Реферат Постоленко В.О. Реорганізація групи породних відвалів для подальшого формування рекреаційних зон

Постоленко Віталій Олегович

ФАКУЛЬТЕТ ЭКОЛОГІЇ ТА ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

АВТОРЕФЕРАТ

Объект дослідження магістерської роботи

Рис. 1 - Панорама объекту дослідження магістерської роботи

ЗМІСТ

ВСТУП

1. АНАЛІЗ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РЕГІОНУ, ЩО РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ

1.1 Огляд та аналіз екологічної ситуації.

1.2 Вплив породних відвалів на навколишнє природне середовище.

1.3 Поняття рекреаційні зони. Умови їх формування.

1.4 Техногенні ландшафти. Різновиди та форми.

2. ПОРОДНІ ВІДВАЛИ ЯК ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА НАВАНТАЖЕННЯ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

2.1 Поняття шахтна порода та породний відвал. Властивості порід відвалів вугільних шахт.

2.2 Вимоги, методи та нормативно-правові основи

2.4 Можливі напрямки щодо реорганізації породних відвалів шахт.

3. ОБГРУНТУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАПРЯМКІВ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ПОРОДНИХ ВІДВАЛІВ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

3.1 Аналіз впливу переформованих породних відвалів підприємства на екологічне та соціально-культурне становище регіону.

3.2 Вибір, обґрунтування та забезпечення заходів щодо охорони навколишнього природного середовища при формуванні ландшафтів.

3.3 Прогнозування зміни екологічної та соціально-культурної ситуації

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Рисунок 2 – Послідовність створення зони рекреації

( Анімований рисунок містить 10 кадрів; затримка 100; кількість циклів 7; розмір 13 кБ)

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Економічна та екологічна криза міст у Донецькому регіоні, духовна деградація населення перетворили сучасне реальне життя у фантастику, а футурологічні ідеї й проекти в реальну дійсність. Жорсткі умови змушують шукати неординарні шляхи поліпшення екологічної ситуації.

Актуальність розробки плану щодо створення зони рекреації визначається необхідністю економічного та духовного відродження малих населених місць, напрямку розвитку структури цих місць у русло стабільного сталого розвитку, вирішення демографічних проблем, підвищенням екологічної якості життя населення Донецької області та України в цілому.

Розв'язок такої проблеми як забезпечення умов сталого розвитку рекреаційних зон допоможе Донецькій області зайняти лідируюче положення. Необхідно створити діючу експериментальну модель «стійкого», тобто «динамічно розвиненого» територіального утвору. Головна мета проектування полягає в розробці проектної концепції по створенню нового типу рекреаційної зони, що відповідає сучасним завданням економічного підйому, духовного відродження й соціально-екологічного благополуччя населення регіону в цілому. У якості такого експериментального утвору пропонується рекреаційна зона.

Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце займають горні райони, що відрізняються різноманітністю природних ландшафтів, наявністю екстремальних, благо сприятливих та комфортних умов для розвитку різноманітних видів рекреаційної діяльності (від спортивних та оздоровчих до санаторно-лікувальних).

РЕКРЕАЦІЯ (польск. rekreacja – відпочинок, від лат. recreatio – відновлення) – відпочинок та відновлення сил людини, що були втрачені у процесі його трудової діяльності. У цьому значенні термін вживається з 1960-х років у літературі у зв’язку з широкими проблемами організації відпочинку населення

Одним з основних ключових напрямів структурних перетворень в старопромислових регіонах є проведення природоохоронних заходів, направлених на відновлення і поліпшення якостей довкілля, зменшення негативних наслідків господарської діяльності. У індустріально розвиненому місті ця проблема формулюється як формування в межі міста або в приміській місцевості рекреаційних зон, що у свою чергу є важливим чинником створення сприятливих умов для життя людей, відновлення працездатності, підтримки здоров’я та життєвих сил людини.

Однак у промисловому місті необхідність відведення значних площин під рекреаційні зони вступає в противоріччя з високою ціною землі та наявністю на території міста промислових будов. Дослідженню проблем забезпечення функціонування рекреаційних зон в умовах промислового розвитку територій присвячені роботи Амітана В., Кавиршиної В., Харчено Н. [1], Гудзя П. [2], Дубніцького В. [3]. Але залишаються недослідженими проблеми забезпечення розвитку рекреаційних зон промислового міста.

У цей час породні відвали вугільних шахт є візитною карткою Донбасу. Але це не є гарним показником як для вугільної промисловості так і соціально-культурного розвитку регіону. Своєю присутністю вони забруднюють грунт, підземні води, атмосферне повітря та різко знижують естетичну цінність.

