З початком нового тисячоліття над людством особливо гостро настала загроза все об’ємлючої екологічної кризи. Головна причина криэться в неконтрольованому, стихійному, екологічно необгрунтованому розвитку агропромислового комплексу з інтенсивним використанням усіх природних ресурсів [1]. В наслідок розвитку екологічно небезпечних галузей промисловості і надмірної разоранності земель значно погіршилися умови забезпеченності территорільної єдності природних ландшафтів.
Екологічна мережа — нова форма охорони природи, яка дозволяє врахувати потребу як дикої природи, так і людського суспільства, є важливим механізмом забезпечення збереження біорізноманіття та повноцінного і сталого розвитку регіонів, створюється шляхом об'єднання об'єктів природно-заповідного фонду та інших особливо цінних територій для збереження і відновлення якості навколишнього середовища
Створення екологічних мереж є, на сьогоднішній день є найбільш ефективною формою збереження ландшафтного та біологічного різноманіття для регіонів і країн, де так звана дика природа представлена у вигляді сильно фрагментованих ділянок природного вмісту серед загального простору антропогенно-трансформованих ландшафтів. Екологічний сенс такої ситуації полягає в тому, що природні території, оточені істотно перетвореними людською діяльністю ландшафтами і, внаслідок того, що втратили просторовий зв'язок один з одним, з плином часу неминуче [2] втрачають свою біологічну різноманітність через неможливість генетичного і біогеохімічного обміну між собою, і поступово зливаються за своїми біологічними характеристиками з навколишнім їх середовищем.
полягає в тому, що за даними останніх десятиліть в Україні знижується кількість територій незайманої природи. Луганська область відноситься до територій з високим ступенем фрагментації природних територій, що ускладнює процес міграції організмів між собою і, як наслідок, знижує біорізноманіття регіону.
побудувати Модельну (попередню) схему регіональної екологічної мережі Луганської області на основі комплексної оцінки її структурних частин.
вперше для Луганської області дається модельна схема регіональної екологічної мережі та комплексна оцінка її структурних частин.
Екологічна мережа [3] — єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення навколишнього середовища, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць проживання зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України, що підлягають особливій охороні
Територіальні елементи екомережі зручно проектувати, прив'язуючи їх до басейнів великих річок та їх приток, тому нами було запропоновано поділ досліджуваної області на Сіверськодонецький (91% території області) і Азовський (9%) регіональні водозбори. Перший ділиться на 19 локальних водозборів, які займають 1936008 га, другий — на 7, загальною площею 162520 га. Структура даних елементів подано в таблиці 1 і 2 відповідно.
Таблиця 1 — Структура Сіверськодонецького регіонального водозбору
Водозбори | Байрачні ліси | Долинні ліси | Дубові ліси | Терасні ліси | Степові ділянки | Об'єкти ПЗФ, га |
р.Жеребець | 2300 | 10060 | — | 7210 | 600 | 284,22 |
р.Красна | 10600 | 36260 | 11580 | 15230 | 2200 | 11889,71 |
р.Борова | 3300 | 20220 | 25000 | 42500 | 1900 | 5499,2 |
р.Айдар | 29060 | 75919,6 | 1180 | 22200 | 5500 | 8671,6 |
р.Євсуг | 2900 | 32550 | 3700 | 3250 | 1800 | 795,2 |
р.Деркул | 11900 | 32390 | 11200 | 12060 | 3200 | 30878,7 |
р.Камишна | 4500 | 10760 | — | — | 2300 | 3384,12 |
р.Уразова | 1800 | — | — | — | 2700 | — |
р.Северский Донець | 900 | 19430 | 3600 | 200 | 750 | 22,0 |
р.Біленька | 5200 | 4710 | — | — | 520 | 21,2 |
р.Луганка | 1900 | 12360 | — | — | 2650 | 18,72 |
р.Лозова | — | — | — | — | 450 | — |
р.Біла | 6100 | — | — | — | 1200 | 2765,47 |
р.Ольхова | 2200 | 19700 | — | — | 1400 | 2771,7 |
р.Суха | 3800 | 11200 | — | — | 1500 | — |
р-н Суходольск | 6400 | 9500 | — | — | 1300 | 90,0 |
р.Велика Каменка | 6200 | — | — | — | 7000 | 1528,53 |
Таблиця 2 — Структура Азовського регіонального водозбору
Водозбори | Байрачні ліси | Долинні ліси | Дубові ліси | Терасні ліси | Степові ділянки | Об'єкти ПЗФ, га |
р.Кринка | 900 | — | — | — | 200 | — |
р.Міус | 11000 | — | — | — | 1500 | 1417,8 |
р.Горіхова | 2800 | — | — | — | 1000 | — |
р.Нагольна | 8300 | — | — | — | 4000 | — |
р.Кундрюча | 7000 | — | — | — | 100 | — |
витоки р.Тузлов | — | — | — | — | 650 | — |
р.Крепка | — | — | — | — | 320 | — |
На території області нами виділено 734 природних ядра, з яких 353 припадає на долинні ліси, 165 — на байрачні, 12 — на соснові, 15 — на дубові, 193 — на степові ділянки.
