Ларіонова
Христина Євгеніївна

Ви прокидаєтеся вранці, що ви відчуваєте? Дивитися у вікно і що бачите? Можливо, щось чуєте? Таке невловиме і приємне? Я не кажу про сусіда, якому не спиться і він співає в душі так, що чутно вам через стінку. Або про музиканта, якому потрібно готуватися до завтрашнього іспиту і він грає на трубі, як вам здається, не перестаючи.

Це щоденність, від якої можна відключитися і послухати спів птахів, шум вітру, своє дихання або серцебиття.

А ви коли-небудь ловили себе на думці, що прокидаєтеся вже з якоюсь мелодією в голові, що розумієте, згадуєте або вже наспівуєте в душі, за сніданком або по дорозі на роботу? Наше тіло має свій ритм, який часом непомітний, але він завжди є. Ритм кроків, дихання, голосу. Це наша власна музика, яку ми дійсно розуміємо і любимо. Багато хто не приділяє цьому уваги, а деякі втілюють цю музику в рухах танця.

Існує величезна кількість напрямів танцю. Мені пощастило дізнатися і полюбити бальні та з недавнього часу Карибські.

Жити, танцюючи! Напевно в якомусь сенсі мій девіз. Сприймати життя як нескінченне сплетіння різних ритмів настрою, різних танцюристів-оточуючих тебе людей на різних танцполах світу. А ви який привносите ритм своїм життям у цей світ? Чи подобається вам цей ритм?

У наші дні значно поширилися такі нестандартні танцювальні течії, як Кубинські і Карибські танці. Багато людей зараз засвоюють ці рухи та мелодії.

«Сальса». «Сальсотека в Донецьку». «Оголошується набір». Нескінченна кількість оголошень, а що це «сальса»?

Сальса (від іспанського Salsa - «соус») - музичний стиль і танець кубинського походження. Сальса - один з основних музичних жанрів іспанської частини населення Карибського басейну та інших регіонів Латинської Америки. Сьогодні це самий популярний в світі танець латиноамериканського походження.

Батьківщиною сальси є Куба, хоча цей стиль так само є гібридом пуерторіканських і латиноамериканських стилів, змішаних з поп-музикою, джазом, роком і R&B.

Про те, як народилася сальса, існує безліч версій. Але, принаймні, в одному всі вони сходяться: пробатьком сальси слід вважати кубинський сон - ритм, що виник в кінці XIX століття на Кубі. Взагалі, афро-кубинська музика, до якої належить сальса, має свою цікаву історію, так як народилася в результаті симбіозу двох культур - європейської (іспано-арабської) та африканської. Від іспанців афро-кубинська музика успадкувала струнні інструменти, мелодику і поетичну форму, а від рабів-африканців (в основному, вихідців племен банту, йоруба і карагалі) - барабани та різні ударні інструменти, манеру поділу на співака і хор, і своєрідний стиль виконання, при якому хор повторював кілька разів estribillo (приспів). Корінні жителі, індійці, на музику не вплинули ніяк, тому що були винищені колонизаторами на Кубі майже повністю. Відомо лише про індокубинських Areitos, символу музичного, танцювального і релігійного колективного протесту корінних жителів, але такого індіанського впливу, як на Півдні і в Центральній частині Південної Америки, на Кубі не спостерігалося.

Спочатку сон був поширений в східній частині Куби, особливо в самому Сантьяго і С’єрра Маестро, а також у провінції Гуантанамо, і звучав на святах Chango. Набувати популярності це музичне творіння почало протягом 1892 р. завдяки виконавцю Нене Манфугас (Nene Manfugas), який виконував його разом зі своєю групою, Son Montuno. Інструмент, на якому грав Нене, являв собою дерев'яний ящічек з трьома струнами і називався Tres. І в даний час цей інструмент вважається одним із символів сну. Сам же приспів, який представляє собою повторення в різних варіаціях ключової фрази пісні, став іменуватися montuno. Основними інструментами, які використовувалися тоді при виконанні сну, були згаданий раніше трес, гітара (як спадщина іспанців), бонги, маракас, клав (два останніх зазвичай використовував соліст) і, нарешті, марімбула і ботіха (пізніше замінили контрабасом).

Ісак Овієдо (Isaac Oviedo), один із творців сона, навчився грати на гітарі, спостерігаючи за іншими музикантами, пізніше заснував групу "Santiga Casaga" (використовував при виконанні літаври, акордеон і гітару). У 1926 році Овієдо привіз групу "Sexteto Matanzero" в Гавану. Пізніше, Еміліо Орфе (Emilio Orfe) створив Данcон (Danzon) - стиль, який використовує скрипку, віолончель, флейту і африканські барабани. Він очолив свій перший оркестр у віці одинадцяти років!