Основними чинниками негативного впливу порідних відвалів на природне довкілля є:

· порушення природного ландшафту земної поверхні;

· пилегазове забруднення атмосфери;

· порушення гідрогеологічного режиму прилеглих територій;

· хімічне і радіологічне забруднення грунтів і вод.

Актуальність дослідження різних аспектів у зв’язку з породними відвалами обумовлена, перш за все, їх непотрібністю для міста, бо відвали займають величезні площі, потрібної для інших цілей землі. Поруч з цим, відвальні породи можуть представлять інтерес у якості вторинної мінеральної сировини. Нарешті, в умовах активного розвитку міста як культурно-історичного центра наявність породних відвалів, як вони є зараз, небажана як з естетичної точки зору так і з точки зору здоров’я населення.

Роботи по дослідженню породних відвалів Донецького регіону часто носили розрізнений, часто спеціалізований характер, носили вибірковий, достатньо безсистемний характер. Накопичений матеріал потребує систематизації з урахуванням науково-технічного прогресу.

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПИТАННЯ

У останні роки значний розвиток здобуло вивчення негативного впливу порідних відвалів на навколишнє природне середовище, що пов’язано в першу чергу з постійним збільшенням об’ємів складованої у відвали породи та як наслідок посилення техногенного навантаження на навколишнє середовище.

Детальні результати досліджень цієї проблематики з’являються у 80 рр. минулого сторіччя. Вони пов’язані з такими організаціями як: ВО «Укрвуглегеологія», ДРГП «Донецькгеологія», ВАТ «Донгіпрошахт», проте всі дослідження орієнтовані в першу чергу на оцінку можливості використання породних відвалів у народному господарстві, питання екології в цих роботах розглянуті дуже мало у рамках проектів гасіння та рекультивації териконів. Ці роботи пов’язані з іменами таких дослідників як: Канона Я. Ф., Ганопольський Ф. І., Пелипенко С. А. Частина спеціалізованої інформації знаходиться у міських та районних СЕС.

У більш пізній період з’являються узагальнюючі роботи співробітників різних кафедр ДонНТУ, ДонНАСА, ДонНУ та ін. У цих роботах вже приділяється більш уваги питанням екологічної безпеки порідних відвалів.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – обґрунтувати напрямки екологічних заходів щодо зниження негативного впливу породних відвалів на навколишнє природне середовище на основі вирішення таких завдань:

· аналіз досліджень та практики у сфері створення та функціонування рекреаційних зон;

· розробити еколого-економічні і соціальні вимоги до створення комплексу рекреаційних зон;

· виконати соціологічні дослідження по виявленню напрямів діяльності рекреаційних зон;

· розробити проект рекреаційних зон для реальних умов даного району;

· оцінити соціальний і еколого-економічний ефект від створення рекреаційних зон;

· провести огляд та проаналізувати екологічну ситуацію регіону;

· встановити вплив породних відвалів на навколишнє природне середовище;

· встановити можливі напрямки щодо реорганізації породних відвалів шахт;

· проаналізувати вплив переформованих породних відвалів підприємства на екологічне та соціально-культурне становище регіону;

· провести вибір, обґрунтування та забезпечення заходів щодо охорони навколишнього природного середовища при формуванні ландшафтів;

· провести прогнозування зміни екологічної та соціально-культурної ситуації регіону.

ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ – група породних відвалів та прилеглі до них території та населені пункти.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ – вплив переформування породних відвалів, їх диверсифікація у напрямку створення рекреаційної зони.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ:

· задля огляду існуючих досліджень використовувався аналіз літературних джерел;

· узагальнення результатів досліджень, що були проведені раніше;

· польові дослідження породних відвалів;

· аналітичне та математичне моделювання.

НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ

Дослідження у напрямку ліквідації або зниженні негативного впливу породних відвалів на навколишнє природне середовище ведуться вже не перше десятиріччя. Існує вже з десяток рішень та заходів стосовно цього. Але жоден з них не враховує необхідність регіону в збільшені рекреаційних зон, не ставить соціально-культурний аспект на перший план.

Запропоновані заходи цієї роботи передбачають перш за все значне підвищення соціально-культурного ефекту та зниження негативного впливу породних відвалів на навколишнє природне середовище.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУ

Однією з найбільш актуальних проблем Донбасу є неблагополучна екологічна обстановка, що загострилася у зв'язку з широкомасштабною реструктуризацією вуглевидобувного комплексу, що проводилася тут, і ліквідацією більше 40 вугільних шахт. На значній частині даної території, загальною площею близько 10 тис. км², порушений природний стан ландшафту. У зоні впливу вуглевидобувного комплексу сформувалися специфічні, у тому числі негативні в екологічному відношенні процеси і явища, зв'язані утворенням шахтних відвалів і іншими причинами виробничого характеру. Ліквідація шахт на території Донбасу привела до виникнення і розвитку «вторинних» техногенних процесів, обумовлених закономірними тенденціями природного середовища до досягнення рівноважного стану в умовах залишення порідних відвалів і тому подібне.

