Журавель Олександр Вікторович

Я, Журавель Олександр Вікторович, народився 10 червня 1989 року в місті Донецьку. У два роки мене віддали в яслі, чесно відходив цілий рік, щоправда більше нічого не пам'ятаю. У три роки відвели в дитячий садок «Казка», там було дуже цікаво і весело. Поступово навчився читати рахувати й писати. Як і всі діти любив гуляти, грати у футбол і кататися на велосипеді.

1 вересня 1996 року привели мене до порога загальноосвітньої школи № 1 м. Донецька.

Перший у моєму житті дзвінок, перше урочисте шикування. Тоді ж мене, і наш перший клас, познайомили з нашим першим вчителем Людмилою Іванівною. Вона нас багато чому навчила: як правильно читати, писати, малювати, розмовляти, і звичайно як правильно себе вести. Вона була професіоналом своєї праці.

Я дуже любив спорт і тому в 5 класі пішов на плавання. Через рік почав займати великим тенісом, не професійно правда, а так для себе, для задоволення. Під час навчання в школі я побував у багатьох різних гуртках, але надовго ніде не затримувався. Зате придбав корисні навички і нових друзів. Активно брав участь у КВК та інших культурно–масових заходах. Був активним учасником в змаганнях між класами, часто займали призові місця.

Вже в 11 класі я визначився з вибором ВНЗ в якому би хотів провести свої наступні студентські роки, ним став Донецький національний технічний університет, але вибір факультету виявився не випадковим, мені радили мої друзі, надійшли роком раніше, але найважливіші рекомендації дали мої батьки.

Закінчивши в 2006 році школу, я успішно здав рейтинги і став студентом Електротехнічного факультету ДонНТУ.

Мені добре запам'ятався перший день, 1–е вересня 2006 р. У цей день я вперше як повноправний член студентського товариства переступив поріг ДонНТУ і заблукав серед численних сходів і довгих коридорів третього корпусу, як і всі інші. Перша пара була опрацювання з математики, вів її професор Откідач Віктор Васильович, він одразу дав нам писати контрольну. Коли закінчилися всі пари ми пішли всі разом гуляти, познайомиться один з одним.

Перша сесія це незабутньо, стільки емоцій, адреналіну, страху і безсонних ночей.

Моє студентське життя почалося досить бурхливо і цікаво. По початку не просто було пристосуватися до різноманіття предметів і нового життя, але, доклавши достатньо зусиль, вдалося витягнути на стипендію, як у першому, так і в наступних семестрах навчання на бакалавра.

У 2010 році здав державний іспит на «відмінно» і отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання » завдяки досить високому середньому балу я зміг пройти на бюджет в магістратуру, де продовжую зараз навчання. Зараз я займаюся своєю магістерською роботою на тему «Динамічні моделі вимірювальних трансформаторів струму» під чуйним керівництвом професора Курінний Едуард Григорович.

При вимірі струмів які протікають виниакє динамічна похибка, яка обумовлена інерційністю трансформаторів струму. Цю похибку необхідно оцінити та скорегувати. У системах електропостачання таке завдання виникає при запису коливань електричного навантаження, несинусоїдних струмів конденсаторних установок і замикання на землю в мережах з ізольованною нейтраллю, імпульсних струмів. Як видно з короткого опису моєї теми, вона досить цікава та актуальна.

Життя студента – незабутній час, яка навчила мене бути самостійним, відповідальним та впевненим у собі.

Плани на майбутнє не дуже й хочеться розголошувати, але першочерговим завданням є успішний захист дипломного проекту.

Також пріоритетною метою є пошук перспективної та цікавої роботи, яка приносила б не тільки фінансове, а й моральне задоволення.