Головна ДонНТУ   Портал магістрів ДонНТУ
Фізико-металургійний факультет Кафедра "Промислова теплоенергетика"
РУС ENG
Магістр ДонНТУ - Дрюк Ганна Геннадіївна

Дрюк
Ганна
Геннадіївна

Факультет:

Фізико-металургійний

Кафедра:

Промислова теплоенергетика

Спеціальність:

Енергетичний менеджмент

Тема магістерської роботи:

Дослідження ефективності використання зовнішньої та внутрішньої теплоізоляції огороджувальних конструкцій для різних типів будівель та розробка рекомендацій щодо її використання

Науковий керівник:

доц., к.т.н. Грідін С.В.


e-mail: nuro4ka888@mail.ru


АВТОРЕФЕРАТ

ВСТУП

Сучасна цивілізація не може відмовитися від споживання енергії, тому єдиним виходом з цієї ситуації є її раціональне споживання.

Сьогодні житлові будівлі є колосальними споживачами енергії, тому енергозбереження в будівництві набуло великого значення. В умовах зростання цін на енергоносії, теплоізоляція - одне з рішень збереження тепла, зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище і разом з тим економії грошових коштів. При використанні того чи іншого теплоізоляційного матеріалу, необхідно пам'ятати, що даний захід має бути ефективним і економічно вигідним.

АКТУАЛЬНІСТЬ

Для створення комфортних умов у приміщенні, а також для економії енергії і грошових коштів, все частіше використовують внутрішню і зовнішню теплову ізоляцію. При утепленні будинку, як із зовнішньої, так і з внутрішньої сторони використовуються різні теплоізоляційні матеріали.

Вкрай важливими є питання взаємодії сучасної теплової ізоляції з навколишнім середовищем (зовнішня теплоізоляція повинна бути захищена від несприятливого впливу дощу, снігу, сонячної радіації та інших атмосферних впливів), пошук матеріалів, які будуть відповідати екологічним вимогам і вимогам соціального комфорту.

Теплоізоляція - невід'ємна частина сучасної енергетики, тому її вибір і застосування - важлива проблема, яка потребує вирішення.

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ

Основним завданням магістерської роботи є дослідження ефективності використання внутрішньої і зовнішньої теплоізоляції огороджувальних конструкцій для різних типів будівель, з метою розробки рекомендацій щодо її використання. Також необхідно визначити яке утеплення більш ефективне: внутрішнє, зовнішнє, чи і те, і інше одночасно.

ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ

У холодний період року в результаті різниці внутрішньої й зовнішньої температур відбувається передача теплоти з будівлі в навколишнє середовище. Передача теплоти здійснюється, з одного боку, теплопередачею будівельних конструкцій, з іншого боку - за рахунок проникнення повітря через шви, стики, нещільність вікон, дверей. Ця теплота є втраченої (тепловтрати).

Тепловтрати будівлі залежать від:

  • її геометричних розмірів;
  • теплотехнічних властивостей будівельних конструкцій;
  • температури внутрішнього і зовнішнього повітря;
  • повітропроникності швів, довжини відкриваються частин вікон і дверей.

На тепловтрати також впливають всі величини, що характеризують тепловий режим будинку. Крім температури зовнішнього повітря, фактором, що сприяє тепловтратам, є швидкість вітру і вологість зовнішнього і внутрішнього повітря. На тепловтрати впливає також сонячне випромінювання та інші метеорологічні фактори.

Для того, щоб тепловтрати знижувалися, використовують теплоізоляційний матеріал, який у свою чергу, підвищуючи опір теплопередачі стіни, має великий вплив на вологісний режим огородження. Неправильно встановлений утеплювач може призвести до зниження санітарно-гігієнічних характеристик стіни і всього приміщення, викликавши значне підвищення вологості, тому дуже важливо правильно утеплювати приміщення, щоб уникнути несприятливих наслідків.

При внутрішньому утепленні стіна, розташована перед утеплювачем, знаходиться в зоні негативних температур, яка почасти захоплює і власне утеплювач (рис. 1). Крім того, порушується природна дифузія водяної пари, і створюються умови для утворення конденсату в товщі конструкції на кордоні утеплювача і стіни.

Слід звернути увагу на той факт, що при внутрішньому утепленні практично неможливо встановити теплоізоляційний матеріал в місцях примикання перекриттів до зовнішньої стіни. Тут утворюються "містки холоду", причому втрати тепла в цих зонах можуть перевищувати втрати через іншу площу стіни.

При зовнішньому утепленні зниження температури по товщині стіни відбувається досить повільно і плавно. Різке падіння температури спостерігається ближче до зовнішньої сторони, а зона негативних температур розташовується в товщі шару додаткової теплоізоляції (рис.2).

Розташування щільних, погано пропускаючих водяні пари матеріалів зсередини, а легких і пористих зовні сприятливо впливає на вологісний режим стіни і не створює умов для скупчення в ній вологи. Якщо теплоізоляційний матеріал надійно захищений від атмосферного впливу (дощу, снігу, сонячної радіації), така стіна протягом всього року зберігає високі теплозахисні властивості.

З точки зору підтримки нормального температурно-вологісного режиму, утеплення з зовнішнього боку стіни є оптимальним. Однак цей процес відрізняється підвищеною складністю і трудомісткістю, вимагає ретельного підбору оздоблювальних матеріалів, а також штукатурних і клейових складів.

Необхідно відзначити, що в магістерській роботі я приділила увагу також:

  • огляду ринку сучасної теплоізоляції;
  • визначенню переваг і недоліків застосування внутрішньої і зовнішньої теплової ізоляції огороджувальних конструкцій;
  • визначенню економічної ефективності використання різних видів теплоізоляції в різних типах будівель;
  • розробці рекомендацій щодо використання зовнішньоїі внутрішньої теплоізоляції огороджувальних конструкцій.

Не можна не відзначити, що в даний момент магістерська робота ще не готова, тому наведений вище матеріал може бути змінений, тому що він буде коригуватися, доповнюватися, досліджуватися більш детально.

Copyright © Дрюк Ганна, 2011