Рішення цієї проблеми знаходить своє місце в утворенні на таких територіях зон рекреації. На розвиток таких рекреаційних районів істотний вплив роблять багато чинників, наприклад: рівень економічного розвитку території; транспортна доступність території в межах соціокультурної системи (СКС); наявність достатньої кількості трудових ресурсів; існування системи розселення. Це реальні чинники конкретного процесу розвитку рекреаційного району. З іншого боку, їх відсутність не грає настільки вже істотної ролі і не знімає завдання освоєння певного району як рекреаційний. Основне в цьому процесі – потреба СКС в освоєнні тієї або іншої території, і якщо вона починає освоюватися як рекреаційний район, то проблеми вирішуються незалежно від того, наскільки сприятливі вказані вище чинники.

Первинною причиною районоутворення є потреба соціокультурного освоєння певної території. Вибір конкретного напряму її освоєння залежить від потенціалу території і особливостей соціокультурної системи (СКС). Це може бути індустріальний розвиток, рекреаційний або будь-який інший. Залежно від зробленого вибору починається процес рекреаційного, індустріального або іншого районообразованія. Будь-який з них – лише слідство, приватна форма загального процесу освоєння заданої території.

У випадку з рекреаційним районоутворенням має місце стандартна схема: існує певна територія, якою належить бути освоєною в рамках СКС; якщо її потенціал сприяє розвитку рекреації, то процес починається – і не тому, що виникає гостра потреба відпочивати саме в даному районі і саме такий чином, який пропонує цей район, що несподівано розвинулася. Процес рекреаційного освоєння починається і розвивається лише тому, що прийшов час освоєння території. Вибір же конкретної дороги, дійсно, частково залежить від її потенціалу. Підсумком процесу освоєння є відповідний розвиток території як промислового, столичного або рекреаційного району. Після проходження деякого піку настає стабілізація освоєння у вибраному напрямі: столиця може бути перенесена в інше місто; інтенсивний розвиток промисловості виснажує ресурси території, породжує регіональну екологічну кризу і втрачає темпи і перспективи; рекреація витісняє рекреацію через зростання поліфункциональності і нестабільності регіону. Рекреаційне районоутворення базується на природній основі. Проте природна основа досить надлишкова, а можливості і потреби рекреаційних районів вельми обмежені. Підсумком цього протиріччя є те, що вибір конкретного району під рекреаційне освоєння багато в чому визначається потребами соціокультурного освоєння території. Кандидатів на рекреаційний розвиток серед різних районів значно більше, чим реальних можливостей їх освоєння. Це стосується як початкових стадій освоєння території в рекреаційних цілях, так і етапу підтримки досягнутого рівня рекреаційної освоєнності. Щорічна рекреаційна активність населення СКС – ресурс вельми обмежений, який тому перерозподіляється залежно від потреб цієї соціокультурної системи. Багато в чому процес рекреаційного освоєння територій, нехай навіть дійсно унікальних, визначається особливостями СКС. Освоєння по певних соціокультурних стандартах безумовно на першому місці.

Роль природної основи в процесі формування рекреаційного району не цілком однозначна. І при освоєнні території нового району всім би хотілося мати там свій «Ніагарський водопад». Але в цілому, рекреаційні райони можуть формуватися і на підставі природних ресурсів, катастрофічно несприятливих для розвитку рекреації.

Основні принципи організації та проектування рекреаційних зон полягають у наступному:

· ландшафт не повинен бути одноманітним. Внутрішня різноманітність ландшафту відповідає найважливішій умові його стійкості, екологічним та естетичним вимогам, хоча не завжди відповідає найближчим економічним інтересам. Чергування невеликих ділянок пасовищ, чагарників, лісів, гаїв, водойм, боліт завжди екологічно доцільне;

· із усіх видів реконструкції земель пріоритет треба віддати зеленому покриву, з огляду на його стабілізуючі функції в ландшафті;

· для того, щоб підтримати природну рівновагу, доцільно екстенсивно, «пристосовуюче» використовувати землі. Природні ценози повніше використовують сонячну енергію і воду, ніж культурні ценози, і для умов щодо створення рекоеаційної зони, вони більш ефективні;

· при організації території, призначеної для рекреаційної зони, необхідно враховувати всебічну спряженість її елементів, їх зв`язку через циркуляцію повітряних мас і стоків, які повинні узгоджуватися з переважним напрямком вітру, а також поверхневими і підземними стоками;

· важливим завданням є зниження витрат найцінніших біогенних елементів мінерального харчування з грунту материнської породи, інтенсифікація біологічного кругообігу, а, отже, і підвищення біологічної продуктивності.

