Біографія
Дитинство
Народилася я 22 червня 1990 року в невеликому місті Єнакієве Донецької області. Народилася я не одна, а разом з сестрою – близнючкою Ірою. На даний момент вона теж є магістрантом Донецького національного технічного університету за спеціальністю "Прилади та системи екологічного моніторингу". Своєю появою на світ вдячна мамі і татові: Сагайдак Вікторії Вікторівні і Сагайдак Сергію Семеновичу.
Дитинство моє проходило в оточенні величезної любові і турботи моїх батьків, бабусі, дідусі та прабабусі (її вже, на жаль, немає в живих, але я ніколи не забуду, як ми з Ірою приходили з садка додому, а вона вже нам начистила по склянці насіння, які я любила). Жили ми в своєму будинку, тому про ігри в ляльки та дочки – матері не було й мови. Весь час гуляли на вулиці і робили дрібні капості: одного разу відпустила чужого бичка, який пасся біля двору, так як було шкода його, бігали по даху сусідської Волги, залишаючи сліди своїми маленькими ніжками. Після цього нас стали називати бандою :). Як майже всі діти ходила в дитячий садок. Моя бабулічка працювала там вихователем, тому весь час, крім сніданків, обідів і полуденків, я проводила з нею.
Школа
У віці 7 років, 1 вересня 1997 року я пішла в школу № 2 в 1-В клас. Моя перша вчителька, Домаскіна Олена Вікторівна, посадила мене за першу парту. Спочатку я засмутилася, але потім зрозуміла, що кращого місця для списування під час контрольних не знайти! Весь час навчання в школі була хорошисткою, так як за незрозумілої причини в мене не було бажання вчитися. Але після 7 класу стала захоплюватися біологією, тому брала активну участь у міських олімпіадах.
Також в 1997 році паралельно з навчанням в школі стала займатися народними танцями в Будинку Культури нашого міста. Завдяки танцям я навчилася тримати поставу, красиво танцювати і ходити, позбулася від невпевненості в собі. Після 9 класу було прийнято рішення перейти в іншу школу. Цією школою стала школа № 1. Завдяки цьому я стала любити математику, тому що її вів найкращий вчитель – Халюзов Юрій Федорович. Ще моя мама у нього вчилася. Учитель він від Бога, самий неординарний викладач у школі, відданий своїй справі людина. Навіть незважаючи на його дивацтва (міг переплутати ганчірку, якою витирали дошку, зі своєю хусточкою в кишені і витерти єю дошку) всі його люблять і поважають.
Університет
На початку 11 класу танці довелося покинути, оскільки прийшов час подумати про вступ до університету. І я почала додатково займатися математикою. Про вибір університету я не роздумувала, адже саме в ДонНТУ готують кращих інженерів. Але, про всяк випадок, також подала документи в Харківський авіаційний інститут. Склавши іспити до ВНЗу, була зарахована відразу в обидва і на бюджет. Але вибір свій я все-таки зупинила на Донецькому національному технічному університеті ще й тому, що Донецьк розташований недалеко від мого рідного міста. Так, влітку 1 вересня 2007 року, я стала студенткою факультету Комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики спеціальності "Прилади та системи екологічного моніторингу".
Перший і другий курси пройшли майже легко. Але тільки "майже". Адже предмет – інформатика виявився для мене пеклом. Отримавши двійки по модулю, я вже хотіла забирати документи з університету, але моя сестра вибила з мене ці дурні думки. І, здавши другий модуль теж на 2, вона пішла перездавати разом зі мною, написавши за мене і за себе дві програми. За це я їй дуже вдячна. Також 1 курс запам'ятався фізикою, яку вела у нас Надія Михайлівна Русакова – дуже вимогливий викладач. Сама дивуюся, як мені вдавалося вивчити весь метеріал на 90 аркушах і без шпаргалок написати іспит на 5!
З 3 по 4 курс стало ще важче, адже предмети вже були не шкільні, а за вже спеціальнiстю, яка виявилася не такою вже й легкою.
У 2011 році закінчила бакалаврат, отримала диплом бакалавра. Після цього вступила на магістратуру, де на даний момент вчуся і пишу дипломну роботу по темі "Обгрунтування структури приладу вимірювання концентрації розчиненого кисню в природній воді". Керівник доцент кафедри Електронної техніки Кочин Олександр Євгенович.
22 липня 2011 року я вийшла заміж. А 6 січня 2012 року з'явився на світ мій синочок – Даніель.
Плани на майбутнє
На даний момент ще продовжую навчання на магістратурі, тому в найближчому майбутньому постараюся успішно захистити магістерську роботу, виховати синочка, і звичайно ж, хочеться знайти високооплачувану роботу, щоб моя дитина ні в чому не потребувала. А що буде далі – покаже час.