Рєзнік О.С., Тищенко А.О. АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ В ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Резник Елена Сергеевна

факультет экономики
кафедра экономики предприятия
специальность: экономика предприятия

тема магистерской работы:
Оценка экономической эффективности инвестирования информационных технологий
научный руководитель: к.э.н., доцент Кравченко Сергей Иванович

:: вернуться в библиотеку ::

АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ В ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Авторы: Резник Е.С., Тищенко А.А.

Источник: Збірка матеріалів Днів теорії та практики інвестування. - Донецьк, ДонНТУ, 2008.

На сучасному етапі розвитку суспільства інноваційна діяльність є невід’ємною частиною ефективного функціонування економіки. Створюючи підґрунтя для подальшого економічного зростання, інновації також є результативною характеристикою добробуту країни в цілому. Остання властивість, перш за все, пов’язана з протиріччями між потребами та можливостями впровадження нововведень.
Актуальність цього питання для України насамперед обумовлена незначним впливом інноваційних процесів на економіку країни. Малосприятливе та низько технологічне середовище не здатне сприймати нові наукові досягнення, примушуючи шукати шляхи подолання загальноекономічних проблем.
Метою дослідження є визначення конкретних проблем у сфері інноваційної активності та обґрунтування необхідності активізації регулюючих функцій держави.
Аналіз статистичних даних свідчить про негативну тенденцію інноваційних процесів в промисловості України. Підтвердженням такого висновку слугують спостереження щодо обсягу підприємств-інноваторів у загальній кількості промислових підприємств. У 2002 році частка таких підприємств складає 18,0%, у 2003 - цей показний знижується до 15,1%, а впродовж наступних періодів питома вага таких підприємств стає зовсім незначною. Так, у 2005 році питома вага підприємств, що займалися інноваціями, дорівнювала 11,9%, у 2006 році показник знизився до 11,2%.
При цьому, основним видом інновацій, які здійснювались на українських підприємствах, було освоєння виробництва нових видів продукції. У той же час, найбільш прибутковими у довгостроковій перспективі є не продуктові, а технологічні інновації, які сприяють економічному зростанню не лише у теперішній час, а дозволяють підвищити конкурентоспроможність підприємства на значно більший період у порівняні з виробництвом лише нових видів продукції.
Кількість інноваційних підприємств не може в повному обсязі відобразити рівень інноваційної активності, так як зростає обсяг реалізації продукції. Ця величина є найхарактернішим показником ефективності інноваційної діяльності, що водночас характеризує і конкурентоспроможність продукції.
Обсяг реалізованої інноваційної продукції (як частка від ВВП) у періоді з 2000 по 2006 рік знизився на 1,4%. Якщо у 2000 році така продукція становила 7,1% від ВВП, то у 2002 – 5,5% та 5,7% у 2006 році. До 2000 року співвідношення обсягу ВВП і реалізованої продукції збільшилося з 4,8 до 5,7 %. Тобто починаючи з 2002 року відсоток зміни не був суттєвим. Про якісний рівень інноваційної продукції, що створена в Україні, свідчить лише той факт, що із загального на експорт постачалось від 1,8 % ВВП у 2000 до 2,4 % у 2006 році. Таким чином, відчутним є вплив чинника ВВП.
Темпи приросту ВВП перевищують темпи приросту обсягу інноваційних витрат у промисловості України. Це вказує на те, що структура ВВП не орієнтована на модель інноваційного розвитку й інноваційні фактори мають слабкий вплив на економіку країни. Як наслідок, економічне зростання, в тому числі, зростання обсягу ВВП, є екстенсивним.
В українській промисловості інноваційна діяльність здебільшого фінансується за рахунок власних коштів підприємств. В той же час, обсяги фінансування коштами держбюджету порівняно невеликі. Це пов’язано з моделлю розвитку економіки – орієнтація на внутрішнє споживання, нераціональний розподіл потенціальних інвестицій.
Наявність загальноекономічних (хиткий, невизначений стан економіки) та загальносуспільних проблем (демографічні, соціальні, екологічні), свідчить про відсутність належних умов для подальшого зростання та стабільності економіки.
Приймаючи до уваги вказані вище проблеми, визначимо ключові рішення, які сприятимуть якісному переходу країни на інноваційний шлях розвитку.
Необхідною умовою ефективного розвитку промисловості є покращення умов для підприємств у податковій сфері. На даний момент в Україні відсутня ефективна система пільгового оподаткування. Негативний досвід має впровадження пільг СЕЗ та ТПР, що не враховують специфіки інноваційних проектів. Наступна умова - вдосконалення нормативно-правової бази для забезпечення розвитку інноваційної системи України.
В цій ситуації важливим є розвиток інфраструктури, яка здатна забезпечити розвиток та функціонування інноваційної моделі економіки, сприяти залученню інвесторів. Це питання набуває актуальності з огляду на майбутній європейський чемпіонат з футболу, що відбудеться в 2012 році. Неготовність України приймати інвестиції обумовлює пошук можливих шляхів вдосконалення інфраструктури, що також тісно пов’язано з інноваційним розвитком.

:: вернуться в библиотеку ::

доннту:: портал магистров:: автореферат :: жизнеописание :: библиотека :: ссылки :: отчет о поиске :: юзовка. архитектурный очерк