Вільно володію російською та українською мовами. Володію англійською мовою в обсязі, достатньому для читання та листування.
Навички програмування:
Дошкільне дитинство
Народився 31 грудня 1987 року в невеликому місті Харцизьк Донецької області. Мої батьки: Шайдт Юрій Євгеньович, Шайдт (Сулима) Віра Іванівна. Я друга і молодша дитина в родині. Брат Станіслав старший за мене на десять років. Напевно, через таку значну різницю у віці ми завжди жили дуже дружно, було повне взаєморозуміння і не відбувалося конфліктів. Коли виникали будь-які скрутні ситуації, я завжди звертався по допомогу до старшого брата. Багатьом у вихованні я зобов'язаний бабусі, Євдокії Петрівні. Завдяки її турботі й увазі швидко навчився читати і писати, грати в шахи.
У віці трьох років почав ходити в дитячий садок «Катюша». Це був чудовий час життя — багато сміху, веселощів, ігор. Особливо запам'яталися зимові «битви»: ми ліпили фортеці і влаштовували снігові бої. Вже тоді я познайомився зі своїми майбутніми однокласниками і товаришами, Віталієм та Михайлом, з якими і зараз спілкуюсь і товаришую. У садку часто брав участь у святах, що значно сприяло моєму подальшому творчому розвитку.
Навчання у школі
У 1995 році я почав навчання в загальноосвітній школі № 23. Освіта давалася мені легко, в класі всі дружили, а перша вчителька, Вікторія Петрівна, була надзвичайною людиною, дуже доброю. У 1998 році я переходжу в 22 школу. Окрім безпосередньо навчання я часто брав участь в олімпіадах з географії та історії (за весь час навчання не пропустив жодної). Величезна подяка вчителям, чий внесок у мою освіту допоміг обрати подальший життєвий шлях, визначив майбутню професію.
У 2003 році перейшов вчитися в Харцизький різнопрофільний ліцей № 2 у фізико-математичний клас. В цей же час вирішив стати програмістом, хоча раніше я більше схилявся до історії та економіки. Але інтерес до комп'ютерних технологій та створення програм (тоді ще на паскалі) переважили, і я почав підготовку до вступу до ВНЗ.
У п'ятому класі з'явилося перше серйозне захоплення — шахи. Я записався до клубу і протягом трьох років приділяв цьому заняттю багато часу. Отримав 2-й розряд, зайняв 2-е місце у міжшкільних змаганнях, але поступово я охолов до шахів. Їх місце зайняло нове хобі: у 1999 я почав активно брати участь в діяльності клубу «Що? Де? Коли?» під керівництвом тренера Анни Сергіївни Бердянської. Наша команда «Інтелект» грала в різних турнірах міського, обласного та українського масштабу. Особливо запам'яталися турніри, що проходили в містах Одеса і Дніпропетровськ. Гра в клубі істотно розширила мій кругозір й інтелект.
Навчання в університеті
У 2005 році я закінчив школу і переді мною стало питання вибору ВНЗ. Батьки бажали, щоб я вчився на спеціальності «Бухгалтерський облік і аудит» у ДонНУ, як і мій брат. Незважаючи на це, мені хотілося стати програмістом. Я вибрав ДонНТУ тому, що він був одним з кращих технічних ВНЗ країни і кращим у Донецьку.
Так я став студентом ДонНТУ першого набору спеціальності «Програмне забезпечення автоматизованих систем та Інтернет» факультету Обчислювальної техніки та інформатики. Незважаючи на старання, наука дається мені нелегко. До того ж позначається те, що я живу в Харцизьку і змушений витрачати багато часу на дорогу. Не зважаючи на це, в 2009 році здав бакалаврський іспит на 4 і отримав відповідний ступінь. Я вирішив не зупинятися на досягнутому результаті та влітку того ж року вступив до магістратури.
У вільний від навчання час читаю книги з історії та статті на спеціалізованих форумах. Мої улюблені теми: Росія в 1900-1923 роках, Перша світова війна і країни Антанти, причини поразок СРСР у перші роки Вітчизняної війни, суперечка між противниками і прихильниками В. Суворова.
Плани на майбутнє
У найближчому майбутньому планую закінчити і захистити гарну магістерську роботу. А поки я підробляю комплектацією комп'ютерів і установкою програмного забезпечення, налаштовую мережі і підключаю Інтернет, тобто виконую роботу типового системного адміністратора. Цілком можливо після університету буду займатися цим на професійній основі. В умовах глобалізації та приходу іноземних компаній на територію України хотілося б покращити володіння англійською мовою до рівня, достатнього для вільного спілкування.