ДонНТУ   Портал магістрів

Варавкіна Тетяна Юріївна

Електротехнічний факультет

Кафедра гірничозаводського транспорту і логістики

Спеціальність Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв

Обгрунтування режимних параметрів насосно-ерліфтної установки

Науковий керівник: к.т.н., проф. Грудачев Анатолій Якович

Резюме Біографія Реферат

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Вступ
• 1. Огляд стану питання і постановка мети роботи
• 1.1 Огляд теоретичних робіт
• 1.2 Актуальність теми
• 1.3 Мета і завдання роботи
• 2. Розробка та побудова статичних характеристик насосно–ерліфтної установки
• 2.1 Розробка робочої методики та програми розрахунку
• 2.2 Побудова витратних характеристик
• 3. Робота насосно–ерліфтної установки при постійній витраті стислого повітря
• 3.1 Розрахунок насосно–ерліфтної установки при постійній витраті стислого повітря
• 3.2 Порівняння результатів аналітичних і експериментальних досліджень
• 4. Визначення тривалості процесу пониження рівня рідини в місткості насосний–ерліфтною установкою
• Висновки
• Список джерел

Вступ

Аналіз сучасного виробництва і споживання вугілля у світі показує, що вугілля було і залишається головним ресурсом і його роль в паливному–енергетичному комплексі постійно росте. Цей чинник дуже важливий для України, яка має великі запасами вугілля і незначними запасами нафтових і газових систем.

Збільшення видобутку вугілля спричиняє за собою створення відповідних режимів провітрювання шахтних виробіток. Це призводить до необхідності проведення додаткового числа шахтних вентиляційних стволів за короткі терміни. Технологія споруди шахтних стволів способом буріння передбачає відкачування промивальної рідини для забезпечення безпечних робіт по сбійці ствола з шахтними виробленнями і перевірки якості кріплення. Таким чином терміни введення в експлуатацію вентиляційних стволів істотно залежать від часу їх осушення.

Одним з простих засобів відкачування води і пульпи з водовідливних ємкостей являється насосно–ерліфтна установка. Застосування насосно–ерліфтних установок дозволяє ефективно і в досить короткі терміни виконати осушення стволів. Причому ці роботи вимагають відносно невеликих енерговитрат.

Ефективне використання насосно–ерліфтних установок можливо за умови правильного підбору режимних параметрів. Тому темою цієї роботи є Обгрунтування режимних параметрів насосний–ерліфтною установки.

1. Огляд стану питання і постановка мети роботи

1.1 Огляд теоретичних робіт

Насосно–ерліфтні установки використовуються для підйому рідин, гідросумішей зі свердловин і гірських виробіток при розвідці і розробці родовищ корисних копалини. Установки знайшли широке застосування для відкачування води і пульпи з шахтних технологічних ємкостей [1–11].

У випадку застосування послідовної роботи насоса і ерліфта для відкачування чистої води і пульпи при роботі за замкнутою схемою змішувач розташовується безпосередньо в нагнітальному трубопроводі основного насоса. Необхідне занурення забезпечується стовпом води, створюваним насосом в трубопроводі.

Така установка була перевірена на промисловому вуглесосно–ерліфтнім підйомі шахти Білявка № 7 Ворошиловградської області та шахті Південна тресту Дзержинськвугілля

В 1986 р. На шахті № 2 шахтоуправління Новогродівське ПО Селідоввугілля було відкачано ствол глибиною 447 м і діаметром 2,8 м. Для відкачування застосована насосно–ерліфтна установка з заглибним насосом ЭЦВ 14– 210–30К.

Також відомо про застосування насосно–ерліфтних установок для відкачування води з пробурених вентиляційних стовбурів на шахтах Мінвуглепрому СРСР [14].

Нині все більш актуальне значення набуває видобуток корисних копалин з дна морів і океанів [15–17]. Причому видобуток нафтоносних пісків має промислове значення [18]. В середині 60–х років в світі налічувалося до 70 ділянок, девелася розвідка морських родовищ. Фахівці вважають, що ймовірність відкриття глибоководних родовищ набагато більше, ніж при звичайній розвідці на суші. .

Насосно–ерліфтний гідропідйом вважається одним з перспективних способів вертикального транспорту з дна моря на судно. В останні роки ряд зарубіжних фірм провели випробування дослідних зразків глибоководного насосно–ерліфтного гідропідйому [18,19,20]. Але у відкриту пресу результати цих випробувань не надійшли.

