Дитинство
Наступила весна 1987 року. На подив вона була дуже сніговою і холодною.
31 березня йшов сніг, але для моїх батьків співали пташки, на світ з'явилася я.
У дитинстві була спокійною, здатною і такою, що легко захоплюється дитям. Я рано навчилася ходити і говорити. Оскільки я була довгожданою дитиною у батьків, вони дуже любили проводити час зі мною. Ми багато грали в розвиваючі ігри, завдяки яким я навчилася читати, писати і рахувати. У дитячий садок «Ягодка» ходила із задоволенням. Там з'явилися мої перші друзі.
Школа
1 вересня 1994 року мене маленьку з бантиками, у формі і портфелем за спиною, батьки вели на мою першу в житті лінійку. Ош№115 зустріла нас радісно, з музикою і дарунками для нас ПЕРШОКЛАСНИКІВ. Я і зараз згадую мій перший дзвінок. Клас у мене був дуже дружним, ми любили брати участь в шкільному житті, будь це конкурс, дебати, змагання або звичайний суботник. Наш класний керівник Касима Ірина Олександрівна була справжньою видумщицей і часто організовувала нам походи на природу, в кіно, в театр, музеї, а також екскурсії до Севастополя, в Святогорськ, на кам'яні могили і безліч інших місць. 10 років школи пролетіли як одна мить. І ось 2004 рік я знову в бантиках і з квітами йду на лінійку вже на останній в своєму житті дзвінок.
Університет
Куди поступати довго не вибирала, оскільки улюбленими предметами в школі були точні науки.
Будучи ще школяркою, я була зарахована в ряди студентів ДонНТУ не механічний факультет за спеціальністю металургійне обладнення. Вчитися було цікаво, але нелегко, оскільки спеціальність не жіноча. Хоча з однагрупникамі і викладацьким складом ми дуже здружилися. Розлучатися з ними мені було дуже важко. Я знала, що на механічному факультеті є спеціальність «Якість, стандартизація і сертіфікация» куди можна вступити після здобуття бакалавра. Моя мама 28 років пропрацювала метрологом, вона «Заслуженный метролог України». А оскільки я з дитинства любила проводити з нею час, мені була цікава її робота. Після здобуття бакалавра у 2008 році я, не сумніваючись, подала документи про вступ в магістрат на КСС. Коли взнала що вчинила, дуже раділа, оскільки здійснилася моя маленька мрія. Вчитись мені тут дуже цікаво, тому я неодноразово брала участь в конференціях.
У майбутньому після закінчення університету дуже хочеться знайти роботу за фахом, яка приносила б користь людям, і радість, і задоволення мені. |
