Прийняття рішення в більшості випадків здійснюється в умовах браку інформації , тому ступінь використання інформаційних ресурсів багато в чому визначає ефективність роботи організації.
В своєму становленні будь-яка галузь, в тому числі і інформаційна, проходила стадії ручного ремісницького виробництва до виробництва, що ґрунтується на високих технологіях. В розвитку технологій виділяють два принципово різних етапи: один характеризується безперервним удосконаленням базисної технології і досягненням верхнього граничного рівня, коли подальше покращення є невиправданим через більші економічні вливання; інший відрізняється відмовою від існуючої технології і переходом о принципово нової, що розвивається за законами першого етапу.
Таким чином, інформаційну технологію можна визначити, як сукупність методів і способів отримання, обробки, представлення інформації, що спрямовані на зміну її стану, властивостей, форм, складу і здійснюваних в інтересах користувача.
Можна виділити три рівні розгляду інформаційних технологій: [2, c.22-23]
перший рівень – теоретичний. Основне завдання – створення комплексу взаємопов’язаних моделей інформаційних процесів, що можуть поєднуватися параметрично і критеріально; дослідницький. Основне завдання – розробка методів, що дозволяють автоматизовано конструювати оптимальні інформаційні технології;
третій рівень – прикладний, що доцільно поділити на дві страти: інструментальну і предметну.
Інструментальна страта (аналог – обладнання, верстати, інструмент) визначає шляхи і засоби реалізації інформаційних технологій, які можна поділити на методичні, інформаційні, математичні, алгоритмічні, технічні і програмні.
Предметна страта пов’язані зі специфікою конкретної предметної галузі і знаходить відображення в спеціалізованих інформаційних технологіях, наприклад, організаційне управління, управління технологічними процесами, автоматизоване проектування, навчання тощо.
Інформаційна технологія призначена для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів. Результат застосування інформаційної технології уособлюється в так званих інформаційних продуктах. Інформаційний продукт – це задокументована інформація, що підготована відповідно з потребами користувачів і представленої у вигляді товару. Інформаційними продуктами є програмні продукти, бази і банки даних та інша інформація.
Інформаційні технології забезпечують перехід від рутинних до промислових методів роботи з інформацією в різних сферах людської діяльності, забезпечуючи її раціональне і ефективне використання.
В сучасних умовах інформаційні технології реалізуються з використанням засобів комп’ютерної і оргтехніки. Тому, в сучасному розумінні під інформаційними технологіями мають на увазі сукупність методів, виробничих і програмно-технологічних засобів, що об’єднані в технологічний ланцюг, що забезпечує збір, зберігання, обробку, виведення і розповсюдження інформації. Дане визначення відображає використання в інформаційних технологіях принципів сучасних автоматизованих систем. З урахуванням їх застосування, інформаційна технологія може називатися автоматизованою інформаційною технологією (АІТ).
З цього виходить, що інформаційна технологія – це системно-організована послідовність операцій, що виконуються над інформацією з використанням засобів в методів автоматизації. При цьому під операціями розуміються елементарні дії над інформацією, які можуть бути об’єднані в типові технологічні операції (дії) інформаційної технології: збір і реєстрація інформації;
передача інформації;
введення інформації;
обробка інформації;
виведення інформації;
зберігання інформації;
накопичення інформації;
пошук інформації;
аналіз інформації.
Така класифікація надає можливість отримати розширене визначення інформаційної технології.
Під інформаційної технологією розуміється цілісна технічна система, що забезпечує цілеспрямоване створення, передачу, зберігання і відображення інформаційного продукту (даних, ідей, знань) з найменшими витратами і у відповідності з закономірностями того чи іншого соціального середовища, де вона розвивається. [11]
РОЗДІЛ 3. Особливості оцінювання ефективності інформаційних технології [Витяг]
Оцінка економічної ефективності проекту є ключовою при прийняття рішення про доцільність інвестування. Не зважаючи на це, оцінка ефективності вкладень в інформаційні технології зазвичай проводиться або на рівні інтуїції, або ж взагалі не проводиться. З одного боку, це викликано небажанням постачальників рішень зазнавати значних зусиль на проведення попереднього аналізу, з іншого боку, присутня значна частка недовіри споживачів до отриманих результатів таких досліджень. Однак, обидві проблеми витікають з одного джерела, а саме – відсутності зрозумілих і надійних методик оцінки економічної ефективності інформаційних технологій.
Складність оцінки ІТ-систем закладена безпосередньо в її природі. ІТ-система складається з трьох компонентів: людина, бізнес-завдання і ІТ, між якими мають місце складні взаємодії. Бізнес завдання визначається потребами до можливостей і продуктивності ІТ, а також кваліфікації персоналу. В свою чергу, ІТ визначає допустиму свободу дій носіїв бізнес-завдань і спосіб їх виконання. Визначаючи доцільні методи виконання бізнес-завдань, людина також встановлює свої вимоги до ІТ. [6, c. 19-25]
ІТ-системи, як складні соціотехнічні структури, пред’являють особливі вимоги до оцінки економічної ефективності. Принципова проблема оцінки інформаційних технологій складається в тому, що ІТ-інвестиції відповідають стандартній ситуації, що розглядається в теорії економіки підприємства. У випадку проведення інвестицій, наприклад, в нове виробниче обладнання, мова йде про прийняття рішень в структурованій ситуації, сфера дії і реалізації якої – за виключенням деяких випадків – чітко обмежена. Будь-яку інвестицію можна розглядати як послідовність надходжень і виплат грошових коштів. Їх величина визначається виручкою від реалізації продукції і залишковою вартістю обладнання, витратами на придбання і утримання обладнання, а також відрізком часу, що розглядається. Крім того, «класичні» інвестиції здебільшого торкаються тільки одного підрозділу підприємства. Для оцінки їх вигідності достатнє використання підходящих методів розрахунку рентабельності інвестицій.