Відомо також, що насосно–ерліфтні установки застосовуються в СНД, Німеччини, США, Угорщини, Іспанії, Великобританії, Південній Америці та інших державах [21–24].

Насосно–ерліфтний гідропідйом корисних копалин з дна моря працює ефективно при використанні системи автоматичного регулювання режимів його роботи, що обумовлено складністю і багатоплановістю процесів, що протікають в трубах, що підіймають і подають, змішувачі, а також умовами експлуатації,що швидко змінюються. Практика показує, що в більшості випадків налагоджувальні роботи на автоматизованих системах регулювання виконуються методами багаторазових проб, особливо при підборі параметрів налаштування автоматичних регуляторів [25]. Навіть якщо є можливістьпопередньо розраховувати значення оптимальних параметрів налаштування регуляторів при перекладі системи на автоматичний режим, необхідно коригувати параметри настройки довкола їх розрахункових значень. При зміні зовнішніх умов експлуатації системи, а також при необхідності зміни режиму роботи установки, виникає необхідність у зміні тимчасового характеру процесу регулювання і, отже, у зміні пропускної характеристики запірного органу змішувача.

Насосно–ерліфтні установки як засіб для підйому рідин є предметом досліджень протягом багатьох років. Специфіка роботи багато в чому схожа з роботою ерліфтних установок. Тому за основу розрахунку насосно–ерліфтних установок узятий розрахунок ерліфтів.

В роботах [12,26] запропонований громіздкий графо–аналітичний методрозрахунку характеристики насосно–ерліфтного установки при постійній величині геометричного занурення змішувача без урахування ковзання твердого матеріалу щодо рідкої фази в підвідному трубопроводі. В даний час немає аналітичного методу розрахунку характеристики насосно–ерліфтного установки. В літературі [27–30] достатньоповно відображені дослідження процесів пуску ерліфтних і вакуум–ерліфтних установок, але практично відсутні такі дослідження для насосно–ерліфтних систем. 

1.2 Актуальність теми

Над дослідженням насосно–ерліфтних установок працює велика кількість вчених та організацій.

Незамінний внесок у дослідження внесли вчені: Чеченев А.І.,Логвинов Н.Г.,Алексєєв В.В., Костанда В.С., Гейер В.Г., Журавльов А.С., Козиряцкий Л.Н., Кононенко А.П., Малєєв В.Б., Алфьоров М.Я., Антонов Я.К., Усков Е.В., Зелінський В.М., Груба В.И., Михайлов В.И., Лезгінцев Г.М., Лаврик В.Г., Заря А.Н., Ігнатов А.В., Арутінова З.З., Турчин В.А. та ин.

Питаннями про розробку, пуску та роботі насосно–ерліфтного установки займалися такі організації: Донецький національний технічний університет, Сумський державний університет, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Московський гірничий інститут, ВНИИГМИ ім. М.М. Федорова, американське суспільство інженерів–механіків та ін

Аналіз літератури показує, що для розрахунку насосно–ерліфтних установок існує тільки графоаналітичний метод розрахунку, неадаптованих для сучасних ЕОМ, який, до того ж, є досить громіздким. Також в літературі відсутні дослідження, присвячені аналізу варіювання подачі і ККД насосно–ерліфтного установки при змінному зануренні змішувача і постійному витраті повітря.

Тому розробка методики розрахунку насосно–ерліфтного установки при змінному та постійному витраті стиснутого повітря, розробка програми для вирішення за допомогою ЕОМ і подальше її вдосконалення є актуальними.

1.3 Мета і завдання роботи

Метою цієї роботи є розробка методики автоматизованого розрахунку робочих параметрів насосно–ерліфтного установки при змінному та постійному витраті стиснутого повітря і побудова витратних характеристик для вибору раціональних параметрів ефективної роботи установки.

Для досягнення зазначеної мети поставлені такі основні завдання:

1) розрахувати і побудувати витратні характеристики насосно–ерліфтного установки при змінному витраті стиснутого повітря;

2) розрахувати параметри роботи насосно–ерліфтного установки при постійному витраті стиснутого повітря;

3) розрахувати час і граничну глибину осушення;

4) проаналізувати отримані результати.