Рослинність здатна перехоплювати такі елементи на шляхах їх міграції, відіграючи роль найважливішого біогеохімічного бар'єру. Рекомендується розміщати такі бар'єри з високопродуктивної рослинності у виїмках і долинах. Водойми могли б служити геохімічними пастками для тієї частини біологічно важливих елементів, які не вдалося затримати зеленими бар'єрами. Неугіддя (котловани, насипи, канави, дамби тощо) створюють передумови для формування природної системи з великою різноманітністю складаючих її морфологічних одиниць, які утворилися внаслідок пристосування кожного виду до «своєї» форми рельєфу.

Загальними завданнями проекту планування рекреаційної зони є:

· коректування кордонів зони;

· уточнення функціонального профілю і рекреаційної програми;

· зонування території;

· розробка пропозицій по комплексній організації і охороні природного та антропогенного ландшафту;

· уточнення мережі і функцій територій не рекреаційного профілю, ув'язка з потребами рекреації.

Обов'язково повинні враховуватися і відображуватися всі основні елементи простору, що впливають на загальну планувальну структуру даного району.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Запропоновані заходи, у разі їх втілення на практиці, значною мірою з кращого боку вплинуть на становлення благо сприятливих екологічних умов регіону та зменшення негативного впливу на здоров’я населення.

ВИСНОВОК

Таким чином, екологічні проблеми, що обумовлені наявністю породних відвалів, актуальні для Донецького регіону та мають вивчатися і подалі. У кінцевому результаті магістерської роботи будуть отримані дані щодо необхідних заходів для проведення реорганізації груп породних відвалів для подальшого формування рекреаційної зони.

Дослідження з даного напрямку проводяться й будуть закінчені в грудні 2010 року.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амітан В.Н. Реструктуризація господарського комплексу міст промислово-курортної спеціалізації (на прикладі м. Бердянськ)/ В.Н. Амітан , П.В. Гудзь , В.О. Кавиршина, Н.В. Харчено - Л.: Мереджер, 2002. - №2(18). – С.42-52.

2. Гудзь П.В. Состояние и пути реструктуризации экономики города в составе рекреационного района / П.В. Гудзь - К.: Регіональні перспективи, 1999. - №1(4). – С.60-62.

3. Дубницкий В.А. Розвиток екологічного маркетингу в рішенні проблем старопромислового регіону / В.А. Дубницкий, О.С. Іщенко , О.С. Тимарцев - Л.: Економіка промисловості, 2008. - №4. – С.182-188.

4. Леонов П.А. Породные отвалы угольных шахт / П.А. Леонов, Б.А. Сурначев - М.: Недра, 1970.-112с.

5. Меркулов В.А. Охрана природы на угольных шахта/ В.А. Меркулов - М.: Недра, 1991. - 184с.
6. Панов Б.С., Проскурня Ю.А. Некоторые проблемы экологии Донецкого бассейна/ Б.С. Панов, Ю.А. Проскурня - Тез.докл. Межд. Научно-практической конференции «Стратегия выживания и развития Донбасса».-Донецк, 1996. - с.56.

7. Шапара А.Г. Науково-методичні рекомендації щодо поліпшення екологічного стану земель, порушених гірничими роботами (створення техногенних ландшафтів)/ А.Г. Шапара - Днепропетровск: Моноліт, 2007г. - 270с.

8. Мовчан Я.В. Зеленые коридоры - в будущее/ Я.В. Мовчан - Донецк: Живая Украина, 1998. - №7.

9. Закон Украины «Об охране окружающей природной среды» : [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://rada.gov.ua

10. Закон Украины «О природно-заповедном фонде Украины» : [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

11. Куруленко С.С. Донбасс заповедный/ С.С.Куруленко, С.В.Третьякова. - Донецк: Донецкий филиал Государственного института повышения квалификации и переподготовки кадров Минэкоресурсов Украины, 2003. - 160с.: ил.

Кафедра: «Природоохоронної діяльності»

Спеціальність: «Екологія в гірництві»

Науковий керівник: проф.,к.т.н. Артамонов Володимир Миколайович