Середня площа долинних лісів по локальних водозбору Сіверськодонецьку регіонального водозбору становить 16831,1 га, байрачних — 5529,5 га, дубових — 2961, соснових — 5402,6, степових ділянок — 1973,2 га. Типологічне різноманітність Азовського регіонального водозбору представлено, в основному, байрачними лісами, середня їх площа становить 4285,7 га, і степовими ділянками — 1110 га.
Аналіз типів рослинності за водозбору показав, що долинні ліси займають 48,5%, байрачні — 20,5%, соснові — 15,6%, дубові — 8,5%, а степові ділянки — 6,9% площі потенційних природних ядер області
Таким чином основну средоформувальну функцію виконують долинні ліси [3]. Це пояснюється тим, що подані вони, в більшості, штучними лісами. Степові ландшафти найменше представлені в даній галузі і перебувають у найгіршому стані, тому потрібні радикальні дії з відновлення та розширення їх площ.
Подальше дослідження проводили по локальному водозбору по річці Айдар, так як він є найбільшим за площею і біорізноманіття в Луганській області. Тобто, з точки зору створення регіональної екологічної мережі, це найбільш перспективна територія
Айдарський водозбір розташований в [4] лівобережній частині Сіверськодонецьку регіонального водозбору. Його площа становить 446270,0 га. Типологічне різноманітність його природних ядер представлено долинною лісами, загальною площею 75919,6 га, байрачними — 29060 га, сосновими — 22200 га, дубовими — 1180 га, а також степовими ландшафтами — 5500 га На території Айдарського водозбору розташовано 18 об'єктів природно-заповідного фонду України різних типів і площ, загальною площею 8671,6 га. Середня площа об'єктів складає 481,76 га. Серед представлених елементів державне значення має комплексний пам'ятник природи ,,Айдарська тераса”, площею 100 га. На території розглянутого водозбору розташовуються 114 природних ядер локального рівня долинних лісів, середньою площею 665,96 га, 36 ядер байрачних лісів — 807,22 га, 2 ядра дубових — 590 га, 2 ядра соснових — 11100 га, 18 ядер степових ділянок — 305 , 56 га.
Структура Айдарського водозбору представлена в таблиці 3.
Таблиця 3 — Структура Айдарського водозбору
Тип природних ядер | Кількість ядер | Загальна площа (га) | Середня площа |
Байрачні | 36 | 29060,0 | 807,22 |
Долинні | 114 | 75919,6 | 665,96 |
Дубові | 2 | 1180,0 | 590,0 |
Соснові | 2 | 22200,0 | 11100,0 |
Степовіділянки | 18 | 5500,0 | 305,56 |
Об'єкти ПЗФ | 18 | 8671,6 | 472,95 |
Визначення екологічного потенціалу передбачає оціночну характеристику просторової структури регіональної екологічної мережі, головні показники якої — кількість коридорів в екомережі та її топологічна характеристика.
