ДонНТУ   Портал магістрів


Біографія

Дитинство

Я, Тетяна Юріївна Варавкіна, народилася 22 травня 1990г. Батько — Юрій Олексійович Варавкін, 1968 р.н. — водій. Мати — Олена Миколаївна Варавкіна (Матюхіна), 1968 р.н. — бухгалтер. Є молодша сестра — Людмила Юріївна Варавкина, 1994 р.н. — цього року закінчує школу.

У зв'язку з переїздами мені довелося змінити декілька дитячих садків. Я з легкістю заводила нових друзів і завжди весело проводила з ними час, оскільки була дуже товариською та веселою дитиною. Проте проблем зі мною ні батьки, ані вихователі не мали, оскільки я була досить слухняною дівчинкою і із задоволенням їм допомагала.

Коли прийшов час сестричці йти в садок, я була в підготовчій групі, тому мені довірили водити її в садок самій. Одного разу довелося грати снігуроньку у неї на святі. Мене нарядили до невпізнання, а вона все одно дізналася. Підійшла узяла за руку, так і проводили ми свято тримаючись за руки. Досі цікаво, як же вона дізналася? Може діти бачать все інакше і зовнішність зовсім не важлива? Цікаво…

Школа

У 1997 р. пішла до першого класу ліцею № 3 м. Зугрес. Але у зв'язку з переїздами двічі змінювала школу: 2000 — 2005 рр. — загальноосвітня школа № 10, в 2005 — 2007 рр. навчалася у Харцизькому різнопрофільному ліцеї № 1. Вчилася дуже добре і навчання мені давалося легко, тому протягом усього навчання була далеко не в останніх рядах.

За час навчання брала активну участь в різних олімпіадах, і розвитку рідних шкіл. У 9 класі на районній олімпіаді по фізиці зайняла 3 місце, чим дуже порадувала своїх вчителів і батьків.

Класи, в яких я навчалася, були дуже дружними і активними. Практично завжди брали участь в усіх концертах і заходах, чим здобули повагу і любов учителів і адміністрації школи.

Університет

Літо 2007 було незабутнім. Закінчення школи було радісним (а як же, діти стали дорослими!). І в той же час хвилювання перед невідомістю майбутнього, яке необхідно будувати самостійно.

Ще в старших класах для себе вирішила, що хочу навчатися в Донецькому національному технічному університеті. Залишалося обрати спеціальність. У школі я проявляла різні здібності, тому цей вибір був для мене надзвичайно складним.

Добре, що на цій перехідній сходинці з дитинства в доросле життя поряд з нами є найчудовіші люди: наші батьки. На домашній раді було вирішено, що, як ні крути, електроенергетика існує вже тривалий час і викоренити її навряд колись вийде, та й навіщо. До того ж ми живемо в промисловому районі. Тому була вибрана спеціальність "Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв".

Так я стала студенткою ДонНТУ. Була зарахована на факультет енергомеханіки і автоматизації. В процесі реорганізації спеціальність була перенесена на електротехнічний факультет.

Я ніколи не забуду свій перший день в університеті. Вступала я на цю спеціальність разом з подругою (нажаль, їй не вдалося закінчити навчання). Літом, перед навчанням, ми познайомилися з хлопцем, який виявився нашим одногрупником. І ось ми, троє переляканих першокурсників, прийшли в 7 корпус на хімію. Почали знайомитися зі своєю групою(запам'ятати усіх по іменах з першого разу було досить складно, оскільки в групі з 24 чоловік були тільки 2 дівчини, а хлопці нам здавалися надзвичайно схожими один на одного), три рази плутали старосту. Ну а наступною парою у нас була фізика. Я думаю, усі пам'ятають, як це потрапити перший раз в 3 корпус: тупикові сходи, коридори, незрозуміла нумерація аудиторій. Загалом суцільний шок для першого дня.

Упродовж усього навчання поруч були викладачі випускаючої кафедри гірничозаводського транспорту і логістики. На все життя запам'ятаю свою кафедру, яка стала воістину рідною для усіх своїх студентів. А ці щорічні "Дні науки" : метушня з плакатами, хвилювання під час виступу і завершальний штрих : спільне фото…

Кожен семестр навчання приносив знайомства з новими викладачами і новими дисциплінами. Далеко не усі предмети давалися легко. Але це не зашкодило здати держіспит на п’ять, закінчити бакалаврат з відзнакою та поступити в магістрат для подальшого навчання.

Тема моєї магістерської роботи — "Обгрунтування режимних параметрів насосно–ерліфтної установки" — була вибрана при погодженій роботі з професором кафедри гірничозаводського транспорту і логістики Анатолієм Яковичем Грудачевим і завідувачем кафедри теоретичної механіки, доцентом Олександром Віталійовичем Ігнатовим. Тема роботи вважається актуальною для водовідливу шахтних технологічних місткостей і видобутку корисних копалин з дна водойм.

Плани на майбутнє

Зараз первинною метою є написання і успішний захист магістерської роботи. Надалі знайти цікаву і гідно оплачувану роботу за фахом, яка сприяла б моєму подальшому професійному розвитку.