Реферат

Чевардін Дмитро Євгенович

Актуальність теми

Знаковою подією для усього людства став перехід від індустріальної економіки до економіки знань, стрімкого зростання ролі людського капіталу у створенні національного доходу. Збереження та якісний розвиток науково-технічного та кадрового потенціалів в цьому контексті відіграють ключову роль для України на шляху до становлення інноваційної моделі економічного зростання. Важливим є розуміння причин системних проблем у вітчизняній економіці, які зосереджені довкола формування постіндустріальних економіко-правових відносин, якісно нової системи мотивації людей до праці.

Головним носієм новітніх конкурентоспроможних ідей, рішень незвичайних завдань або нових способів вирішення звичайних завдань є персонал організації. Практична діяльність підприємств і організацій вказує, що реалізовані нововведення часто не сприймаються персоналом, не відбувається активізації творчих здібностей, персонал активно чинить опір проведеним змінам. У результаті інноваційна діяльність реалізується з низькою ефективністю, перевищуються витрати на втілення нововведення, не досягається очікуваний результат, зростає ризик інноваційної діяльності. Непідготовленість персоналу підприємства до реалізації нововведень і опір їм призводить до уповільнення розвитку організації, старіння способів управління, втрати конкурентоспроможності на ринку продуктів і послуг і як підсумок погіршення соціально-економічних характеристик діяльності. Людський фактор завжди був і буде визначальним в усі часи. Правильно побудована робота з персоналом, правильний набір персоналу, здійснення всіх заходів щодо створення системи стимулювання інноваційної активності персоналу є запорукою успішного функціонування підприємства на сучасному етапі економічного розвитку. Саме цим обґрунтовується актуальність обраної для дослідження теми.

Однією з умов стабілізації національної економіки є підвищення конкурентоспроможності підприємств, що, у свою чергу, багато в чому залежить від ефективності маркетингової діяльності. Разом з тим в умовах інформатизації, пов'язаної з формуванням інформаційної економічної системи, величезне значення набувають Інтернет-технології, впровадження яких у маркетингову діяльність підприємств дозволяє останнім адаптуватися до сучасних ринкових умов, що сприяє підвищенню ефективності їх функцірнірованія. Інтернет-технології сьогодні виступають в якості інструменту задоволення інформаційних потреб і створення ефективної системи взаємовідносин підприємств з споживачами, а також з усіма елементами зовнішньої підприємницького середовища. У зв'язку з цим швидкими темпами розвивається такий напрямок, як Інтернет-маркетинг, який одночасно якісно перевершує і добре доповнює традиційний, розширюючи всі елементи і складові маркетингової діяльності підприємств. Однак Інтернет-маркетинг значно відрізняється від традиційного і являє собою складний багатогранний процес, що вимагає спеціальних знань і конкретних підходів до його проведення, через відсутність яких на вітчизняних підприємствах потенціал Інтернет-технологій повністю не реалізується. Таким чином, важливим завданням сьогодні є розробка відповідних алгоритмів і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності реалізації Інтернет-маркетингу, а, отже, на вдосконалення маркетингової діяльності українських підприємств в цілому.

Дана проблема знайшла відображення в роботах таких вчених, як В. Геєць, В. Найдьонов, В. Александрова, В. Онищенко, В. Гальчинський, В. Стадник та інші. Однак постійні зміни умов господарювання потребують подальшого вдосконалення системи стимулювання персоналу підприємства до інноваційної діяльності.