2. Розробка та побудовастатичниххарактеристик насосно–ерліфтної установки

2.1 Розробка робочої методикитапрограми розрахунку

Схема насосно–ерлыфтноъ установки для відкачування води і пульпи з гірських виробок приведена на рис. 2.1, де Н_ун — глибина встановлювання насосу, м; Н_в — рівень води в гірській виробці, м; L_п — довжина підйомної труби ерліфта, м.

Вихідними даними для розрахунку насосно–ерліфтних установок, що застосовуються для відкачування води і пульпи з гірських виробок, є :

— глибина встановлювання насосу, Н_ун, м;

— тип насосу та його характеристика;

— довжина підйомної труби, L_n,м;

— діаметр трубопроводу,що підводить, d_хв,м;

— діаметр підйомного трубопроводу, d_п,м;

— рівень води в виробці, Н_в, м;

— щільність твердого матеріалу, ρ_т,кг/м³;

— середній диаметр шматка твердого матеріалу, d_ср,м;

— об'ємна консистенція пульпи, С_об.

Визначення масової продуктивності насосно–ерліфтного установки проводиться шляхом вирішення рівняння (2.1.1).

де  — масова продуктивність насосно–ерліфтного установки

Коефіцієнти залежать від відповідних факторів (діаметра підвідного та підйомного трубопроводів, щільності рідини і пульпи, об'ємної консистенції пульпи, гідравлічного ухилу трубопроводу, що підводить, швидкості рідкої фази в прямому трубі і швидкості відносного ковзання твердих частинок, ККД установки та ін.)

З 8 коренів рівняння (2.1.1) відбираються коріння, що мають фізичний зміст. При цьому виходимо з того, що значення масової продуктивності насосно–ерліфтної установки G_nзнаходиться в інтервалі 0...3600 м³/ч,а розраховане значение α повинно знаходитися в інтервалі 0,10...0,95.

Витрата повітря, приведена до нормальних умов, визначається по залежності:

— питома витрата повітря.

где—динамічна висота підйому, м:

На друк виводяться значення глибини установки насоса, рівня води в стволі, діаметра і довжини підйомної труби, діаметра і довжини трубопроводу, що підводить, коефіцієнтів напірної характеристики насоса, витрати повітря, об'ємної (масової) продуктивності установки, коефіцієнтів корисної дії ерліфта, насоса і установки, динамічного відносного занурення і тиску в змішувачі.

Коефіцієнт корисної дії насосно–ерліфтної установки знаходиться за залежністю:

де — гідравлична потужність насосу, кВт;

— потужність, що витрачається ерліфтом на підйом пульпи, кВт;

— потужність, що підводиться до змішувача ерлифту,кВт;

— потужність на валу насосу, кВт.

где  — коефіцієнт корисної дії насосу,

— ізотермічний коефіцієнт корисної дії підйомної труби,

— об'ємна продуктивність установки , м³/с,

— коефіцієнти, що залежать від типу насосу.

2.2 Побудова витратних характеристик

Зробимо розрахунок і побудову витратних характеристик для різних значень ККД установки за наступними даними: глибина установки насоса Н_ун=440м; довжина підйомної труби L_n=104м; діаметр підвідного трубопроводу d_хв=0,295м; діаметр підйомного трубопроводу d_п=0,295м; рівень води у виробленніН_в=125м; щільність твердого матеріалу ρ_т=2500кг/м³;середній діаметр кусня твердого материалу d_ср=0,02м; об'ємна консистенція пульпи , С_об=0,0126.

В процесі роботи насосно–ерліфтного установки змінюється значення рівня води в стволі, а відповідно і відносне занурення змішувача. Робота установки переходить на нову видаткову характеристику.

Кожна видаткова крива, наведена на малюнку 2.2 відповідає своєму значенню відносного занурення .

α = 0,193; 0,2; 0,21;0,222;0,238; 0,258; 0,284; 0,319; 0,368; 0,441.

Чим менше значення відносного занурення, тим більше витрачається повітря для роботи установки з однієї й тієї ж продуктивністю.

3. Робота насосно–ерліфтної установки при постійній витраті стислого повітря

3.1 Розрахунок насосно–ерліфтної установки при постійній витратістислого повітря

В якості джерел стисненого повітря використовуються компактні і мобільні компресори об'ємного дії. Тому при зміні занурення змішувача ерліфта витрата повітря залишається практично постійним.

З [31]відомо, що подачу ерліфтного установки можна визначити за формулою (3.1.1)

де С– коефіціент продуктивності

d_п—діаметр підйомної труби ерліфтної установки .

