Магістр ДонНТУ Астахов Євген Олександрович

Астахов Євген Олександрович


Факультет обчислювальної техніки та інформатики


Кафедра електронних обчислювальних машин


Специальність: Системне програмування



Тема випускної роботи:


Розробка та дослідження методів веріфікації FPGA проектів за методологією зонда, що керується, на основі технології Boundary Scan


Научний керівник: Зінченко Юрій Євгенович



Резюме:

ОСОБИСТІ ДАНІ
Дата народження: 24 березня 1986
Сімейний стан: неодружений

ОСВІТА
2003-2008: Донецький національний технічний університет (ДонНТУ)
Головний напрямок освіти: мови програмування та інформаційні технології
Кваліфікація: бакалавр в галузі системного програмування
Середній бал: 4.81

ДОСВІД РОБОТИ
Липень 2006: навчальна практика

ДОДАТКОВІ НАВИКИ
Комп'ютерні навики: маю досвід роботи з програмами MS Word, Excel, Internet Explorer та Outlook Express, PCAD, деякими аналітичними програмами.
Операційні системи: DOS, Windows 9x/ NT/ Vista
Файлові системи: FAT12/16/32, NTFS
Мови програмування: C/C++, Assembler, Pascal, HTML, SQL, VHDL, Prolog
Програмне забезпечення: Borland C++ Builder 6, Microsoft Visual Studio, MATLAB 7.0, MS Office, Active HDL, ISE, ChipScope
Мови: російська (рідна), українська (рідна), англійська (технічна)
Права водія: категорія B (легковий автомобіль)
Квалифікований, націлений на опанування нових навичок та отримання досвіду

РЕКОМЕНДАЦІЇ Рекомендації є доступними за запитом


Автобіографія

Дитинство

Мене звуть Астахов Євген Олександрович. Я народився 24 березня 1986 року. Моє рідне місто — Дружківка. Моя мати — Астахова Тетяна Іванівна народилася 14 травня 1962 року, мій батько — Астахов Олександр Михайлович народився 28 лютого 1956 року.

Перш за все, я хочу виразити мою глибоку вдячність і пошану моїм батькам, які завжди були поруч і доклали значні зусилля до мого виховання. Вони змогли мені дати погляди на життя, вказати на моральні цінності і виховати пристойну людину, яка має важливі особисті якості.

Я хотів стати льотчиком. Найяскравішим враженням було вишневе дерево в дитячому саду. За словами батьків, я досить рано навчився читати.

Школа

До цього дня я зберігаю в своїй пам'яті момент, коли я побачив комп'ютер вперше. Мені було 14 років і для мене це була лише іграшка. В той момент моя доля була вирішена: я стану програмістом.

У віці 6 років я пішов в 1 клас школи №7.

Мої батьки обрали школу №7, яка була біля мого будинку і мала хорошу репутацію. Я вважаю що перший вчитель — важлива особа в моєму житті. Він впливає на формування мого характеру. Вона була строгою з нами, але чесною. Ми брали участь в різних виставах. Уроки проходили цікаво, змістовно, вона завжди прагнула зацікавити нас.

Я вчився на «відмінно».

У 1999 я перейшов до дружківського міського ліцею «Інтелект» і провчився там до 11 класу. Об'єктами мого інтересу були: інформатика, математика та англійська мова.

У мене були дуже дружні взаємини з вчителем інформатики. Оскільки я добре знався на комп'ютерах, мені не подобалося відвідувати уроки, але вільний час я приділяв встановленню операційних систем в класах.

Я брав участь в шкільних олімпіадах з математики, фізики, інформатики, економіки, історії. У той час я почав показувати високі результати не лише на міському, але і на обласному рівні, приймая участь в різних змаганнях.

Мої шкільні роки були безтурботні і залишили велику кількість позитивних емоцій із-за моїх друзів, які до цього дня в моєму житті.

Я закінчив ліцей з срібною медаллю.

У 2003 прийшов час обрати подальші дії. Не довго думаючи, я вирішив пов'язати моє подальше життя з інформаційними технологіями і вступив до Донецького національного технічного університету на спеціальність «Системне програмування».

У 11 класі я відвідував курси з математики та інформатики на базі Донецького національного технічного університету. Протягом декількох місяців я посилено готувався до рейтингів з математики та інформатики, відвідуючи підготовчі курси. Мої зусилля не були марними. В результаті я зайняв 11 місце і був прийнятий на бюджетну форму навчання.

Університет

Я прийшов до університету з великим бажанням працювати. Було сказано, що лише незалежна робота студентів може допомогти в навчанні, особливо в запам'ятовуванні інформації.

Протягом моїх студентських років я отримав необхідні знання, добрий досвід і навики. Але якби я вчився з тим бажанням і енергією, яка у мене була на 1 курсі навчання, я б досяг кращих і корисніших результатів в області програмування.

Мені сильно подобається вчиться в університеті. Тут я знайшов нових друзів, отримав новий досвід в програмуванні, навчився працювати ефективно. Перший курс навчання був найбільш важким для мене, тому що я повинен був пристосується до нової форми навчання. Починаючи з другого курсу, я упевнено складав всі іспити на «відмінно».

На 3 курсі я зрозумів, що знання, які дають нам в університеті — базові, і тому необхідні мови програмування і технології доведеться вивчити самостійно.

Взагалі, студентське життя тече як річка, але вона не безтурботна.

Протягом 4 років навчання я добре вчився, що дало мені можливість бюджетного навчання в магістратурі. У 2008 я отримав ступінь бакалавра.

На 5 курсі відразу встало питання вибору наукового керівника і теми магістрскої роботи.

Я обрав научним керівником Зінченко Юрія Євгеновича, тому що я цікавлюся проблемами ПЛІС в галузі технологій «граничного сканування» і «зондової діагностики», якими він займається. Він запропонував мені тему магістерскої роботи «Розробка та дослідження методу верифікації FPGA-проектів за методологією ведомого зонда на базі технології Boundary Scan», яка для мене здається цікавою і багатообіцяючою.

Плани на майбутнє

Мій найближчий план — це написання магістерскої роботи та здобуття диплома магістра в області системного програмування. Зараз я залучений до розробки ПЛІС і планую працювати з ними в майбутньому, застосовуючи знання, отримані протягом років навчання, на практиці. У перспективі планую керувати програмними проектами, відділом розробки у солідній компанії, або відкрити власну компанію з розробки програмного забезпечення.

В кінці я хочу подякувати моїх батьків, моїх вчителів. Без вашої допомоги я не зміг би стати тим, хто я є зараз.