Я, Лісєєнко Віталій Володимирович, народився 18 жовтня 1988 року в місті Алчевську Луганській області.
Батько, Володимир Іванович Лісєєнко, працював головним механіком на ВАТ «Шахтобудівельник», зараз пенсіонер. Мати, Валентина Олександрівна Лісєєнко, працювала начальником відділу обліку та звітності в Алчевській ОДПІ, зараз пенсіонер. Сестра, Лариса Володимирівна Назарова (Лісєєнко), працює виконавчим директором ПП «Плазма». Перш за все, я хочу виразити мою подяку і пошану моїм батькам і сестрі, які завжди були поряд і доклали значні зусилля до мого виховання.
З самого дитинства я ріс спокійною, слухняною, але дуже непосидючою дитиною. Немало часу зі мною проводила бабуся. У 4 роки я почав ходити в садок «Алые паруса», який знаходився в 50-ти метрах від мого будинку. Мені дуже поталанило, оскільки вихователькою там працювала наша сусідка, Тетяна Миколаївна Ковальова, з якою ми дружимо сім'ями. Садок почав в мені розвивати конструкторські здібності: я постійно збирав машинки, лагодив їх.
Знаходячись у садку, я навчився читати і рахувати, бути комунікабельним з однолітками.
Перша зустріч з комп'ютером відбулася років в 6 на роботі у мами. Мені було дуже цікаво набирати якісь слова та тексти. Вже тоді чомусь хотілося працювати на комп'ютері.
Настав 1996 рік і потрібно було вступати до школи. Вибір школи був нетривалим, тому що я жив в новому районі. І ось я поступив в 1-й «В» клас загальноосвітньої школи №2 м. Алчевська.
З першого класу в мене прокинулися математичні схильності, я постійно вирішував задачки в класі швидше за всіх. Решта предметів не відставала від математики.
Прийшов час переходу з 3-го в 5-й клас і батьки почали думати про мій перехід у саму кращу школу міста. І вже у вересні 1999 року я сидів за партою в Алчевській багатопрофільній гімназії та вчився в класі «А» з математичним ухилом. У період з 3-го по 6-ий класи займався настільним тенісом, але особливих успіхів у ньому не досяг і покинув секцію.
Починаючи з 7-го класу, я ходив на олімпіади з математики та фізики. Займав призові місця в місті. Найголовнішими моїми досягненнями були: 2-е місце (2003 рік) і 3-е місце (2006 рік) з фізики в інтелектуальних турнірах імені Л.М. Лоповка, який проходив в Луганську на базі Луганського національного університету ім. Т.Г. Шевченко. У 2003 році всім переможцям цього турніру пощастило поїхати до Донецька на екскурсію. Це була моя перша зустріч з Донецьком, і, як виявилось, не остання.
Вчитися було цікаво, оскільки нас оточували професійні вчителі, які намагалися розвинути у нас всі наші таланти. Вчився я відмінно всі шкільні роки. Почав постійно займатися в спортзалі з 2004 року, оскільки спорт дуже сильно впливає на становлення характеру і здоров'я.
У 9-му класі з'явився величезний інтерес до програмування, трапилося це завдяки однокласникові, який показав мені пару прикладів жартівливих програм, написаних на Visual Basic. Дізнавшись про мою зацікавленість, він приніс мені книгу «Visual Basic 6.0. Учбовий курс», яку я прочитав і зробив безліч прикладів, а також своїх невеличких програм, але основи програмування тоді я не пізнав в цілому.
Підійшов 11-й клас, і потрібно було визначатися з вибором університету. У мене був вибір між Донбаським державним технічним університетом (ДонДТУ) і Донецьким національним технічним університетом (ДонНТУ). Порадившись з батьками, вирішив поступати в обидва на однакові спеціальності.
У 2006 році закінчив школу із золотою медаллю, одним з екзаменів з вибору була інформатика, для здачі якої я написав тест-програму по правилах ТБ в кабінетах інформатики, використовуючи VBA.
