Автобіографія

---

ДИТИНСТВО

Я, Бровко Марина Володимирівна, народилася 6 листопада 1989. в місті Донецьк. Протягом всього прожитого життя ніколи не міняла місця проживання - навчалася і дорослішала в улюбленому мегаполісі. Ходила в дитячий сад, де мене навчали поглибленому англійському. Також в дитячому саду, на Новорічному ранку, я вперше спробувала себе у ролі ведучої заходу та солістки танцю. Мої близькі дуже пишалися мною, незважаючи на те, що у звичайні дні я була непосидючою, балакучою дитиною, била посуд, шкодила і нерідко своєю поведінкою в дитячому саду змушувала виховательку викликати батьків для з'ясування причин моїх пустощів. Ще тоді я успішно розвивала задатки лідерства - мені подобалося командувати іншими дівчатками і хлопчиками, агітувати їх на всілякі витівки. Нешкідливі, звичайно.
Моя сім'я: мама, Шилкина Ельміра Артемівна, народилася 12 березня 1965р.; Сестра, Бровко Юлія Володимирівна, 13 грудня 1986р. і бабуся - Каюн Діна Миколаївна, 27 жовтня 1938р.
У дитинстві я іноді засмучувалася, що у мене така ось невелика сім'я - немає, як у інших діток, хресних з подарунками, дідусі, тата. Але незабаром зрозуміла, що найцінніше у моєму житті - моя улюблена і любляча сім'я, мій тил і фортеця.

ШКОЛА

Я ходила до школи № 32, яка знаходилася зовсім близько від мого будинку. Але й ця обставина не заважала мені завжди запізнюватися. Вчителі були хороші, але після 9 класу я перейшла в приватний економічний ліцей (ДГЛ «Меркурій»), за що дуже вдячна моїй мамі. У ліцеї класи були сформовані по 9-10 чоловік, приділялося більше уваги кожному учневі. З нами працювали професіонали, вчили вчитися, прищеплювали любов до літератури, пропагували сімейні цінності.
У 11 класі, за підсумками внутрішніх виборів, мене призначили очолювати Парламент. Ця посада, що передбачає виконання важливих управлінських функцій, накладала особливі зобов'язання і визначила надалі модель моєї поведінки, виховала найкращі материнські якості.
У 15 років я влаштувалася на свою першу роботу. Це були дві нічних зміни офіціанта - по п'ятницях і суботах, з 18.00 до 08.00 наступного дня. Робота, безумовно, виявилася корисною для мене, загартувала характер і силу волі, дозволила в ранньому віці навчитися «читати» людей і знаходити до кожного з них індивідуальний підхід.

УНІВЕРСИТЕТ

Незважаючи за постійну зайнятість у сфері готельно-ресторанного бізнесу, я успішно освоюю спеціальність «Управління персоналом і економіка праці» у Донецькому Національному Технічному Університеті. Спеціальність свою люблю. Однак вважаю знання, отримані в процесі навчання, недостатніми для задоволення своїх амбіцій в області кар'єри.
Тема мого диплому: «Жінка-керівник, особливості процесу управління». Цей аспект управлінської діяльності викликає інтерес у багатьох фахівців по всьому світу. Дана тема безпосередньо пов'язана з особливостями моєї роботи, а також враховує профіль отриманої спеціальності. З жовтня 2009р. по теперішній час я працюю на посаді керуючої ресторану. Тому, дослідження феномену жінки-керівника викликає у мене особливий інтерес.

МАЙБУТНЄ

Я планую працювати у сфері послуг до повного її процвітання у нашому регіоні і докласти до цього результату максимум зусиль. Мрію про власний ресторані, але не в Українї, на жаль. Культура споживання ресторанної послуги в нашій країні ще не розвинена на належному рівні.
Незважаючи на професійну орієнтацію моїх планів, у них так само, як і у всіх молодих дівчат, значиться щасливий шлюб, здорові діти і інші радощі, заради яких варто жити.