Шляхи реалізації основних напрямків діяльності щодо розвитку мережі Інтернет в Україні

Для реалізації основних напрямків діяльності щодо розвитку мережі Інтернет в Україні, вирішення основних завдань у цій сфері як першочергові заходи розглядаються наступні: розробка та впровадження нових економічних підходів у сфері діяльності, пов’язаної з розвитком мережі Інтернет; створення системи фінансової підтримки всіх суб’єктів діяльності, пов’язаної із впровадженням мережі Інтернет в Україні; консолідація на державному рівні зусиль державних і недержавних структур, що діють у сфері розвитку та впровадження Інтернет в Україні; пропаганда комп’ютерної грамотності та методів інформаційної роботи в Інтернет; створення умов для формування та розвитку сучасного високоінтелектуального ринку робочої сили; створення умов та забезпечення технічних можливостей для організації широкого доступу населення України до національних та міжнародних інформаційних ресурсів мережі Інтернет; підготовка науково-технічних кадрів, у тому числі кадрів у галузі захисту інформації у мережі Інтернет; підготовка кадрів у галузі економічного та інформаційного менеджменту, включаючи маркетинг, рекламу, торгівельні операції, системи електронних розрахунків, електронних бірж тощо; розгортання на базі навчальних установ спеціалізованих Інтернет-центрів, обладнаних для перепідготовки та реабілітації робочої сили відповідно до сучасних парадигм освіти; розміщення традиційних інформаційних ресурсів (бібліотек, патентних організацій, архівів тощо) в мережі Інтернет, перенесення їх на електронні цифрові носії, тиражування, переклад, відкрите або комерційне розповсюдження на внутрішньому й світовому ринках; створення в Інтернет електронних цифрових інформаційних ресурсів, включаючи цифрові бібліотеки, організація електронних публікацій різноманітних видань, електронних віртуальних виставок і представлення в Інтернет культурної спадщини України; створення всеукраїнської інформаційної комп’ютерної мережі “національне науково-освітнє інформаційне середовище України” та інтеграція України до системи світових наукових і освітніх мереж; інтеграція систем наукових та освітніх центрів України та створення єдиної системи; розробка засад інформаційної взаємодії індустріальних, наукових, освітніх і інформаційних центрів в умовах Інтернет; регулювання відносин основних суб'єктів ринку Інтернет у галузі створення та вдосконалення системи інформатизації України; закріплення пріоритетів розвитку національних провайдерів Інтернет і компаній, що використовують Інтернет для ведення своїх ділових стосунків із партнерами; впровадження державної політики у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних, криптографічного та технічного захисту інформації; встановлення відповідальності за поширення через Інтернет інформації з обмеженим доступом; впровадження засобів криптографічного захисту інформації, у т.ч. електронного цифрового підпису; розробка методів, алгоритмів, спеціального програмного забезпечення захисту інформації в Інтернет.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є формування системи організаційно-економічного забезпечення стимулювання інноваційної активності персоналу підприємства, а також надання рекомендацій щодо її вдосконалення.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

- розглянути теоретичні аспекти стимулювання та мотивування персоналу підприємства;

- дослідити мотиваційний механізм, форми та методи стимулювання інноваційної активності персоналу;

- проаналізувати інформаційно-аналітичне забезпечення стимулювання персоналу;

- визначити шляхи підвищення стимулювання інноваційної активності персоналу;

- надати рекомендації щодо вдосконалення системи організаційно-економічного забезпечення стимулювання інноваційної активності персоналу.

Предметом дослідження процес стимулювання інноваційної активності підприємства завдяки Інтернет технологіям.

Об'єктом дослідження є економічні форми та методи організаційно-економічного забезпечення стимулювання інноваційної активності підприємства.

Методи дослідження методи системного, економічного аналізу та економіко-статистичні методи.

Практична значимість дослідження У даній роботі розглянуті особливості організації інноваційного управління підприємства, обґрунтовані та запропоновані інноваційні форми стимулювання персоналу, надані рекомендації щодо вдосконалення системи організаційно-економічного забезпечення стимулювання інноваційної активності персоналу, що має велике значення для підприємств, які прагнуть до інноваційного розвитку в сучасних умовах господарювання.

Перший розділ дослідження – «Методологічні основи й підходи до оцінки й управлінні підприємством» - присвячена основним теоретичним підходам до оцінки й управлінні вартістю майна підприємства в рамках застосування витратного, порівняльного й опціонного підходів.