Особливість оцінки інформаційних технологій складається в тому, що прийняття рішення відбувається неструктурованій ситуації, для якої особливо характерна присутність дефектів впливу і оцінки. З точки зору орієнтованої на прийняття рішень теорії економіки підприємства, ці дефекти є найбільш серйозними і свідчать про найбільший ступінь
неструктурованості проблеми.
Дефект впливу.
Оцінка ІТ, як правило, пов’язана з неясністю про те, яких організаційних одиниць буде торкатися впровадження ІТ-системи. Неявні і причинно-наслідкові зв’язки між використанням ІТ-системи і її впливом на порядок проведення і на результат господарської діяльності підприємства в цілому. Крім того, нерідко відсутня прозорість відносно різних варіантів використання запланованої ІТ-системи.
Дефект оцінки.
Ефекти від впровадження ІТ-системи не тільки можна розпізнати, але й оцінити їх величину в кількісному або грошовому вимірі. Цей дефект має місце особливо у випадку стратегічного характеру ІТ-інвестицій, які піддаються нерідко тільки кількісній оцінці.
Дефект мети.
Цей дефект має місце, коли для проблеми, що розглядається, не існує одномірної цільової функції.
Дефект розв’язання.
Має місце, коли не існує оптимального методу розв’язання задачі при існуванні всіх даних. [11]
В різних галузях економіки мета і місце інформаційних технологій мають істотну різницю. Таким чином, узагальнюючи класифікацію типів підприємств і організацій, за ступенем безпосереднього впливу на основну діяльність потенційних споживачів інформаційні технології умовно можна поділити на два типи:
1.Організації, для яких інформаційні технології є технологією основного виробництва (телекомунікаційні компанії, види бізнесу, що пов’язані з інформаційним обслуговуванням і рухом інформації тощо). Для таких організацій ІТ-система, згідно з економічною класифікацією, є активною частиною основних виробничих фондів, тобто безпосереднім фактором виробничої/операційної діяльності.
Такі організації практично не потрібно переконувати в необхідності оцінки інвестицій в інформаційні технології. Для них це витання практично зливається з питанням про необхідність інвестування в той бізнес, який вони ведуть і який не можливий для ІТ.
2.Організації, для яких інформаційні технології є засобом удосконалення/розвитку управлінської діяльності. В цьому випадку інформаційні технології сприяють більш якісному управлінню організацією, здешевлюють і підвищують ефективність рішень, що приймаються, і таким опосередненим чином сприяють підвищенню конкурентоспроможності. Для таких організацій ІТ є фактором, що сприяє основній діяльності, але не приймає участі в ній безпосередньо.
З цього робимо висновок, що основна особливість інформаційних технології, а також і головний бар’єр до їх впровадження – посередницький характер. Таким чином, оцінка ефективності інформаційних технологій пов’язана зі значними складностями. Про це свідчать дані опитування, що проводилося Gallup. Так, в 46% досліджуваних компаній у співробітників немає досвіду і знань, щоб оцінити інформаційні технології з економічної точки зору, в 82% - мають ускладнення з оцінкою віддачі ІТ, і тільки 26% відслідковують ефективність ІТ-проектів. За даними Forrester Research, менш ніж 30% компаній у світі володіють методами вимірювання ефективності ІТ-проектів, менш ніж 5% ІТ-проектів проводяться з визначенням ефективності, і менш 5% вимірюють вигоди або збитки після закінчення проекту.
Перелік використаних джерел:
1. Деверадж С., Кохли Р. Тайны ИТ: измерение отдачи от инвестиций в информационные технологии. – М.: Бук-пресс, 2006. – 198с.
2. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 с.
3. Гринберг А.С., Король И.А. Информационный менеджмент. М.: ЮНИТИ, 2003.
4. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. —2-ге вид., перероб. і допов. / В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Єрьоміна, О. С. Краєва; За ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.
5. Татарчук М. І. Корпоративні інформаційні системи: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2005. — 291 с.
6. Крылов Э.И., Власова В.М., Чеснокова В.В. Основные принципы оценки эффективности инвестиционного проекта / СПбГУАП. – Спб.: 2003, 28с.
7. Пересада А. А., Онікієнко С. В., Коваленко Ю. М. Інвестиційний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 134 с.
8. Липсиц И.В. Коссов В.В. Инвестиционный проект. - М.: изд-во Бек,1996.
9. Информационные технологии управления / Под ред. Г.А. Титоренко. – ЮНИТИ, 2003.
10. Информационный менеджмент и системы автоматизации управления предприятием / Под ред. В.Д. Калачанова и А.Л. Рыжко. – М.: Сбербанк России, 2002.
11. Ипатов Ю., Цыгалов Ю. Экономическая эффективность инвестиций в информационные технологии : оптимальный метод оценки // Корпоративные системы. 2004. №33.
12. Беренс В. Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций, перевод с английского Manual for the Preparation of Industrial Feasibilty Studies - UNIDO, М.: Интерэксперт, 1995.
Примічання:
При написанні даного автореферату магістерська робота ще знаходилася в незакінченому вигляді. Завершено три розділи, практично дописано четвертий. Остаточне завершення диплому планується в грудні 2009 року. Повний текст роботи і матеріали за нею можуть бути отримані у автора або наукового керівника даної магістерської роботи після закінчення зазначеного терміну.
ДонНТУ ::
портал магістрів ::
життєопис ::
автореферат
© ДонНТУ 2009 Рєзнік О. С.