Медведєв Кирило Володимирович

Факультет комп'ютерних наук і технологій
Кафедра електронних обчислювальних машин
Спеціальність: Комп'ютерні системи та мережі
Тема випускної роботи:
Розробка та дослідження структури навігаційної системи на базі FPGA-технологій Науковий керівник: Зінченко Юрій Євгенович

Автобіографія

Дитинство

27 квітня 1989 - день мого народження. Я - корінний донеччанин, але своєю другою батьківщиною вважаю місто Туапсе, розташоване на березі Чорного моря. Дитинство моє проходило на руїнах колись великої країни, в епоху тотального беззаконня і свавілля, як зараз люблять називати - лихі 90-і ... Складний і важкий час, але мої батьки робили все, щоб я цього не відчував. Тому ці роки запам'яталися мені благополуччям і свободою. Як і всі діти в цьому віці, я був звичайною безтурботною дитиною і не думав про завтрашній день.

Отроцтво

1 вересня 1996 - пішов у загальноосвітню школу № 70, пізніше перейменовану в Донецьку гімназію № 70. Навчання давалося досить легко, про що свідчать багаторазові призові місця волімпіадах з історії, географії, хімії. З ранніх років навчання почав проявлятися мій непоступливий характер і моя впертість для досягнення конкретних цілей. Кінцевим підсумком навчання в гімназії стала золота медаль.

Юність

27 квітня 2006 - був прийнятий до лав студентів Донецького національного технічного університету, якраз на своє сімнадцятиріччя. Пройшов по рейтингах на бюджетну форму навчання на спеціальність "Комп'ютерні системи і мережі" факультету обчислювальної техніки. Вибір ВУЗу був обумовлений відсутністю гідних альтернатив в області. Особливої ??радості не відчував, тому що по-перше: це був черговий етап, а не мета, а по-друге: хотів стати більше юристом, ніж комп'ютерним інженером. Проте, вивчивши попит і пропозицію на ринку праці, зрозумів, що майбутнє саме за IT. Перший рік навчання пройшов досить цікаво, але я постійно замислювався, чи правильно я зробив, що надійшов на ВТ, адже батько рекомендував мені йти "по його стопах", на гірничо-геологічний факультет. Як мені тепер здається, "мізки б вправили" і тут, і там, але тут це намагалися робити і, в кінцевому підсумку - зробили, більш інтелектуальні та кваліфіковані фахівці. За першим роком були ще три, протягом яких було пройдено і зроблено чимало. З цього часу починається моє знайомство з чудовим чоловік і за сумісництвом науковим керівником - Зінченко Юрієм Євгеновичем.

Влітку 2009 року в ході практики працював програмістом на ТОВ "НВП Геотехсервіс". Надалі, моя амбітність і бажання працювати з людьми призвели до того, що керівництво призначило мене заступником технічного директора із зовнішньоекономічних зв'язків.

Початок літа 2010 року - вступ на магістратуру. Опинився в числі 12 щасливчиків, які пройшли на бюджетну форму навчання. Було отримано диплом про базову вищу освіту і кваліфікація бакалавра комп'ютерної інженерії.

Кінець літа 2010 року - вступ до ДонНУ, на економічний факультет. На відміну від більшості однолітків, другу вищу освіту я вибрав не тому, що дві скоринки, набагато краще, ніж одна. Працюючи заступником технічного директора із зовнішньоекономічних зв'язків, я постійно відчував дефіцит знань у галузі економічної теорії, менеджменту, міжнародної організації. Тому прийняв виважене рішення про вступ на спеціальність "Міжнародна економіка".

Плани на майбутнє

Життям, як і будь-яким іншим процесом, потрібно правильно керувати. Одним з елементів управління є ретельне планування, тому я виділяю коротко-, середньо- і довгострокові цілі.

У короткостроковій перспективі: отримання диплома магістра в ДонНТУ та бакалавра в ДонНУ; доведення рівня англійської до вільного володіння мовою; складання міжнародних іспитів FCE, CAE, IELTS; реалізація і просування існуючих бізнес проектів.

Далі я збираюся пройти стажування в країнах Америки чи Європи, щоб отримати міжнародний досвід і здати іспит CPE. Головне у середньострокових планах - це не тільки знайти можливості і сили, для їх здійснення, але і вибрати правильний час. Одного разу, один мій друг сказав, що для нього перспективи розвитку бізнесу в Україні рівнозначні плетінню кошиків де-небудь на Гоа. Але, такий підхід, не дає стимулів для розвитку. Я вважаю, що, незважаючи на всю принадність зарубіжного життя в розвинених країнах, реалізовувати свої амбіції треба саме на Батьківщині.

Мої довгострокові наміри досить туманні. Перш за все, вони будуть формуватися під впливом інших факторів. Але одне я знаю точно, якщо є мета і є курс - буде і результат.