Певні види підприємств, як правило, оцінюються на основі їх комерційного потенціалу (наприклад, бензозаправна станція або готель). Обсяг продажів бензину, кількість постояльців у готелі є джерелами доходу, який після порівняння з вартістю операційних витрат дозволяє визначити прибутковість даного підприємства. Такий підхід до оцінки називається дохідним. Дохідний підхід являє собою процедуру оцінки вартості, що виходить із принципу безпосереднього зв'язку вартості бізнесу компанії з поточною вартістю його майбутніх доходів, які виникнуть у результаті використання власності й/або можливого подальшого його продажу.

У тому випадку, коли існує ринок бізнесу, подібний оцінюваному, можна використовувати для визначення ринкової вартості підхід порівняльний або ринков, що базується на виборі порівнянних об'єктів, уже проданих на даному ринку. На відміну від витратного підходу, порівняльний підхід базується на ринковій інформації й ураховує поточні дії потенційних продавців і покупців.

На відміну від, що одержали широке поширення дохідного, порівняльного й, меншою мірою (за рубежем), витратного підходу, підхід, пов'язаний із застосуванням опціонних моделей ціноутворення, з'явився на Заході порівняно недавно, але одержав гарну динаміку розвитку. Однак в Україні цей підхід поки використовується рідко. Застосування опціонних моделей ціноутворення дозволяє моделювати й оцінювати вартість самих складних фінансово-економічних об'єктів зі змінним рівнем ризику, оцінка й моделювання яких іншими підходами некоректна й практично неможлива. У якості об'єктів оцінки, до яких може застосовуватися опціонний підхід, можна віднести права на розробку й комерційну експлуатацію природних запасів природних копалин, вартість патентів, вартість акціонерного капіталу компаній, що перебувають на грані банкрутства, і компаній, чия діяльність тільки починається й пов'язана з виводом на ринок принципово нового виду продукту, а також багато іншіх об'єктів. Принципова значимість опціонного підходу для українського бізнесу полягає в наступному. В умовах українських змін традиційні способи оцінки, і, насамперед, метод дисконтованих грошових потоків, недооцінюють потенціал українського бізнесу: високий рівень ризику характерний для українського ринку приводить до підвищення ставки дисконтування грошових потоків і зниженню оцінки вартості майна. На відміну від традиційних методів оцінки, опціонний підхід дозволяє враховувати високу мінливість ринку більшою мірою як позитивний фактор ( за рахунок зниження вартості зобов'язань компаній і можливості росту вартості активів), що підвищує вартість акціонерного капіталу компаній.

Перелік літератури

1. Грязновой А.Г., Федотової К.М.: Фінанси і статистика, 1999.

2. Багиев Г.Л., Успенський І. В., Ченцов В. І.: Інтерактивні моделі маркетингових рішень на віртуальних ринках. - СПб: СПГУЕіФ, 1998. - 152 с.

3. Крутиков Ф.А., Богатирьова Т.Г., Гризанов Ю.П., Задесенець Е.Е.: Організація і методи вивчення попиту на непродовольчі товари, 1988.

4. Валдайцев С.В.: Оцінка бізнесу та управління вартістю підприємства: Учеб. Посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА. 2001.-720с.

5. Грязнова А.Г., Федотова М.А.: «Оцінка бізнесу». Навчальний посібник, Москва, Фінанси і статистика, 2002.

6. Козирєв А.Н., Макаров В.Л.: Оцінка вартості нематеріальних активів та інтелектуальної власності, 2003.

7. Рутгайзер В.М.: Оцінка вартості бізнесу: Методичні розробки і рекомендації, //Міжнародна академія оцінки і консалтингу, 2006.

8. Щербаков В.А., Щербакова Н.А.: Оцінка вартості підприємства (бізнесу), //Омега-Л, 2006.

9. Царьов В.В.: Оцінка вартості бізнесу, / /Юніті, 2007.

10. www.fd.ru, Журнал "Фінансовий директор"

11. http://www.cfin.ru/appraisal/business/methods/

12. http://www.management.com.ua/finance/fin054.html