Автобіографія

Дитинство

Для більшості людей 18 квітня 1987 року було звичайним днем, але не для мене й моєї сім'ї. Я народився в країні, якої, на жаль, вже немає - в Союзі Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), але моє рідне місто було і є Донецьк. Мої батьки не відрізнялися великою кмітливістю і, як і всі батьки в ті часи, віддали мене в дитячий садок. Той смутний і далекий час я, на жаль, не пам'ятаю. Пам'ятаю лише одне - те, що він був. Насправді я пам'ятаю ще те, що моє дитинство було веселим і, швидше за все, безтурботним.

Шкільни роки

Мої шкільні роки можна умовно розділити на дві логічні частини. Перша частина шкільних років була проведена в селищі міського типа Олександрівка, яке знаходиться в Донецької області, а друга частина - в Донецьку. Час йшов досить швидко і ось мені вже сім років...
У цьому віці 1 вересня я йду на свій перший шкільний дзвінок. Девізом мого подальшому життя стане: "Даєш знання! Прощавай вільний час!" Після закінчення п'яти класів в Олександрійській школі я вимушений був переїхати до Донецька разом з батьками. У Донецьку я змінив дві школи, після чого в 2002 році поступив в Донецький ліцей "Інтелект". Після цього моя життєва дорога і мої життєві погляди кардинально помінялися. Завдяки ліцею у мене з'явилися багато цікавих захоплень і один Друг. Під час вчення в ліцеї я не на жарт захопився комп'ютерами і все, що з ними пов'язане. У той час мене цікавило буквально все: чому ця програма працює, а ця - ні? чому коли я воджу мишкою - курсор переміщається так, як мені треба, а не інакше. Саме в цей час я і вирішив, що хочу професійно займатися комп'ютерами.
Після закінчення ліцею наближався університет і незалежне життя...

Університет

І ось настав 2004 рік... Цього року я з абітурієнта магічним чином перетворився до студенту Донецького Національного Технічного Університету (ДонНТУ). Чому я вибрав саме ДонНТУ? (увага - прихована реклама!) Напевно тому, що я хотів зрозуміти принципи функціонування обчислювальних машин на найнижчому рівні, а в цьому плані ДонНТУ має найбільш великий досвід в порівнянні з іншими вузами Донецька. Отже, 1 вересня 2004 року я став студентом групи СП-04а. З кожним днем навчання в університеті я розумів, що університет - це інше життя. Я познайомився з багатьма інтересними і ерудованими людьми. Ми були як одна велика сім'я : допомагали один одному в процесі навчання, разом відпочивали і разом отримували вимови від декана. Коли перший курс завершився і за плечима вже були перші здані сесії, я остаточно переконався, що вибрав саме ту спеціальність і той університет, який я хотів. У час навчання в університеті я почав самостійно вивчати деякі мови програмування. Як результат цього з'явилися свої плюси і мінуси. Мінус був в тому, що я почав менше часу приділяти навчанню, ну а плюси в тому, що влітку, після другого курсу, я поїхав на стажування до Польщі. Стажування проходила у фірмі Aldec. Також після третього і четвертого курсів я їздив на Всеукраїнську Олімпіаду за Системним Програмуванням, де наша команда зайняла друге місце, де також і я зайняв друге місце в особистому заліку. Після здобуття диплома бакалавра в 2008 році я поступив до магістратури.
На четвертому курсі я намагався визначитися з темою магістерської роботи і з керівником. В кінці четвертого курсу я зацікавився цифровими автоматами і їх вживанням в сучасному житті. Як наслідок темою магістерської роботи стала "Синтез автомата Мура з розширенням кодів станів переходу", а керівником - Баркалов О.О.

Погляд в майбутнє...

У найближчий час я хочу написати і захистити магістерську роботу. Після закінчення університету хочу працювати в команді, яка займається питаннями комп'ютерної безпеці. Так само хотілося б написати декілька статей на цю тему.