Процеси роботи насосно–ерліфтного установки при змінному витраті стиснутого повітря досліджені в роботах [26,32].

Коефіцієнт продуктивності підйомної труби ерліфта визначено в роботі [33]і дорівнює:

                                                                                                        ,                                                                                                   (3.1.2)

де

значення коефіцієнтів:

 

 ,

—об'ємна витрата повітря, при якому подача ерліфта дорівнюватиме нулю.

Згідно[26,34,35]рівняння, дозволяє визначати відносне занурення змішувача підйомної труби насосно–ерліфтного установки α має вигляд

де…—постійні коефіцієнти, які залежать від об'ємної консистенції С_об,довжини l_хвта діаметру d_хвпідвідного рубопровода, щільності рідини ρ,щільності твердого материалуρ_т, глибини встановлення насосу Н_ун,рівня води в стовбурі Н_в,швидкості відносного ковзання твердих частинок V_отн,напірної характеристики насоса, довжини підйомної труби установки L_п.

При відкачці води насосно–ерліфтною установкою коефіцієнти ,,,,будут рівні нулю, а[26,34,35].Тоді з (3.1.1),(3.1.2) и (3.1.3) випливає:

Аналіз рішення квадратного рівняння (3.1.4) показує, що позитивні значення подачі насосно–ерліфтної установки в цьому випадку будуть при негативних значеннях кореня квадратного з дискриминанта.

3.2 Порівняння результатіваналітичних і експериментальнихдосліджень

Для відкачування ствола глибиною 447 м і діаметром 2,8 м була застосована насосно–ерліфтна установка з занурювальним насосом ЭЦВ 14– 210–30К. Діаметр підвідного трубопроводу становив 0,33 м, а еквівалентний діаметр підйомної труби – 0,295 м. Довжина підйомної труби прийнята рівною 104 м.Пріток води до стовбура становив 40…50 м³/ч.

Застосування погружного насоса при рівні води 380…400 м показали, що на цьому інтервалі його подача дорівнює нулю, що зумовило неможливість його застосування при рівні води в стволі, що перевищує 370 м.

На рисунці 3.2 наведено результати експериментальних вимірів, а також дані розрахунків по залежностям (3.1.1)…(3.1.4). Максимальна величина похибки становить 12,5% (математичне очікування 2,34%). при рівні води в стволі 429 м відхилення розрахункових даних від експериментальних склало 57,3%.

Порівняння теоретичних та експериментальних результатів показує їх достатньо хорошу збіжність.

4.Визначення тривалостіпроцесу пониження рівня рідини в місткостінасосний–ерліфтноюустановкою

В процесі роботи насосно–ерліфтної установки по відкачуванню рідини (пульпи) з шахтних технологічних ємностей при незмінній довжині підйомного трубопроводу змінюється рівень рідини в них і, відповідно, геометричне і відносне занурення змішувача.

При зменшенні відносного занурення продуктивність насосно–ерліфтної установки при інших рівних умовах і при постійній витраті стисненого повітря зменшується. Існує таке значення рівня рідини в ємності або водовідливної виробленні, при досягненні якого, продуктивність відкачує установки стає рівною притоку рідини в резервуар.І подальше зниження рівня рідини припиняється.

Складемо схему відкачування води з водозбірної ємності на основі схеми насосно–ерліфтної установки з урахуванням вертикального переміщення поверхні рідини (рисунок 4.1).

Відносне занурення можна визначити за формулою (4.1).

де L_п–довжина піднімаючого трубопроводу ерліфта , м.

Розглянемо процес осушення, як перехідний процес зі змінним у часі вертикальним переміщенням поверхні рідини zи, відповідноhиα.При зміні глибини занурення змішувача установка переходить на нову видаткову характеристику без урахування впливу інерційних властивостей рідини у виробленні.

В роботі [33]встановлено, що при фіксованому витраті стиснутого повітря продуктивність установки визначається із залежності:

(значения розглянуті раніше)

Маємо

де –початкове значення занурення змішувача, м,

—рівень води в стовбурі, м,

Q_пр—прилив рідини у вироблення , м³/с,

S — площа поперечного перерізу виробки , м².

Враховуючи (4.1) і (4.3), маємо

Приймаємо

тоді

Отсюда:

Прийнявши початковими умовами z₀ =0 и t₀=0 і підставивши в (4.7) знаходимо

Звідси маємо:

Підставивши в (4.8) ,знаходимо граничне значення зниження рівня рідини в ємності:

Отримані залежності дозволяють розрахувати час пониження рівня рідини у виробленні і граничне значення цього рівня.

