Біографія магістра
Дитинство
Народився я 5 листопада 1989 року у невеликому селищі шахти Лідієвка в місті Донецьку.
Мати, Тетяна Спирідонівна Харламова, швачка, працювала і продовжує працювати на фабриці ім. Володарського.
В дитячій садок я пішов в ранніх 1,5 роки, так як зростав без батька і мамі доводилося працювати. Було достатньо важко... В свої чотири роки, я, вже допомогав мамі приносити, хоча і невеликий, але все ж таки дохід. І так до самої школи я продовжував працювати для забезпечення життєздатних умов. По суті справи, дитинства, як такого, я і не бачив. З огляду на те, що буденний день починався з старанної роботи по сходу сонця і закінчувався з його заходом.
Школа
У 1996 році я пішов в середню школу № 94 м. Донецька.
У шкільні роки активно відвідував гуртки вокального співу, викладання якого проходило безпосередньо в стінах школи. Любив читати твори таких великих письменників як А.П. Чехов, Ф.М. Достоєвський. Також зі шкільної лави полюбив читання наукових статей, пов'язаних з модернізацією повітряного транспорту в Україні. Можливо останнє захоплення в якійсь мірі і вплинуло на вибір майбутньої професії. Літні канікули проводив у дитячих таборах, де активно брав участь у громадському житті. Саме табір прищепив мені любов до усіма улюбленої, по-справжньому світової гри – футболу. Як гра в нього, так і перегляд матчів приводили мене в невимовний захват.
У 2007 році закінчив середню школу.
Університет
З цього ж року – студент факультету інженерної механіки та машинобудування Донецького національного технічного університету, на п'ятому курсі якого і вчуся зараз.
Причиною вибору ВНЗ вважаю пораду старшого брата, який сам навчався у стінах цього університету.
З січня 2007 року відвідував довузівську підготовку з математики, тому що в шкільній програмі у мене були суттєві прогалини з цього предмету. Викладачем з математики був професор кафедри "Гірничі машини" А.К. Семенченко, саме він і порадив мені вступити до ВНЗ за рейтингами, а також порекомендував спеціальність "Гірничі машини і комплекси для підземного видобутку вугілля".
Наслідувавши його порадою я здав рейтинги і чекав позитивного результату. Вийшло так, що вже в травні місяці я був зарахований на держбюджет. За що йому окреме спасибі. Залишалося тільки принести атестат про отримання середньої освіти з наявністю в додатку оцінок не нижче семи балів. Це викликало певні складнощі, з якими доводилося справлятися вже в останні тижні перед іспитами. Складність в розумінні матеріалу, що викладається на першому курсі навчання в університеті застала мене зненацька. Перша половина цього курсу була, так би мовити, періодом адаптації. Далі все пішло набагато краще. Усвідомивши вимоги і завдання, які ставить перед студентом Вища школа я після закінчення третього семестру вийшов на підвищену стипендію, яку отримував до закінчення бакалаврату, успішно здаючи всі іспити на відмінно. На третьому курсі переміг на міжвузівській олімпіаді з дисципліни "Деталі машин та основи конструювання". Перемога ознаменувалася запрошенням на Всеукраїнську олімпіаду, яка проводилася в Харкові в сільськогосподарському університеті ім. Петра Василенка, на якій я зайняв п'яте місце. Досить непоганий результат для такого статусу проведення олімпіади.
Ще в кінці трет'ого курсу задумався над тим, з ким хочу працювати за темою магістерської роботи, на той час у рамках НДРС. Вибір пав на д.т.н., професора кафедри «Гірничі машини» П.А. Горбатова. Дуже прикро, що цей видатний вчений пішов з життя у липні 2011 р.. Довелось швидко обирати керівника. Їм став д.т.н., професор кафедри "Гірничі машини" В.Г. Гуляєв. З ним я зформулював тему магістерської работи, дослідженнями по якій займаюсь зараз.
Плани на майбутнє
В найближчому майбутньому, після закінчення магістратури, хочу спробувати себе в якості асистента на кафедрі "Гірничі машини", а потім вступити до аспірантури, взагалі хочу продовжити займатися наукою. Надалі, якщо вийде заробити стартовий капітал, хочу відкрити свою справу з розробки та впровадження сучасних технологій ведення гірничо-видобувних робіт, займатися дослідженням проблем автоматизації підземних робіт, тобто направити усі сили на зведення до мінімуму фізичної праці працівників і максимізації їх продуктивності праці.