Біографія
Детство
Я, Ганна Олександрівна Пугач, народилася весняного дня 30 квітня 1990 року в місті Макіївка, місті металургів і шахтарів. Мої батьки, Олександр Семенович і Ніна Миколаївна, з любов'ю і турботою завжди ставилися до мене і до мого старшого брата Олексія, вчили нас наполегливості, працьовитості, цілеспрямованості у досягненні цілей. Я дуже вдячна своїм батькам, які приділяли багато часу моєму вихованню. Вони стали в житті для мене справжньою опорою.
Росла я допитливою, різнобічно розвиненою і активною дитиною. У 5 років мама записала мене в гурток танців до Будинку культури, де я із задоволенням займалася хореографією. Танці були для мене не просто захопленням, а стилем життя, і тільки через 14 років в 2009 році я змушена була піти з колективу, так як навчання зайняло пріоритетне місце у моєму житті на той час.
Школа
У 1997 році я пішла в загальноосвітню школу № 93 м. Макіївки. Моєю першою вчителькою була Світлана Еміксовна, яка стала для мене не просто класним керівником, а й старшим другом, помічником. У школі я займалася активною громадською діяльністю, брала участь у всіх культурно-масових заходах. Так само в мене був інтерес до музики, можна сказати це була моя дитяча мрія, навчитися грати на фортепіано. І ось, у 1998 році я поступаю в музичну школу м. Макіївки, яку в 2005 році закінчую з відзнакою. Одночасно з музичною школою (2003 – 2007 рр.) Я вчилася в художній школі м. Макіївки. Особливо я любила писати роботи прозорою аквареллю. Я назавжди запам'ятала світлі і радісні дні моїх перших життєвих кроків.
Університет
У старших класах я вирішила, що подальша моя освіта буде пов'язана з точними науками. У виборі університету я ні на хвилинку не сумнівалася, адже Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) входить до п'ятірки кращих ВНЗ України з підготовки фахівців технічних спеціальностей. І, тому в 2007 році, здавши всі екзаменаційні випробування, поступила у французьку групу на електротехнічний факультет. Мені дуже пощастило з групою, в яку я потрапила. Протягом п'яти років мене оточували розумні, товариські, позитивні і просто гарні люди, з якими я подружилася і маю намір підтримувати теплі відносини надалі.
У 2011 році я стала бакалавром і вступила до магістратури. Так само, з вересня цього ж року я взяла участь у навчальній програмі "Маster" в рамках українсько-французького співробітництва між університетами (ДонНТУ та Університет Сержі-Понтуаз, Франція). Така можливість була надана мені завдяки тривалої і копіткої роботи колективу кафедри „Електропривод і автоматизація промислових установок” (ЕАПУ) електротехнічного факультету, а саме професору Володимиру Пилиповичу Борисенко, і двом аспірантам Артему Анатолійовичу Мельнику і В'ячеславу Миколайовичу Хоменко, а так само доценту Патріку Енаффу (Університет Сержі-Понтуаз). В рамках програми була обрана тема моєї дипломної роботи: „Удосконалення алгоритмів управління рухом сфероподібних об'єктів на моторизованій площині за допомогою тактильного зворотного зв'язку з використанням штучної шкіри і надійність запропонованої технічної системи”, керівниками якої стали д.т.н., проф. Ковальов Олександр Петрович, к.т.н. Олександр Пітті (Університет Сержі-Понтуаз), а так само вище зазначені аспіранти кафедри ЕАПУ В'ячеслав Миколайович Хоменко та Артем Анатолійович Мельник. Тема пов'язана з вивченням штучного інтелекту, нанотехнологіями, робототехнікою для мене абсолютно нова, але досить цікава, на мою думку, це наука майбутнього.
Студентське життя подарувало мені масу яскравих, незабутніх моментів, і промайнуло воно як одна мить. Нібито зовсім нещодавно я була першокурсником, що не знає як знайти у третьому корпусі аудиторію, або що таке залік і сесія, а сьогодні, я на шляху отримання диплома магістра.
Планы на будущее
Перш за все, в найближчому майбутньому, успішно захистити магістерську роботу. А так же знайти не просто роботу, а роботу, на якій могла б реалізувати себе, досконально вивчити обрану мною професію, стати в ній професіоналом, для якого робота стане святом і серйозною справою життя.