Екологічний коридор [5] — територія певної довжини, що містить у своєму складі непорушені або малопорушені природні або рекультивовані елементи природних екосистем, властивих даному регіону, яка призначена для міграції видів з метою їх подальшого поширення [3]. Поняття екологічного коридору трохи ширше, ніж просто ділянка лісових земель витягнутої форми, у своєму просторовому вираженні він може бути представлений як окремої лісосмугою, що сполучає дві ділянки з найбільш максимальною кількістю біологічних видів, так і всією долиною річки.
Топологічна характеристика дуже важлива для визначення основної функції здатності до міграції між структурними елементами — біоцентрами за допомогою екологічних коридорів.
На підставі біоцентрично-мережевої схеми, розробленої нами [4], була складена матриця екологічних коридорів водозбору річки Айдар.
Біоцентрично-мережева схема представлена на рисунку 1.
Рисунок 1 — Біоцентрично-мережева схема.
Для показника центральності біоцентра розраховується індекс Бічема за формулою
де Ni - кількість біоцентрів у водозборі;
Si - кількість коридорів, які пов'язують даний біоцентр з усіма іншими біоцентрамі у водозборі.
Отримані дані зведені в таблицю 4
Таблиця 4 — Матриця екологічних коридорів Айдарського водозбору
№ біоцентру | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | сумма | Ri |
1 | — | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 4 | 3 | 3 | 4 | 5 | 6 | 34 | 0,47 | 2 | 1 | — | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 4 | 3 | 3 | 4 | 5 | 6 | 32 | 0,48 | 3 | 2 | 1 | — | 2 | 3 | 2 | 3 | 5 | 4 | 4 | 5 | 6 | 7 | 32 | 0,36 | 4 | 1 | 1 | 2 | — | 1 | 1 | 2 | 4 | 3 | 3 | 4 | 5 | 6 | 42 | 0,48 | 5 | 2 | 2 | 3 | 1 | — | 2 | 3 | 5 | 4 | 4 | 5 | 6 | 7 | 32 | 0,36 | 6 | — | — | 7 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | — | 1 | 3 | 2 | 2 | 3 | 4 | 5 | 26 | 0,59 | 8 | 2 | 2 | 3 | 2 | 3 | 1 | — | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 24 | 0,62 | 9 | 4 | 4 | 5 | 4 | 5 | 3 | 2 | — | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 38 | 0,38 | 10 | 3 | 3 | 4 | 3 | 4 | 2 | 1 | 1 | — | 1 | 2 | 3 | 4 | 28 | 0,52 | 11 | 3 | 3 | 4 | 3 | 4 | 2 | 1 | 2 | 1 | — | 1 | 2 | 3 | 26 | 0,55 | 12 | 4 | 4 | 5 | 4 | 5 | 4 | 3 | 3 | 2 | 1 | — | 1 | 1 | 33 | 0,43 | 13 | — | — | 14 | 5 | 5 | 6 | 5 | 6 | 4 | 3 | 4 | 3 | 2 | 1 | — | 1 | 40 | 0,36 | 15 | 6 | 6 | 7 | 6 | 7 | 5 | 4 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | — | 50 | 0,29 | 16 | — | — | 17 | — | — |
Аналізуючи таблицю, можна зробити висновок, що головним є біоцентр № 8, тобто має найкращу зв'язок з іншими біоцентрамі в межах даного водозбору
Локальний водозбір р. Айдар — територія з найбільшою різноманітністю природної природи, а значить грає ключову роль у створенні регіональної екологічної мережі Луганської області.
Надалі планується подібним чином оцінити всі локальні водозбори області, на підставі чого побудувати модельну схему регіональної екологічної мережі луганської області.
Робота проводиться в рамках Закону України ,,Про екологічну мережу” [6], а також ЗУ ,,Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на період до 2020 року”[7].
Створення регіональної екологічної мережі Луганської області - великий крок вперед для екологізації майбутнього, це дозволити підсилити функції самовідновлення природи.
За даними проведених досліджень встановили можливість і необхідність створення регіональної екологічної мережі даній області.
На даний момент магістерська робота не завершена, ведуться дослідження і обробка отриманих даних. Заплановане закінчення роботи - грудень 2011.