Вступивши спочатку в ДонДТУ по співбесіді, я поїхав до Донецька і там, склавши успішно іспити, втупив до ДонНТУ на факультет обчислювальної техніки та інформатики (зараз – факультет комп’ютерних наук та технологій), на спеціальність «Програмне забезпечення автоматизованих систем», на бюджетну форму, де і упевнено вирішив продовжити навчання.
Вступивши в ДонНТУ, мені довелося переїхати до Донецька, оскільки їздити з Алчевська дуже далеко. Я оселився в гуртожитку №9, який потім став моїм другим домом.
Перші дні в університеті були складними. Все було новим: предмети, викладачі, друзі, знайомі.
На першому курсі величезне враження залишили два предмети: вища математика, яку викладав найпрофесійніший викладач математики - Анатолій Єфремович Скворцов, і перший предмет за фахом – основи програмування та алгоритмічні мови. На першому вступному тесті з основ програмування я показав не дуже хороші знання, що і штовхнуло мене старанно займатися самостійно, за що вдячний Дарині Олександрівні Гріщенко. Надалі я здавав лабораторні роботи одним з перших.
Вчився я добре. Багато предметів з професійної підготовки вчив із задоволенням. Але були предмети, які мені не подобалися, загалом це були загальні гуманітарні предмети.
Спілкування з одногрупниками переросло в дружбу. Важливими чинниками перебування в університеті стали: участь у різних культурно-масових заходах, тематичні конференції, зустрічі з діячами науки і представниками бізнесу.
Не припиняв свої заняття спортом і в університеті. Зібравши компанію, ми ходили 3 рази на тиждень вранці до манежу ДонНТУ.
Одна з важливих подій мого життя - отримання водійських прав категорії «В» в 2009 році, після чого почалося моє «автомобільне» життя.
Починаючи з 2-го курсу, у нас було право вибору деяких предметів для вивчення. Я завжди вибирав англійську мову за професійною підготовкою, а також предмети, що цікавлять мене: «Програмування інтернет», «Програмування мобільних систем», «Програмування систем з сервером БД».
В період навчання на 3-му курсі я самостійно вивчив мову C#, на якій згодом написав більшість своїх курсових робіт. Найцікавіші курсові роботи були з предметів: «Бази даних», «Теорія операційних систем», «Методи і способи комп'ютерних інформаційних технологій», «Інформаційна безпека автоматизованих систем».
Виробнича практика, яку я проходив після 3-го курсу запам'яталася, оскільки я її провів в IT-відділі ДОФ «Укрсоцбанк».
Протягом 4-х років навчання я добре вчився, що дало мені можливість отримати диплом бакалавра з відмінністю і поступити в магістратуру на бюджетну форму навчання в 2010 році.
Своїм науковим керівником я вибрав Зорі Сергія Анатольовича, а темою магістерської дисертації - «Дослідження можливості ефективної реалізації синтезу реалістичних зображень рельєфів і ландшафтів на спеціалізованих паралельних обчислювальних системах». Я думаю, що ця робота підвищить мій кваліфікаційний рівень, оскільки вона пов'язана з однією з новітніх технологій - CUDA. Це технологія від компанії Nvidia, призначена для розробки програм для масивно-паралельних обчислювальних пристроїв.
В найближчому майбутньому я планую успішно захистити магістерську дисертацію і отримати диплом в області комп'ютерних наук. Я думаю, що знання, навички та досвід, отриманий за час навчання в ДонНТУ, сприятимуть моєму особовому і кар'єрному зростанню.
Після закінчення університету я планую знайти цікаву, високооплачувану роботу в області інформаційних технологій. Також думаю здобути другу вищу освіту: економічну або юридичну для розширення своїх поглядів і мислення.
У подальшому майбутньому хотілося б виїхати за кордон на постійне місце проживання і організувати фірму з розробки програмного забезпечення або надання IT-послуг.