Висновки

1 Отримано залежності і розроблена методика розрахунку насосно–ерліфтного установки при змінному витраті стиснутого повітря.

2 Встановлено, що в процесі роботи насосно–ерліфтнї установки змінюється значення рівня води в стволі, а відповідно і відносне занурення змішувача. Робота установки переходить на нову видаткову характеристику. чим менше значення відносного занурення, тим більше витрачається повітря для роботи установки з однієї й тієї ж продуктивністю.

3 розроблено методику розрахунку насосно–ерліфтної установки при постійній витраті стисненого повітря .

4 Аналіз рішення отриманої математичної моделі показує, що позитивні значення подачі насосно–ерліфтного установки в цьому випадку будуть тільки при негативних значеннях кореня квадратного з дискриминанта.

5 Застосування погружного насоса самостійно при рівні води в 380…400 м неможливо, оскільки його подача на даному інтервалі дорівнює нулю.

6 При рівні води в стволі 429 м відхилення розрахункових даних від експериментальних склало 57,3%. Максимальна величина похибки становить 12,5% (математичне очікування 2,34%).

Список джерел

1. Гейер В.Г. Новые технологические схемы и средства шахтноговодоотлива.– Донецк: ДПИ, 1972. – 34 с.
2. Усков Е.В.Исследование эрлифтов как средств водоотлива из глубоких шахт:Автореф. дис. ... канд. техн. наук. – Донецк, 1972.– 20 с.
3. Малыгин С.С.,Быков А.И. Применение эрлифтов для зумпфового водоотлива шахтимеханизации очистки зумпфов скиповых стволов //Гидравлическая добычаугля. – 1965. – № 6. – С.10–13.
4. Гейер В.Г.,Данилов Е.И. Эрлифтный зумпфовый водоотлив с малойотносительной глубиной погружения // Уголь Украины. – 1978.– № 9. – С.28–29.
5. Малыгин С.С.Определение удельного расхода воздуха и подачи по основнымрасчетным величинам эрлифтного подъема // Разраб. месторожденийполезных ископаемых: Респ. межвед. науч.–техн. сб.– 1981. – Вып. 58. –С. 88–92.
6. Данилов Е.И.Исследование и разработка эрлифта длягидромеха¬низированной очистки водоотливных емкостей: Автореф.дис. ... канд. техн. наук. – Донецк, 1979. – 20 с.
7. Зелинский В.М.Исследование воздушного подъемника шахтной бу¬ровойустановки на основе безразмерных характеристик: Дис. ... канд. техн.наук. – Харьков, 1955. – 192 с.
8. Каплюхин А.А.Исследование и разработка эрлифтных систем шахт¬ноговодоотлива: Автореф. дис. ... канд. техн. наук. – Донецк,1980. – 22 с.
9. Триллер Е.А.Разработка схем и средств транспорта горной массы из подземныхтехнологических емкостей: Автореф. дис. ... канд. техн. наук.– Донецк,1984. – 16 с.
10. Гейер В.Г.,Миргородский В.Г., Усков Е.В. Эрлифтный водоотливстволовглубоких шахт // Разраб. месторождений полезных ископаемых: Респ. межд.науч.–техн. сб. – 1971. – Вып. 24.– с. 42–45.
11. Антонов Я.К.Совершенствование эрлифтных подъемов для выдачи горной массы изглубоких шахт.: Автореф. дис. ... канд. техн. наук. – Донецк,1985. –18 с.
12. Костанда B.C.Исследование и разработка эрлифтных иуглесос–но–эрлифтныхподъемов гидрошахт: Дис. ... канд. техн. наук. – Донецк,1963. – 213 с.
13. Веселов А.М.Откачка рудников. – М., 1947. – 279 с.
14. Журавлев А.С.,Ципельзон В.Г. Откачка погружным насосом из стволов и скважин,сооруженных методом бурения // Шахтное строительство. – 1985.– № 10. –С. 26–27.
15. Сlaque D.,Bischoff J., Howell D. Nonfuel mineral resources оfthe PacificExclusive Economic Zone // Oceans' 84: Conf. Rec., Washington, D. C.,10–12 Sept., 1984. Vol. 1. – New Уоrk , 1984 .–P.438– 443.
