Козирєва Катерина Володимирівна

ДИТИНСТВО

  Так сталося, що для своїх батьків я опинилася новорічним подарунком. Народилася у переддень новорічних свят, а саме 31 грудня 1987 року в місті Привілля Луганської області. Папа, Козирєв Володимир Володимирович, почесний енергетик України, займає посаду першого заступника директора - головного диспетчера Донбаської електроенергетичної системи. Мама, Козирєва Галина Миколаївна, економіст з праці II категорії Донбаської електроенергетичної системи.

Росла я спокійною дитиною, особливих проблем батькам не доставляла. У березні 1990 року мене відвели в дитячий садок «Оленка» міста Рубіжного, на той момент моя сім'я проживала саме в цьому місті. У дитячому садку мені подобалося, я з задоволенням вчила вірші, брала участь у святах. Грала в дитсадівському театральному гуртку. Ролями, що запам'яталися найбільше, для мене виявилися роль Снігуроньки у новорічному ранку і роль Царівни Несміяни! Щоб доповнити образ царівни батьки змайстрували мені розкішну корону і шикарний віяло, які потім ще довгий час красувалися у мене вдома.  

ШКОЛА

У 1994 році я пішла в перший клас середньої загальноосвітньої школи № 2 м. Рубіжне. Перший дзвінок особливо запам'ятався. І не тільки тому, що саме по собі ця подія хвилююча і урочиста. Я тоді читала вірші перед всією школою. Вчитися мені дуже подобалося. Особливе задоволення доставляла математика. З ранніх років я любила що-небудь порахувати, додати, відняти, помножити, важче давався поділ. Але з часом я і поділ освоїла і вже й ця математична дія мені приносила задоволення. Батькам говорила, що хочу бути вчителем, але обов'язково вчителем математики. У класі завжди допомагала однокласникам з математикою. Гуманітарні науки подобалися мені менше. Пам'ятаю свою першу двійку. Сталося це в третьому класі на уроці музики. Писали ми тоді нотний диктант. У той момент, напевно, я й зрозуміла, що з музикою пов'язувати своє життя не збираюся.

Так склалося, що в 1998 році моя сім'я переїздить до міста Сєверодонецьк Луганської області. На той момент я вже закінчила четвертий клас. У м. Рубіжному у мене залишилася моя найкраща подруга і сусідка, з якою ми познайомилися в 1995 році і дружимо до цього дня. У Сєвєродонецьку я потрапила в ЗОШ № 13. У колектив влилася досить легко і швидко і особливих труднощів через зміну обстановки мені випробувати не довелося. Більш того, при переході в новий клас я придбала ще одну подругу. Як виявилося згодом ми були не просто однокласницями, а ще й сусідами. 5-В клас, у який я прийшла, на той момент був кращим у школі по успішності та дисципліни. Таким він залишався протягом усіх семи років мого навчання. Моїм улюбленим предметом, як і раніше залишалася математика. Але вже було набагато цікавіше, адже тепер ми вивчали алгебру і геометрію. Хочу висловити особливу подяку вчителю математики Коротун Світлані Миколаївні. Вона вкладала душу в кожного учня. Намагалася не просто викласти матеріал, а розвивала знання, відповідно до рівня підготовки тої чи іншої дитини. Доказ теорем, виведення формул у дошки давали можливість подолати незручність виступу перед аудиторією.

Наш клас завжди був навантажений усілякими факультативами: креслення (так як в шкільній програмі не було передбачено цей предмет), курс ділової активності, і, така улюблена мною, іспанська мова. Іспанську мову нам викладала вчитель англійської та іспанської мов Барабанова Надія Василівна. Надія Василівна зацікавила нас не нудним виконанням якихось вправ, передбачених у програмі, а своїми різноманітними захоплюючими розповідями з життя іспанською мовою. Було дуже цікаво вести спілкування на цьй дуже веселій, як мені здається, і цікавій мові. У мене склалося враження, що іспанці повинні бути дуже позитивними і веселими людьми, адже у них така гарна мова.

У 2003 році вступила до Сєверодонецького Міжшкільного навчально-виробничого комбінату. По закінченню навчання отримала свідоцтво про присвоєння кваліфікації «Оператор комп'ютерного набору» та подяку за високі досягнення у навчанні та активну участь у громадському житті МНВК.

         Наш клас з класним керівником Монаковою Тамарою Анісімовною був активним. Ми ходили у всілякі походи, їздили на екскурсії в різні міста України: Святогірськ, Київ, Краснодон, Донецьк.

УНІВЕРСИТЕТ

Після однієї зі шкільних поїздок у мене виникає величезне бажання поїхати вчитися в місто Донецьк. З містом визначилася, тепер потрібно ВНЗ обрати. Завжди знала, що в гуманітарний ВНЗ не піду, буду вчитися в технічному. А в Донецьку, як відомо, кращий технічний ВНЗ - це Донецький Національний Технічний Університет. З вибором спеціальності допоміг визначитися тато. Так я за результатами співбесіди поступила на цільове навчання на спеціальність Електричні станції. 1 вересня запам'яталося метушливим пошуком БНЗ третього корпусу. Після школи було не легко влитися в навчальний процес, зрозуміти що і до чого. Але через деякий час, як мовиться, втягнулася. Група наша вийшла веселою. Наш потік викладачі часто називали гучним. Найяскравіше враження залишилося від практики після закінчення першого курсу. Наша група разом з Гармашем Володимиром Сергійовичем поїхала на Новоозовську вітрову електричну станцію на берег Азовського моря. Тоді вперше я побачила таку кількість вітряків.

         Я завжди була організованою і самостійною, тому батьки без зайвих питань відпустили мене жити в гуртожиток № 9 ДонНТУ. Так я і прожила всі 5 років навчання в університеті в гуртожитку, з яким пов'язано багато спогадів.

         У лютому 2007 року я вступила до Інституту перепідготовки кадрів при ДонНТУ на спеціальність «Фінанси». Вирішила закінчити університет з двома дипломами про вищу освіту: технічну та економічну. Так у лютому 2010 року я отримала диплом бакалавра з фінансів. Зараз продовжую своє навчання за цією ж спеціальністю.

         У даний момент з професором, завідувачем кафедри Електричні станції Сивокобиленко Віталієм Федоровичем працюємо над моєю магістреской роботою на тему «Аналіз перехідних процесів електродвигунів власних потреб теплоелектростанції на основі дискретних математичних моделей».

ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ  

Найближчими планами на майбутнє є успішне завершення і захист дипломів за двома спеціальностями, подальше працевлаштування. А ще дуже хочеться побувати в іспаномовних країнах, побачити цей живий народ і поспілкуватися з ними на їхній рідній мові. А для цього спочатку вдосконалити свої знання іспанської мови.