У 30-ті роки величезний вплив на сон надають Карибські ритми, потім, в світі його розповсюдження в Південній та Північній Америці, північноамериканські і латиноамериканські, поступово підводячи його до того, що ми зараз називаємо сальсою. Таким чином, сама сальса являє собою сплав ритмів, таких як:

а) кубинські: сон (основа сальси), дансон і його похідні: румба (Rumba), ча-ча-ча (Cha-Cha-Cha), мамбо (Mambo)

б) північноамериканські: джаз, рок, свінг

в) Карибські: бомба, полону, кумбья

г) південноамериканські: самба, танго

Є декілька версій походження назви "сальса". Загальновідомо, що Salsa позначає "соус". За однією з версій, в одному маленькому клубі Майамі виступала одного разу увечері група, виконуюча кубинську музику, і ця музика настільки "завела" присутній народ, що всі дружно почали кричати: "Salsa! Salsa!", Маючи на увазі, що музика була так само гостра і гаряча, як соус, яким приправляли блюда в цьому закладі.

За іншою версією, назва відтворилася від дуже популярного на початку століття кубинського сона "Echale Salsita". Відповідно до цієї версії, в кінці 60-х в США в Медісон Сквер Гарден (Madison Square Garden) відбувся грандіозний концерт, організований Fania All Stars, на якому латиноамериканські виконавці представили свій "новий винахід" - ритм boogaloo - ніщо інше, як модернізований кубинський сон, змішаний з меренге, босановой, кумбьей, ча-ча-ча, мамбо і буги-вуги. Дивлячись, як люди з різних кінців Америки самовіддано танцюють під новий ритм, Тіто Пуент (Tito Puente, 1923-2000) згадавши слова старого сона, прорік: "Esto es una gran salsa!", Що дослівно переводиться як "Прекрасний cоус!". Великий сонеро мав на увазі, що як і в соусі, в ритмі перемішалися різні інгредієнти, народжуючи незвичайно "смачну" суміш.

Слово сподобалося більше, ніж початкова назва, і швидко поширилося по всій території Америки. В даний час під впливом сучасних ритмів сальса також зазнає змін. В кінці XX століття, зокрема, виникли два такі напрямки як "salsa dura" і "salsa nueva" (услід за "tango nuevo" і "nuevo flamenco").

Сальса - найбільш популярна музика в латиноамериканських танцювальних клубах і, як сказав Ед Моралес (Ed Morales), "задає ритм для всієї латиноамериканської музики". Композитор Пітер Мануель (Peter Manuel) назвав цей стиль "найпопулярнішою танцювальною музикою у пуерторіканських і кубинських спільнотах і в центральній і південній Америці", так само цей композитор називав жанр «одним з найбільш динамічних і значних Панамериканських музичних явищ 70-х та 80-х років». Сучасна сальса залишається танцювально орієнтованим жанром і тісно пов'язана зі стилем танцювальною сальси (dancing salsa).

У Донецьку теж існує два великих танцклуба, які дійсно навчають справжнім Карибським танцям. Проводяться сальсотекі, і отримуєш море позитивних емоцій.

Спасибі історії, яка дозволяє дізнатися, звідки з'являються ті чи інші цікаві для нас факти, але саму суть сальси історією неможливо передати. Її потрібно відчувати, як і все в нашому житті.

Для мене Танець - це не просто рух в певний ритм. Це серцебиття, яке дає нескінчену енергетику, позитив і відчуття польоту. Поганий настрій, якісь негаразди - все зникає, коли починає звучати улюблена музика і тіло піддається її ритму. У багатьох випадках танець - це пара людей (чоловік і жінка), які є одним цілим.

Трохи занурившись в психологію, можна побачити, що чоловік і жінка - абсолютно різні. Це прописано в багатьох книгах багатьма авторами. З цієї причини між ними іноді виникає непорозуміння, сварки, і всі залишаються при своїх, так як не можуть зрозуміти один одного або не хочуть.

У танці все інакше - це повне об'єднання! Танець - це своя психологія, своя наука, осягнути яку можуть лише ті, хто здатен відчути в музиці не слова або мелодію, а той, хто чує в першу чергу своє серцебиття, яке першим відчуває потрібний ритм. Двоє людей, які рухаються і дихають в унісон, насолоджуючись один одним. Забувається все навколо, і залишаються тільки вони вдвох, в усьому світі вони одні. Насолоду, умиротворення, любов і відчуття щастя - це наповнення світу навколо цієї ідилії.

Я б хотіла побажати всім такої гармонії зі своїми улюбленими людьми. Отримуйте насолоду від життя і будьте щасливі!

Істочник:

1. http://www.cuba.com.ua

© Ларіонова Х.Є. 2009