16. Haggin Joseph. Marine mining to improve its organization, direction,financing // Chem. and Eng. News . – 1985. – 63,№46. – P. 63–67.
17. Папулов В.И.,Меньшиков А.И., Иванов А.С. Разработка подводныхместорождений полезных ископаемых / Моск. горн. ин–т.– 1983. – 97 с.
18. Подводнаятехнология / В.А. Коробков, В.С. Левин,А.В. Лукошков, П.П. Серебреницкий.– Л.: Судостроение, 1982. – 240 с.
19. Смолдырев А.Е.Транспорт конкреций с морских глубин. – М.: ВИНИТИ, 1936.– 33. –С. 71–102.
20. Истошин C.D.Морской горный промысел. – М.: Наука, 1981. – 168с.
21. Fritz H.R.Lufthebe – Boh ran la gen im Dinste der WassergewinnungGrundwasserabsenkung und Bei Pfahlgründungen // Bohren }Sprengen f Raumen. –57, Jahrgang des praktischen TeilsZeitschriftfür das gesamte Schiess – und Spreng. –Stoffwesen. BRV, 1963.
22. Hassel E.Hunter. Drilled Shaft Construction at Grownpoint , Mew Mexico //RETС Proceedings.–1983
23. Качан В.Г.,Купчинский И.А. Бурение шахтных стволов и скважин. –М.:Недра, 1984. – 278с.
24. Буровыеустановки для проходки скважин и стволов. Справочник / А.Г.Николаенко,Б.Я. Седов, Н.Л. Терехов, Н.С. Болотских.– М.: –Недра, 1985. – 344 с.
25. Наладкаавтоматических систем и устройств управления техноло¬гическимипроцессами: Справочное пособие / А.С. Клюев и др. –М.: Энергия, 1977. –440 с.
26. Чеченев А.И.Расчет характеристик насосно–эрлифтной установки // Разраб.месторождений полезных ископаемых: Респ. межвед. науч.–техн.сб. –1975. – Вып. 41. – С. 93–96.
27. Стифеев Ф.Ф.Разработка эрлифтов для подъема пульп повышенной плотности: Дис.... канд. техн. наук. – Донецк, 1985. – 189 с.
28. Логвинов Н.Г.,Скорынин Н.И. Процесс переключения подачи воз¬духа сверхнего на нижний смеситель эрлифта // Разраб. место¬рожденийполезных ископаемых: Респ. межвед. науч.–техн. сб.–1981. – Вып. 58. –С. 78–81.
29. Логвинов Н.Г.Самовозбуждающиеся колебания в воздушных подъем¬никах //Разраб. месторождений полезных ископаемых: Респ. межвед.науч.–техн. сб. – 1973. – Вып. 31.– С. 88–98.
30. Логвинов Н.Г.,Стегниенко А.П. Исследование процессов пуска эрлифтногогидроподъема // Разраб. месторождений полезных ископаемых:Респ. межвед. науч.–техн. сб. – 1975. –Вып. 41. – С. 85–90.
31. Эрлифтныеустановки: Учебное пособие/ Гейер В.Г.,Козыряцкий Л.Н., Пащенко В.С.,Антонов Я.К. – Донецк: ДПИ,1982. – 64 с.
32. Игнатов А.В.Определениерасходных характеристик насосно–эрлифтныхустановок– В сб.«Разработка месторождений полезныхископаемых». Вып.78, – Киев: Техніка, 1987, с.7–9.
33. Малеев В.Б.,Игнатов А.В. Работа эрлифта при постоянном расходе сжатоговоздуха // Наукові праці Донецького національного технічногоуніверситету. Сер. «Гірничо–геологічна» / Донец.нац. техн.ун–т. – 2008. Вип.7(135).– С.108-113.
34. Логвинов Н.Г.,Костанда В.С., Игнатов А.В.,Арутюнова З.З.Особенности расчетаэрлифтов с переменным относительным погружением. Рукопись деп. в ГРНТБУкрНИИНТИ 02.08.84, №1327–Ук.
35. Логвинов Н.Г.,Костанда В.С., Игнатов А.В., Арутюнова З.З Определение расходныххарактеристик эрлифтов для подъема минерального сырья со дна глубокихводоемов. Рукопись деп. в ГРНТБ УкрНИИНТИ 30.09.85, №2390–Ук.

Зауваження! При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: січень 2013 Повний текст роботи та матеріали за темою можуть бути отримані у автора після зазначеної дати.